2.2.2. Вимоги до техніки виконання ескізів

Робота над ескізом складає суттєву частину процесу проектування. Від того , наскільки ефективно архітектор ескізує, залежить кінцевий результат його праці. Показово, що кожний архітектор з часом виробляє свої особисті прийоми ескізування, формує індивідуальний почерк ескіза. Але незважаючи на правомірність індивідуальної манери ескізування, в учбовій роботі над кожним різновидом ескізу можна орієнтуватися на виконання слідуючи апробованих прийомів.

В роботі над ескізом – ідеєю, коли уявлення об’єкту ще дуже неконкретні і розпливчасті, доцільно застосовувати прості і автоматичні олівці з м’якими грифелями, вугілля та вугільні стержні, сангіну, фломайстри з товстим фетром. Саме за допомогою цих інструментів легше знайти образ у майбутньої споруди. Доцільно ескізу вати на невеликих листах ескізної бумаги стандартних розмірів (В 1/8; 1/6 формату стандартного креслярського листа), котрі можна розкласти рядами і порівняти одержані результати. Можна ескізу вати і на великих форматах бумаги (В 1/2; 1/4, 1/6 стандартного формату креслярського листа) коли на одній образотворчій площині вміщається множина ескізів, що дуже зручно для їх порівняння.

В роботі над фор - ескізом, коли композиційні і пластичні параметри образу в загальних рисах визначились, доцільно застосувати інструменти, за допомогою яких можна одержати якісне лінійне зображення – рапідографи, фломайстри з тонким фетром. Це не виключає роботи над фор – ескізом з застосуванням вугілля, сангіни, товстого грифелю. Лінійна графіка настільки конкретна, що за її допомогою легше позначити ескізні контури фасадів, планів, перспективних рисунків, що розкривають картину пластичних конструктивних і композиційних особливостей об’єкту. В відповідності з характером застосованих інструментів для цієї стадії ескізування використовується особлива бумага з гладкою мілко фактурною поверхнею (ватман, калька, міліметровка і т ін.).

У розробці робочого ескізу для графіки ескізних креслень, ескізів проектної експозиції застосовуються елементи, за допомогою яких можна одержати огрублено виразне зображення – олівці прості і автоматичні з м’якими грифелями, фломайстри з товстою імлою (0,5; 0,7; 0,8 мм). Використання цих інструментів робить ескізну графіку легкою для сприйняття, виразною, легко читаємою. В відповідності з характером інструмента вибирається і бум ага відповідної якості. Для фломайстрів і олівців з товстими грифелями ,вугілля і сангіни можна використовувати любу бумагу. Для використання рапідографів застосовується бум ага з гладкою поверхнею.

Необхідно урахувати, що ескізування потребує великої самовіддачі, найбільшого напруження та зібраності. Тому на кожній стадії ескізування слід намагатися до максимальної виразності любої ескізної проби. Не можна розраховувати на правку ескіза, на його слідуючи якісну доробку. Найбільша цінність ескізних проб в безпосередньому образотворчому відображенні авторських задумів, які повинні бути виконані відразу набіло. Якісне ескізування характерно для такого стану автора, коли думки виражаються з найбільшою свободою і активністю, коли авторська фантазія розкута та безкомпромісна.

Комбінаторне проектування як засіб розвитку образного мислення та композиційних навичок в рішенні творчих задач.

В сучасному ландшафтному проектуванні велику роль надається мобільним композиціям, складеним з модульних елементів, які можна переміщати і компонувати в залежності від задуму ландшафтного дизайнера.

Модульні елементи, що є типізованими за розмірами, можуть підрозділятися на площинні (призначені для розміщення на горизонтальній поверхні підлоги, земляної тераси, майданчика чи ін.) та об’ємні, просторові, чия геометрія дозволяє складати на основі принципу модульності й повторюваності об’ємні композиції, де переважає третій вимір (висота). За цих умов об’ємно – модульні елементи підрозділяються на контейнерні (що вміщують флоракомпозиції) і такі, що використовуються як підставки (так звані подіумні).

