Групові системи населених місць. Сільське розселення

Групова система - це цілеспрямовано утворювані групи міських та сільських поселень різного розміру та господарського профілю, поєднаних розвинутими територіальними й промисловими зв'язками, загальною інженерною інфраструктурою, єдиною мережею обслуговування та місць відпочинку населення. Групові системи за кількістю, складом і величиною міст поділяються на три основні типи

а/ малі системи, які формуються навколо малого або середнього міста чисельністю 50 - 100 тис. чол. у радіусі ЗО - 40 км /1,5 години транспортного доступу/;

б/ середні системи, які формуються навколо середнього або великого міста чисельністю 100 - 250 тис. чол. у радіусі 70 - 80 км /І,5 - 2 години транспортні доступи/;

в/ великі системи, які формуються навколо великого або найбільшого міста чисельністю понад 500 тис. чол. у радіусі 100 - 120 км /2 - З години транспортні доступи/. Цей тип розселення має ознаки так званого зонального типу.

У групових системах, які формуються навколо найбільших міст, можуть виникати великі міські агломерації - системи населення, які включають 15-20 населених пунктів, середня відстань між якими не перевищує 15 км.

Для формування групових систем та одержання соціального і економічного ефекту необхідний перерозподіл виробничої бази, інфраструктури і регулювання приросту населення в містах різної величини.

Що стосується зонального типу розвитку, те переваги в перспективному розвитку / а, значити, і в інвестуванні / мають малі населені пункти, які знаходяться в зоні впливу міста-центру. При цьому розвиток центрального міста суттєво уповільнюється.

Раціональний тип розвитку групової системи визначається в проекті районного планування за такими показниками:

- обсяг інвестицій у промислове й цивільне будівництво;

- транспортний доступ населення до місць праці, обслуговування й відпочинку;

- обсяг інвестицій та експлуатаційних витрат для формування транспортної та інженерної мережі;

- можливість рівноцінного вибору місць праці, обслуговування й відпочинку;

- екологічні та санітарно - гігієнічні умови проживання населення;

- архітектурно-композиційні умови планування окремих міст;

- раціональний розвиток планувальної структури всієї групи населених місць.

Процес формування групових систем населених місць супроводжується паралельним плануванням нового типу розміщення продуктивних сил. Територіально-виробничий комплекс /ТВК/ - група спеціалізованих і кооперованих підприємств, розміщених у зоні впливу центрального міста, де розміщені головні підприємства групи. Формування ТВК і групових систем населених місць - це взаємоузгоджені та взаємозумовлені процеси. Великі ТВК створюють економічну базу кількох групових систем, які становлять регіональну систему населених місць.

Регіональні системи - основа територіального розвитку країни

Взаємне узгодження (координація) великих, середніх і малих групових систем винне здійснюватися на основі формування регіональних систем населених місць, які охоплюють країну в цілому або економічний

регіон країни. Зокрема, можуть формуватися декілька взаємоузгоджених регіональних систем, коли територія має значний розмір, велику кількість групових систем і економічних районів.

Транспортна доступність головного регіонального центру становить 3 - 4 години (180 - 240 км) До регіональної схеми входять: групові системи населених місць різного розміру зі своїми центрами та підцентрами; центральне /найбільше/ місто регіональної системи; зони природного ландшафту, що охороняються; централізовані інженерні споруди та мережі регіонального рівня /електричні та телефонні мережі, каналізація, водопровід, газ та ін.; зони охорони пам’яток культури; зона обмеження розвитку міст; зона стримування розвитку міст; зона швидкісного міжселенного транспорту.

Таким чином, форму /структуру/ регіональної системи утворюють групові системи населених місць, агломерації міст, оазисні / осередкові/ поселення й сільські поселення. Утворення регіональних систем встановлює шлях до інтеграції міського й сільського розселення, до утворення однаково комфортних розумів для праці, обслуговування, проживання й відпочинку як міського, так і сільського населення.

У сучасному містобудуванні існують інші підходи до структури регіональних систем. Пропозиції української містобудівної школи полягають у виділенні трьох рівнів розселення: регіональні системи, зональні системи, урбанізоване ядро агломерованих систем.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я