3.10. Інші елементи: вікна, двері; балкони, лоджії, еркери

Вікна. Розмір вікон встановлюють у залежності від необхідної освітленості приміщень. Орієнтовно для ІІІ поясу світлового клімату (райони середньої кліматичної смуги) площу вікна можна приймати рівною 1/6-1/8 площі підлоги освітлюваного приміщення, а для IV пояса (південні райони) - 1/10. Необхідну освітленість визначають розрахунком.

Недостатня площа вікон не забезпечить нормативну освітле­ність приміщень, а зайва спричиняє охолодження приміщень узимку і нагрівання влітку.

Класифікація. Вікна у будинках бувають:

за характером функціонування - з глухими стулкам і стулками, що відчиняють;

за способом відкривання стулок - розсувні, з бічною підвіскою стулок, верхнє- і нижнєпідвісні;

за видом матеріалу дерев'яні, пластикові і металопластикові;

за кількістю стулок - одно-, двох- і трьох- стулкові;

за конструктивним рішенням - з роздільними, зі спареними плетіннями і з потрійним склінням у спарених плетіннях, а також у виді склопакетів;

за кількістю стекол у стулках - з одинарним, подвійним і пот­рійним склінням, а також зі склоблоків і склопрофіліту.

Конструктивні рішення. Вікна утворюють, вставляючи віконні заповнення у віконні прорізи зовнішніх стін. Заповнення прорізів скла­дається з віконних коробок, у чверті яких (вирізи в перетині коробок по контурі, що становить приблизно У частину площі перетину) наві­шують стулки відкриванні (частини вікон, що відкривають) чи глухі (що не відкривають) або плетіння віконних рам з вставленими в них стеклами. Плетіння разом з коробками, що утворюють віконні блоки, збирають на заводах.

Вікна в цегельних і великоблокових будинках мають габаритні розміри кратні основному модулю (М = 100 мм) чи укрупненому мо­дулю 3М: по ширині 900, 1200, 1500 висотою 900 мм і 600, 900, 1200, 1500, 1800, 2100 мм по висоті 1500 мм. Для вікон з балконами перед­бачають балконні двері з габаритними розмірами по ширині 700 і 800 мм і по висоті 2200 мм.

Конструктивні розміри віконних блоків менше габаритних роз­мірів вікон на 20 мм, а віконні прорізи більше їх на 20 мм по ширині і по висоті. Це забезпечує безперешкодну вставку віконних блоків у віконні прорізи з наступною герметизацією (пластиковою піною, що тужавіє на повітрі) зазорів між віконними блоками і простінками.

Традиційне рішення дерев'яних вікон - з подвійними рамами, що відкривають всередину (у багатоповерхових будинках). Рами внут­рішні за розмірами менші від зовнішніх, щоб їх можна було повністю відкрити. Цю різницю розмірів називають розсвітом, який буває по 25—35 мм на кожний бік. Віконні коробки можуть бути роздільні (для зовнішніх і внутрішніх рам) і спільні з суцільною коробкою. У масо­вому будівництві використовують суцільні коробки, оскільки вони потребують значно менше деревини. Коробки в стінах укріплювали йоржами у швах кладки або цвяхами, які забивали у встановлювані пробки. Коробку покривали антисептиком і по периметру обкладали шаром толю або руберойду.

Широко застосовували і застосовують зараз вікна зі спареними рамами, в яких зовнішню і внутрішню рами зближують до стикання й утворюють немов одну раму з двома шибками. У дерев'яних вікнах це дає близько 30% економії матеріалу, вони на 10% дешевші і майже в 1,5 рази легші від роздільних вікон.

У великопанельних будинках застосовували спосіб заповнення віконних прорізів без віконних коробок, при якому рами кріпили до сталевих планок чи пластмасових пробок, що зашпаровували в пане­лях при їх виготовленні. Прогресивніші спарених - рами зі склопаке-тами, що вставляють в одинарні рами. Таке рішення застосовують і зараз у «евровікнах».