Головними ознаками модульного об’ємного елементу є його розміри й принципі формоутворення, якій створює первинний модуль, що на його основі утворюється флоракомпозиция.

Добір розмірів модулів – об’ємних елементів залежить перш за все від висоти квітково – рослинних груп (дуже низькі – до 10-12см, низькі – 12-25см,

середні –25 –30см, високі – 50-80см і дуже високі –вище 80см). Добір розмірів модульних елементів повинен передбачати можливість розміщення всередині модулю рослинно – квіткових груп декількох розмірів – для урізноманітнення варіацій окремих квіткових композицій. Окрім цього, розміри модулів визначаються обсягом того простору, де вони повинні “працювати”. Наприклад, для житлового помешкання (квартира, котедж, окремий будинок) найоптимальнішими будуть середні й малі розміри модулів; у великих

інтер’єрних або екстер’єрних просторах можна рекомендувати створення збільшених модульних об’ємних елементів. Подіумні елементи повинні мати достатню жорсткість і стійкість.

Принципи формоутворення модульних елементів визначаються тим просторовим ефектом, який повинен бути одержаний від усієї модульної композиції і, перш за все неодмінною можливістю створення на основі сполучення чи поєднання окремих елементів і очевидним буде використання однакових модульних елементів з рівними лінійними розмірами (вимірами: довжина, висота, ширина). Найпростішим прикладом такого модулю є куб з різними варіаціями його розмірів і геометричних деталей (наприклад, куб із зрізаними кутами).

У формоутворенні первинних модульних елементів треба враховувати й конструктивні особливості модулю як вмісту рослинних та квіткових груп:

по-перше, необхідний геометричний піддон з вмістом ґрунтового зрізу, а

по-друге, зовнішня оболонка модуля з прозорими гранями і, нарешті, різні елементи жорсткості (каркасні елементи), а також експлуатаційні отвори (для зрощення, вентиляції і т. ін.)

В основу геометричного формоутворення модульних елементів можуть бути покладені прості правильні многогранники: тетраедр, гексаедр, додекаедр і т. ін.; правильні трьох – чотирьох, та багатогранні призми, піраміди (зрізані піраміди), циліндри і навіть сфери.

У межах однотипної геометрії модульного елементу можуть бути використані варіації модулів за розмірами (кратні, наприклад, обраному модулю –300мм, 500мм, 600мм або іншому).

Перевага модульних флоракомпозицій полягає не лише в їх змінюваності, але й у мобільності, тобто можливості переміщення композицій з одного інтер’єру до іншого, нескладності монтажу й демонтажу модульних елементів, що робить перевагу у формуванні виставкових та торговельних експозицій, а в оформленні інтер’єрів житлових чи громадських будівель дозволяє досягати оновлення в оформленні й можливості оновлення композицій за рахунок додавання нових модулів – елементів, зміни формоутворення і т.ін.

Велику роль тут грає комбінаторне проектування, за допомогою якого розвивається образне мислення та композиційні навички архітектора. Творчі задачі, що виникають в процесі проектування направлені на розвиток самобутності архітектора та його фантазії.

Архітектурно – ландшафтне вирішення рекреаційних середовищ з використанням модульних флорариїв та флоратерариїв.

Рекреаційні середовища це спеціально спроектовані й оформлені засобами ландшафтної архітектури та дизайну простори, де необхідно здійснення рекреаційних функцій. Такі середовища мають важливе значення в організації як “зовнішнього” міського ландшафту: вулиць, майданів, подвір’їв та ін., так інтер’єрних просторів різного функціонального призначення, де необхідне влаштування рекреації (виробничий інтер’єр, інтер’єр громадських будівель, торговельних чи комерційних закладів та підприємств і т. ін.) Функція рекреації (розслаблення, релаксації, відпочинку, медитації і т ін.) є необхідною в умовах перевантаженості функціональних просторів людськими потоками, в умовах напруженого процесу праці тощо. У цих умовах стає необхідною організація спеціальних, контрастних за власними основними (робочими) показниками просторів, де створюються умови для відпочинку й рекреації.

