1.4. МЕТОДИ СПОСТЕРЕЖЕНЬ ШСЗ

Перші ШСЗ використовувалися переважно для отримання загальної інформації про навколоземному просторі. Надалі з'явилися супутники, призначені для вирішення конкретних спеціальних завдань. В даний час відповідно до спеціалізації можна навести наступну класифікацію супутників: зв'язки, метеорологічні, навігаційні, геодезичні, океанографічні, ресурсні (призначені для дослідження природних ресурсів), астрономічні, військові.

ШСЗ, які спостерігають у відбитому сонячному світлі, називають пасивними. Супутники, які мають на борту імпульсні лампи-спалаху і (або) передавальну спеціальну апаратуру, називають активними. Особливе місце займають супутники, оснащені уголковимі відбивачами для лазерних спостережень.

Методи спостережень ШСЗ зазвичай поділяються на оптичні і радіотехнічні (радіоелектронні).

До оптичним відносяться візуальні, фотографічні, фотоелектричні і лазерні спостереження. До радіоелектронним - інтерференційні, доплерівські, дальномірні. В даний час часто застосовуються комбіновані методи радіоелектронних спостережень.

Оптичні методи вимагають наявності прямої видимості між пунктом і супутником, а також певного взаємного положення пункту, супутника і Сонця. Остання вимога вносить суттєві обмеження при спостереженні пасивних супутників.

Радіоелектронні методи можуть застосовуватися в будь-яких метеорологічних умовах (дощ, туман тощо) і в будь-який час доби.

У радіотехнічних методи спостережень розрізняють Запитальний і беззапитний способи. У запитному способі порівнюють частоти, які випромінює наземним передавачем і перевипромінюють поміщеним на супутнику пріемовідповідачем коливань. У беззапитному способі що знаходиться на борту супутника передавач випромінює коливання високостабільної частоти, які приймаються наземним приймачем. Частота прийнятих коливань порівнюється в приймачі з частотою еталонного генератора.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я