Сучасні пластикові і металопластикові вікна, що на відміну від дерев'яних не загнивають і не розсихаються, не потребують регулярно­го фарбування й естетичні. Зварені конструкції виготовляють з багато­камерних профілів на основі ПХВ. Вікна можуть застосовуватися в мокрому середовищі, тривалий час зберігають фізико-механічні влас­тивості, витримуючи температуру в межах ±45°С. Колір рам однако­вий по товщині профілю. Віконну стулку складають з двох стекол 4-х мм товщини, розташованих на відстані 13-14 мм одне від іншого, що утворює склопакет, герметично ізольований прокладкою, яка усмок­тує вологу. Вікна не «запотівають» і не замерзають, знижують тепловтрати на 30%. Надійна герметизація забезпечує високі звукоізолюючі і пилонепроникні якості. При цьому ПХВ не горить і не виділяє токсич­них газів.

Металопластикові вікна виготовляють з аналогічного алюмініє­вого профілю (порожнього багатокамерного), «одягненого» у термоп­ластик - ПХВ. Такі вікна вигідні при ширині віконних прорізів більш 1,5 м. Тому їх застосовують в офісному будівництві, для пристрою фасадних вікон, вітрин і вітражів. Металопластикові вікна мають ве­лику колірну гаму. Технологія виготовлення вікон забезпечує можли­вість дотримання стандартних типорозмірів склопакетів і рам, а також довільну їхню зміну, включаючи утворення вікон різної геометричної форми.

Двері. Розміщення, кількість і розміри дверей призначають з ро­зрахунком аби забезпечити необхідну пропускну здатність і вільно пронести меблі чи устаткування, використовуване в будівлях.

Класифікація. Двері можуть бути:

за кількістю полотнин (пілок) - однопілкові, полуторні (із дво­ма полотнинами різної ширини) і двохпілкові;

за положенням у будинку - внутрішні, зовнішні і шафові;

за матеріалом - у житлових будинках дерев'яні, у громадських можуть бути, окрім дерев'яних, ще металеві зі сталевого прокату й алюмінієвих профілів, а також скляні;

за архітектурно-конструктивним рішенням - глухі і засклені для освітлення другим світлом підсобних приміщень. Для цього над дверима влаштовують фрамуги. Балконні двері засклені і їх застосо­вують у сполученні з вікнами.

Конструктивні рішення. Двері складають з коробок (чи обв'я­зок), закріплених у дверних прорізах, і полотнин, що відкривають, їх навішують на дверні коробки. В обв'язці обрані чверті для навішення дверних полотнин (пілок). Ширина чверті є відповідною товщині двер­ної полотнини, глибина - 12 мм. Для пристрою фрамуги над дверима в обв'язку вводять горизонтальний імпост. Нижній брус обв'язки з чвер­тю у зовнішніх дверях утворює поріг.

Двері мають модульні розміри. Однопілкові двері мають шири­ну 600, 700, 800, 900 і 1100 мм; двохпілкові - 1200, 1400 і 1800 мм; висота дверей - 2000 для житлових і 2300 мм для громадських буді­вель.

У зовнішніх стінах дверні прорізи роблять із чвертями; у внут­рішніх - без чвертей.

Шви між коробкою і перегородкою закривають профільованими дошками - лиштвами. У традиційних рішеннях перехід від лиштв до підлоги оформляють тумбочками (окремою стовщеною частиною ли­штви). У балконних дверях, що по теплотехнічних умовах роблять по­двійними, коробки виконують по типу віконних.

Конструктивно двері (дверні полотнини) бувають фільончасті і щитові.

Фільончасті двері стандартом не передбачені, їх застосовують для унікальних громадських будівель. Їх складають з обв'язки, одного чи декількох середників (профільованих брусків між брусками обв'яз­ки) і фільонок (профільованих щитів, що заповнюють каркас, утворе­ний обв'язкою і середниками).