За характером розміщення в головному (міському, виробничому, торговельному, громадському чи іншому) просторі рекреаційні середовища з використанням модульних елементів можуть бути:

“острівними” (з можливістю пішохідного транзиту);

у вигляді “глухих кутів”;

складної конфігурації (типу “лабіринту”, “змійки” та ін.).

За цих умов саме об’ємно-модульні елементи флораіїв можуть комбінуватися й поєднуватися з іншими деревними або кущовими рослинними композиціями, основаними наприклад, на використуванні карликових дерев й низьких кущів,

чию корневу систему вміщено в спеціальні контейнери, що теж можуть бути

побудовані на принципі об’ємної модульності.

Залежно від виходних умов рекреаційні середовища можуть формуватися як з використанням водних устроїв, так і без них; може відрізнятися також ступінь мобільності подібних середовищ, інакше, характер будови й трансформації їх елементів – флотаріїв, флоратерарііїв, водних пристроїв, деревних і кущових груп і т. ін., з повною або частковою трансформацією, можливістю демонтажу і т.ін.

Формування рекреаційного середовища повинно з необхідністю супроводжуватися вирішенням освітлення (розміщення) “фонових” і “точкових” світильників, локальної підсвітки водних пристроїв або окремих об’ємних елементів та ін. Крім цього необхідно передбачати відповідне вирішення мощення, підставок до модульних об’ємних ландшафтних композицій, обладнання рекреаційних середовищ лавами, кріслами, столиками та іншими необхідними й визначеними елементами меблів.

Водні пристрої у складі трансформованих рекреаційних середовищ на основі використання об’ємних модульних елементів також повинні бути спроектовані мобільними й трансформованими (з можливістю зміщення як окремих композиційних елементів) водних пристроїв, так і повного демонтажу водного пристрою з перенесенням його в інше місце, з можливістю тимчасового складування конструктивних елементів і т. ін.

Водні пристрої для використання їх разом з об’ємно-модульними ландшафтними елементами можуть бути також побудовані на засадах об’ємної модульності, спорідненими з формоутворенням флораріїв (флоратераріїв) інакше кажучи, виглядати своєрідними акваріумами, де можуть, крім звичайних джерел, ручаїв, фонтанів, каскадів, використовуватися також і просторові замкнені чи напівзачинені композиції водної флори та фауни. Акваріуми повинні бути спроектовані такої форми й габаритів, щоб легко зміщуватися, монтуватися й демонтуватися у сухому вигляди, сполучатися в об’ємні композиції.

Загальний ефект формування рекреаційного середовища повинен бути передбачати створення ефекту спеціального звукового комфорту (за рахунок зниження рівнів шуму в середовищі з використанням ізоляції рекреаційного простору від дії шуму головних функціональних просторів і формування комфортного звукового мікросередовища за рахунок дзюрчання води, шелесту листя і т. ін.). Важливе значення має також формування унікального фітосередовища за рахунок використання у флоракомпозициїях об’ємних елементів квітучих рослин з тонізуючими ароматами зелені й квітів. Таким чином, завдання формування рекреаційного середовища є принципово комплексним і повинно враховувати всю сукупність перерахованих факторів і чинників.

Архітектурне-ландшафтне вирішення інтер’єру на основі використання об’ємно-модульних елементів.

Проектне вирішення інтер’єру на основі використання об’ємно-модульних фотоелементів може виконуватися на основі послідовного виконання запропонованих варіантів або вибіркового виконання завдань за бажанням студентів або слухачів:

А. Житловий інтер’єр (вітальня, хол, кухня – ідальня та ін.).

Б. Інтер’єр малого торговельного приміщення (магазин, кафе, салон та ін.).

