6.2. Будинки навчальних закладів

До будинків навчальних закладів відносяться:

- загальноосвітні й спеціалізовані школи;

- загальноосвітні спеціальні й санаторні школи-інтернати;

- міжшкільні  учбово-виробничі комбінати;

- позашкільні установи;

- професійно-технічні навчальні заклади;

- вищі навчальні заклади;

- інститути підвищення кваліфікації фахівців.

Загальноосвітні й спеціалізовані школи.

Загальноосвітні школи є навчальними й виховними установами для дітей і підлітків у віці від 7 до 18 років. Шкільна мережа в місті організується за принципом рівномірного розташування шкіл у межах житлового кварталу. Радіус обслуговування населення цими школами нормується в межах 750 м (ДБН 360, додат.6.3., табл.1).

Головною ознакою класифікації загальноосвітніх шкіл є їх призначення. За цією ознакою вони підрозділяються на 3 типи:

1-й рівень – початкова школа (1-5 класи);

2-й рівень – основна школа (1-9 класи);

3-й рівень – середня повна школа (1-11 класи).

Основним типом загальноосвітніх шкіл є повні середні школи. Однієї з різновидів середньої повної школи є спеціалізовані школи, що мають певний ухил: математичний, іноземної мови, фізики, біології, мистецтва й ін.

Іншою важливою ознакою класифікації шкільних будинків є їх місткість, що залежить від кількості класів:

1-й рівень: у сільській місцевості-4 класи; у міських поселеннях -12, 16 класів;

2-й рівень:у сільській місцевості-9 класів; у міських поселеннях -18, 27, 36 кл.;

3-й рівень:у сільській місцевості -11, 22 класи; у міських поселеннях – 22, 33 кл.

Тип шкільного будинку вибирають, виходячи з розмірів населеного місця або житлового комплексу. При цьому варто застосовувати великі будинки, що мають більш повноцінний склад приміщень та економічні в будівництві.

Будинки загальноосвітніх шкіл складаються з наступних груп приміщень:

- навчальні (класи, кабінети, лабораторії);

- приміщення для трудового навчання й проф. орієнтації (різні майстерні);

- учбово-спортивні (спортзали 9х18, 12х24 і 18х30м);

- культурно-масового призначення(актовий зал з радіовузлом, гурткові);

-обслуговуючі приміщення (вестибюль, гардероб, їдальня, медпункт і адміністративно-господарські приміщення: кабінет директора, учительська, кабінет завуча, канцелярія, кімната техперсоналу й хозкомори).

Класи поєднуються в навчальні секції для кожної вікової групи (4-6 класів), що включають рекреацію й туалети. Найпоширенішою є навчальна секція з однобічним розташуванням класів і зальною рекреацією. Для старшого віку більш прийнята навчальна секція з однобічним або двостороннім розташуванням класів, об'єднаних коридорною рекреацією. Їдальні розміщують на 1 поверсі й розраховують на обслуговування всіх учнів у чотири посадки. Медпункт складається з медичної кімнати й кабінету зубного лікаря.

Аналогічними принципами керуються при  проектуванні й експлуатації будинків професійно-технічних училищ.

За композиційними прийомами шкільні будинки ділять на 3 типи:

- централізовані; - блоковані (поширені); - павільйонні (для південних районів).

Шкільні будинки розміщуються на ділянках з відступом від червоної лінії забудови, як правило, не менш 15м. Вони передбачають наступні зони:

-спортивна, яка складається з легкоатлетичної площадки, площадок для спортивних ігор (футбол, волейбол, баскетбол), площадок для гімнастики й смуги перешкод;

- учбово-дослідницька, що включає ділянки овочевих і польових культур, плодовий сад і ягідник, теплицю, метеорологічну і географічну площадки;

- зона відпочинку, що включає площадки рухливих ігор для учнів 1-4 класів і тихого відпочинку для учнів 4-8 класів.

- господарська, що представляє господарський двір, який розташовується з бокового входу й має зелену захисну смугу за периметром двору шириною не менше 1,5м, а з боку вулиці – не менше 6м.

Крім звичайних загальноосвітніх шкіл, існують також загальноосвітні спеціальні (для сліпих, глухих і розумово відсталих дітей) і санаторні школи-інтернати (для дітей із хронічними захворюваннями), в яких діти вчаться й живуть. Такі школи розташовуються в приміській зоні або в зелених зонах міст. У будинках шкіл-інтернатів передбачаються спальні приміщення, які поєднуються в спеціальні секції. Медпункт у школах-інтернатах складається з кабінету лікаря, кабінету зубного лікаря, процедурної й ізолятора.

            6.3. Вищі навчальні заклади

За призначенням ВНЗ підрозділяються на:

- університети; - технічні вузи; - медичні вузи; - сільськогосподарські; - педагогічні; - економічні;- вузи культури й мистецтва;- фізкультурні вузи.

За кількістю студентів денного відділення всі вузи діляться на:

- великі і найбільші (5-10 тис.ст.); - середні (2-5 тис.ст.); - малі (500-2 тис.ст.).

Основні напрямки розвитку вузів:

- укрупнення вузів і створення великих вузівських комплексів (спеціалізованих і кооперованих); - наближення вузів до місця праці (до виробництва й НДІ);

-розвиток наукових досліджень і створення єдиних комплексів (ВНЗ-НДІ, медичні науково-навчальні центри);

- технізація й індивідуалізація навчання, збільшення технічного оснащення вузів (комп'ютеризація й телецентри);

- комплексність навчальних, наукових, виробничих, спортивних, культурно-видовищних і обслуговуючих вузівських будинків і споруджень,

ВНЗ різного профілю планують з відповідними підприємствами й установами: університети - з НДІ; технічні ВНЗ - з галузевими констр-ми бюро, НДІ - з досвідченим виробництвом; медичні - із клініками; ВНЗ культури й мистецтва - з концертними й виставочними залами і театрами; фізкультурні - зі спортивними базами; сільськогосподарські - з підсобними господарствами.

Ділянка ВНЗ повинна забезпечувати розміщення повного комплексу будинків і споруд з урахуванням перспективного розвитку й мати гарний транспортний зв'язок з міськими центрами.

Територія внз включає наступні зони:

- учбово-наукову;- житлову (студентські гуртожитки);- спортивну;- зону житлових будинків професорьско-викладацького складу;- господарську.

При зонуванні території внз враховують наступні вимоги:

- територія повинна забезпечувати розміщення всіх зон і перспективний розвиток; - територія повинна бути відокремлена від транспортних магістралей і міський транспорт не повинен її перетинати;- компактне рішення забудови комплексу внз;- поетапний розвиток комплексу внз.

За функціональним призначенням приміщення навчальних корпусів  діляться на:

- учбово-виробничі (навчальні, учбово-допоміжні, бібліотека, адміністративні, технічний центр, науково-виробничі приміщення);

- допоміжні (рекреаційні, обслуговуючі, господарські);

- підсобні (комунікаційні й технічні).

За архітектурно-планувальною ознакою всі приміщення навчальних корпусів можуть бути розділені на 2 групи:

- приміщення глибиною 6-7,5м (кафедри, кабінети, малі аудиторії), що не вимагають особливих конструктивно-планувальних рішень і розташовані у звичайних корпусах;

- група приміщень глибиною 9м і більше (актові й спортивні зали, великі аудиторії, читальні зали тощо), розташовувані у спеціалізованих блоках.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я