Щитові двері включають обкладки з обв'язувальних брусків і щити, склеєні з рейок і облицьовані з двох сторін шпоною чи твердою ДВП. Товщина полотнини 30 чи 40 мм, обкладки - 44 чи 54 мм (відпо­відно для житлових і громадських будівель). Вони гігієнічні, дешеві, а при обклеюванні шпоною естетичні.

Балкони, лоджії, еркери (рис. 3.10.1) служать для забезпечення мешканцям багатоповерхового будинку відпочинку на відкритому по­вітрі. У будинках висотою 6 і більше поверхів балкони і лоджії слу­жать додатково протипожежними переходами між суміжними секція­ми і поверхами. Еркери збільшують житлову площу квартир, створю­ють більшу оглядовість з вікон і підвищують затишок у житлових кім­натах. В архітектурному відношенні балкони, лоджії і еркери відігра­ють суттєву роль у підвищенні архітектурно-естетичної виразності та різноманітності фасадів і характеризують приналежність саме до жит­лових будинків.

Балкони (рис. 3.10.1,а). У сучасному домобудівництві залізобе­тонні площадки балконів зашпаровують у цегельні і великоблочні сті­ни у виді консольної плити і утримують в стіні від перекидання масою стіни й анкерами, прикріпленими до перемичок балконних дверей. У легких великопанельних стінах таке кріплення буває недостатнім. Щоб утримати балконну плиту зменшують виліт консолі (тобто ширину балкона) чи кінці балконної плити спирають на стійки.

Підлогу балконної площадки виконують з ухилом назовні і ни­жче підлоги кімнат для виключення проникнення дощової чи поталої води у приміщення.

Лоджії (рис. 3.10.1,б). Площадки лоджії зашпаровують в три стіни будівлі. У зв'язку з цим лоджії виходять захищеними від вітру з трьох сторін. Лоджії розглядають по функціональному призначенню майже нарівні з житловими кімнатами (якщо площа балкона приво­диться до житлової площі з коефіцієнтом 0,3, то площа лоджії - 0,5).

Конструктивно глибину лоджії можна збільшити до 2,4-3 м, але при цьому зменшується інсоляція житлових приміщень. Тому може бути доцільним пристрій лоджій-балконів, при яких глибину їх роб­лять близько 1 м, а плиту перекриття виносять за зовнішню грань стіни на 1-1,5 м.

Підлоги в лоджіях, як і в балконах, виконують з ухилом назовні. Грати в балконах і лоджіях, у службових евакуаційних переходах ма­ють бути висотою 1,2 м. Для підвищення декоративності і попере­дження остраху висоти ґрати можуть мати екрани (непрозорі щити).

В економічному відношенні лоджії при глибині до 1 м збільшу­ють вартість загальної площі в середньому по будинку на 2%, а при

Еркери. Стіни еркерів (рис. 3.10.1,в) підтримують по поверхово консолями у виді сталевих рам, що зашпаровують в цегельних будинках. Ці рами повторюють у плані форму плану еркера (трапецеїдальну, криво­лінійну, трикутну чи іншу). Еркери влаштовують, як правило, з другого чи третього поверху.

Конструкція стін еркерів зви­чайно така ж, як і зовнішніх стін бу­динку, але кращі полегшені конструк­ції стін для зменшення навантаження на консоль ну плиту еркера. Нижнє і верхнє перекриття еркерів виконують утепленими, тобто еркери фактично є частиною кімнати, що винесена за поверхню зовнішньої стіни. Тому її площу приводять до житлової площі квартири з коефіцієнтом 1,0.

Запитання до самоконтролю

Наведіть класифікацію вікон.

Наведіть класифікацію дверей.

Яке загальне призначення балконів, лоджій, еркерів?

Наведіть за конструктивними ознаками опис балконів

Наведіть за конструктивними ознаками опис лоджій.

Наведіть за конструктивними ознаками опис еркерів.

Які коефіцієнти приведення до житлової площі квартир мають площі балконів, лоджій і еркерів?


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я