В. Виставковий інтер’єр (постійної або тимчасової експозиції).

Д. Інтер’єр робочого приміщення (офісу, приймальні та ін.).

Після вивчення планувальних та просторових особливостей пропонованих приміщень студентам слід провести вибір засобів фітодизайну (на основі модульних об’ємних елементів), якими необхідно вирішити поставлені завдання створення в інтер’єрі релаксаційно – рекреаційної зони. Вибір засобів вирішення інтер’єру на основі об’ємних модульних флораріів (флоратераріїв) не обмежується, тобто можна доповнювати саме об’ємні модульні елементи будь – якими, на погляд студента, необхідними елементами пристроями, що можуть допомогти сформувати повноцінне релаксаційне чи ігрове середовище: водні пристрої, мебльові субструкції, комплекти й фурнітуру, елементи штучного й природного освітлення тощо.

Житловий інтер’єр.

Для розробки рекомендовано головні приміщення квартири (або котеджу): хол, вітальня, кухня – ідальня і ін., не виключена можливість добору студентами інших ключових щодо просторово – функціонального вирішення приміщень (наприклад, спалень, зимових садів, кімнат для ігор тощо).

Проектоване фітосередовище з використанням модульних об’ємних елементів (флотаріїв, флоратераріїв, аквафлораріїв, акваріумів і т. ін.) повинно вирішувати як інтер’єр в цілому, так і окрему, локальну його зону, де необхідно досягти ефекту релаксації, відпочинку, медитації і т ін. Залежно від розміров пропонованого до оформлення інтер’єру можуть змінюватися й розміри фіт озон з об’ємно – модульними елементами, як можуть складати, наприклад куточки або ширми – наскрізні перегородки, або глухі стінки, суміщені з мебельовим обладнанням або вільні від нього. Формоване фітосередовище на основі об’ємних елементів може стати й центральним, вирішальним елементом житлового інтер’єру, своєрідним фітоатракціоном, що створює неповторну просторову й емоційну атмосферу як визначеного локального інтер’єру, так і всього житлового простору квартири, помешкання чи котеджу.

Студентові пропонується самостійно обрати місце, яке в поданому визначеному інтер’єрі повинен займати фітоелемент (фітозона ) з об’ємно – модульних елементів. Консультант у даному випадку може виконувати функції замовника, спрямовуючи пошук студента в певному напрямку, з конкретизацією оформлення інтер’єру.

Інтер’єр торговельного приміщення.

До розробки оформлення можуть бути рекомендовані інтер’єри малого магазину, фото салону, невеличкого кафе – бару тощо. Не виключено можливість, що студент запропонує власний варіант торговельного приміщення.

Архітектурно – ландшафтне вирішення малого торговельного приміщення засобами об’ємно – модульних фіитоелементів повинно забезпечити одержання завершеної композиції, всі елементи якої працюють як на досягнення просторової індивідуальності інтер’єру, так і на формування в ньому специфічних просторових зон, відсіків, куточків, призначених для ефективного відпочинку клієнтів відповідного до основного профілю торговельного підприємства (добір товару, очікування на виконання замовлення, проведення вечорів відпочинку або святкових торжеств в кафе чи міні ресторані і т. ін.). Таким чином, вирішуватися повинен як інтер’єр в цілому, так і цього головні торговельні зони (наприклад, стійка кафе в барі або столик на двох – чотирьох клієнтів тощо).

Найбільш ефективне досягнення рекреаційного ефекту у формуванні напівзамкнених, напівзольованих просторів, де клієнти торговельного підприємства можуть усамітнитися мірі задовольнитися наданою торговельною послугою. За цих умов вирішення фітозони з модульними об’ємними елементами повинно сприяти найефективнішому вирішенню монотонним, ані докучливим, а самий процес виконання замовлення чи надання торговельної послуги повинен бути акцентований певним чином засобами фітодизайну.

