12.2. Спорудження для суспільного транспорту

            Для великих і найбільших міст найбільш перспективний переважно рейковий пасажирський транспорт - метрополітен, швидкісний трамвай, а також надшвидкісні лінії монорейкових доріг. Відповідні траси й спорудження можуть бути частково розташовані в рівні поверхні землі на естакадах або насипах, але головним чином - нижче рівня землі.

            Залежно від їхньої глибини розрізняють підземні спорудження дрібного закладення (10-15 м від рівня поверхні землі) і глибокого закладення, розташовані нижче 15 м.

            Метрополітен містить у собі великий комплекс споруджень, головними  з яких є станції, які необхідні практично на всіх основних пунктах утворення масових потоків пасажирів у великих містах: на головних площах і перехрестях магістральних вулиць, у центрах житлових районів, поблизу найбільших підприємств, універмагів, стадіонів, вокзалів, на перетинаннях ліній метро із залізницями й між собою.

            За призначенням розрізняють станції кінцеві, пересадні і проміжні.

            Станції дрібного закладення споруджуються «відкритим» способом - з розкриттям поверхні землі. У таких станціях застосовуються конструктивні стояково-балкові системи з одним, двома або декількома рядами опор або склепінні конструкції.

            Станції глибокого закладення часто являють собою сполучення двох, трьох або декількох тунелів. Тунелі складаються із замкнутих і з'єднаних між собою кілець, утворених чавунними або залізобетонними тюбінгами. Станції глибокого закладення діляться на пилонні й колонні. Пілони (масивні опори) утворяться 2, 3, 4 або більшим числом тюбінгових кілець.

            За об'ємно-планувальним рішенням станції метро бувають одноплатформні з пасажирською платформою «острівного» типу, розташованої між шляхами; двохплатформні – із платформами «берегового» типу, розташованими з обох боків шляхів, або, що зустрічається рідше, багатоплатформні, які використовуються найчастіше тільки в пересадних вузлах або в підземних залізничних станціях.

            Велике значення для населення має розташування не тільки станцій, але й вестибюлів метрополітену. Під цим терміном мається на увазі вся система входів у метро, включаючи касові зали, підхідні коридори й інші засоби вертикального транспорту пасажирів (сходи, ескалаторні або ліфтові тунелі). Як правило, ескалатори проектують не менш чим з 3 стрічками-сходами (для підйому, спуску й резерву). При висоті підйому від 5 до 10м допускається пристрій однострічкових ескалаторів, що працюють тільки на підйом.

            У комплексі з входами в метро часто розміщуються невеликі магазини, кафе-закусочні й туалети. Окремі входи в метро іноді вбудовуються у великі суспільні будівлі. Нерідко переходи зв'язують спорудження метрополітену безпосередньо із залами універсальних магазинів, вестибюлями великих адміністративно-ділових комплексів і операційних залів вокзалів.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я