7.5. Музеї
Музеї (від грецького museion) - спочатку сховища скарбів, предметів «чудесних й дивних», потім святилища, храми муз на честь мистецтв і наук. У цей час музеї – освітні й просвітні центри, масове загальнодоступне джерело інформації про духовну й матеріальну культуру і постійно зростаючий науково-дослідний центр.
Типологія сучасних музеїв різноманітна. За класифікацією музеї бувають:
- художні; - історичні; - етнографічні;- меморіальні; - науково-технічні;
- природи;- музеї – архітектурні пам'ятники;- ботанічні й зоологічні сади;
- великі національні парки.
За обсягом музеї підрозділяються на:
- великі (80-300 тис.м3); - середні (30-80 тис.м3); - малі (10-30 тис.м3).
Музеям властиві типологічні ознаки й принципи побудови, які враховуються при проектуванні музейних будівель. Їх архітектурно-просторова побудова повинна сприяти розкриттю тематико-експозиційного задуму, а технічне оснащення - забезпечувати комфортний, світловий і акустичний режим.
Місце для розміщення музею вибирається з урахуванням фактора доступності й високої відвідуваності. Характерними прийомами розміщення музеїв у природному або містобудівному середовищі є:
- вільне острівне розташування музею на відкритій природній ділянці, що допускає круговий огляд будівлі з різних точок зору;
- розміщення музею в зоні центральної вулиці або площі міста.
- розміщення музею в складі культурного центра міста, що підвищує його відвідуваність.
Сучасний музей - багатофункціональний об'єкт, у якому існує ряд функцій: виставочна, зберігання експонатів, освітня, виховна, масово-просвітня, клубна, науково-дослідна і методична, що впливають на його внутрішню структуру й склад груп приміщень.
Сучасні будівлі музеїв включають кілька груп обов'язкових приміщень:
- обслуговування відвідувачів (вестибюль із гардеробом, інформаційно-довідковий центр, курильні, туалети, приміщення відпочинку, кімнати екскурсоводів, дитяча ігрова кімната й ін.);
- культурно-пропагандистського призначення (бібліотека, лекційний зал, зали періодичних виставок);
- постійної експозиції (експозиційні зали);
- адміністративно-господарські (кабінети адміністрації, науковців, малий конференц-зал, лабораторії, реставраційні майстерні, запасники, приміщення технічного устаткування й ін.).
Маршрут руху в музеї органічно пов'язаний з його планувальною структурою. Розповсюдженими типами руху є анфіладний і кільцевий, але при організації руху необхідно виключити петлі й зустрічні потоки.
Своєрідну планувальну структуру мають музеї-панорами. Центральним ядром тут є панорама, що вимагає спеціального круглого залу. Приміщення панорами повинно мати спеціальне висвітлення, а у центрі залу розміщуватись кільцева площадка для кругового огляду панорами.
Будівлі музеїв можуть бути одноповерховими, двоповерховими із цоколем, з перепадом експозиційних площ у півповерху або багатоповерховими.
Велике значення в сучасних музеях надається відкритій експозиції, розміщенню на території садово-паркової скульптури й творів монументально-декоративного мистецтва.