Виставково – експозиційний інтер’єр

Студенту пропонується засобами ландшафтного фітодизайну з використанням об’ємно – модульних елементів сформувати локальний “типовий” виставковий простір в більшому експозиційному приміщенні. Найчастіше локальні експозиції у виставковому інтер’єрі складають відносно невелику площу внаслідок високої ціни виставкових площ та прагнення максимально наповнити експозицію змістом. Тому об’ємно – модульні фітоелементи повинні займати в оформленні виставкового інтер’єру мінімум місця з максимальним дизайнерським ефектом: індивідуалізація експозиційного простору, надання експозиції унікальних просторових рис і т. ін. Окрім цього, фітозона на основі використання об’ємно – модульних елементів повинна сформувати й оптимальний простір відпочинку та релаксації відвідувачів виставки в площі локальної експозиції, або простір спілкування відвідувачів з власниками експозиції, з можливістю проведення переговорів, укладання торговельних контрактів тощо. Об’ємно – модульні елементи в цьому випадку повинні бути спроектовані й розміщені таким чином, щоб, з одного боку, акцентувати додаткову увагу на експозиції, а, з другого – забезпечити комфортне короткочасне перебування в експозиції та біля неї (відпочинок, отримання рекламних та інших друкованих матеріалів і т. ін.).

Окремо можлива розробка виставкового інтер’єру, де предметом експозиції можуть бути саме об’ємно – модульні елементи як особливий архітектурно – ландшафтний засіб виразності. У такому випадку експозиція повинна забезпечити максимальне різноманіття об’ємно – модульних елементів, поєднаних в композиційну цілість.

Дитячий ігровий інтер’єр

Головною метою у вирішенні дитячих ігрових інтер’єрів засобами об’ємно – модульних ландшафтних елементів є як забезпечення оптимального мікроклімату, простору для ігор ( пом’якшення теплової дії, усунення надмірної зневоложеності повітря та ін.), так і саме підсилення ігрового ефекту за рахунок включення до сформованого ігрового простору (середовища) ландшафтних об’ємних елементів. Окремо слід врахувати й пізнавальний ефект гри, що його можна досягти з використанням об’ємно – модульних елементів.

З розміщенням об’ємно – модульних елементів треба приділити увагу, крім досягнення загального інтегруючого композиційного ефекту, формуванню ігрового середовища, куди об’ємно – модульні елементи можуть бути включені як частина гри (“ліс”, “джунглі”, “луки” та інші тематичні композиції). Слід передбачити як можливість індивідуальної та групової активності дітей у грі, так і участь у пізнавальних іграх дорослих (наприклад, з використанням об’ємно – модульних флорарерариїв та ін).

Інтер’єр робочого приміщення офісного типу

У розробці цього варіанта завдання студентові пропонується розробити на основі використання об’ємно – модульних елементів ландшафтно – архітектурне оформлення офісу, приймальні, робочої кімнати – кабінету або іншого не промислового, не виробничого інтер’єру.

Основні завдання, які необхідно вирішити в даному випадку, це, по-перше, формування загального ефекту ландшафтного оформлення інтер’єру з представницькими функціями, де крім офісної або секретарської роботи можливе і приймання відвідувачів, а, по – друге, створення релаксаційного простору, де працюючі в офісному приміщенні можуть зняти втому від монотонної напруженої роботи, пов’язаної переважно з навантаженням зору.

Слід також передбачити спеціальні атракційні ефекти ландшафтного оформлення, що послуговуватимуть меті створення додаткової реклами, престижу фірми і т. ін. Подібні приустрої на основі об’ємно-модульних елементів повинні перш за все привертати увагу відвідувачів у створенні особливих “фокусів” уваги, візуальних акцентів у просторі інтер’єру, своєрідних “візитних карток” ділового середовища. Ландшафтні елементи можуть сполучатися з іншими елементами виразності інтер’єру - графічними, живописними й фото композиціями, іншими образотворчого й ужиткового мистецтва тощо.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я