ТЕМА 5. МАШИНИ ДЛЯ МОНТАЖНИХ РОБІТ

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12

Монтажні роботи в будівництві виконуються при спорудженні будинків промислового, цивільного, житлового й сільськогосподарського призначення. До цих робіт належить монтаж збірних будівельних конструкцій, технологічного, сантехнічного та іншого обладнання й технологічних комунікацій промислових і сільськогосподарських споруд, електрообладнання тощо.

Монтаж конструкцій — це індустріальний комплексний будівельний процес, що виконується за допомогою монтажних, такелажних і транспортних засобів і складається з окремих процесів та операцій, які можна поділити на три групи: транспортні; підготовчі; власне монтажні.

До транспортних процесів належать завантажування транспортних засобів монтажними елементами, перевезення їх, розвантажування й складування або подавання під гак крана.

Підготовчі процеси — це укрупнення, посилення і попереднє оснащення конструкцій такелажними пристроями, риштуваннями, пристроями для вивіряння й тимчасового закріплення, фарбування тощо.

До монтажних процесів належать: захоплювання конструкцій спеціальними пристроями; піднімання і переміщення їх у просторі; наведення і установлення на опори або заведення в стик; вивіряння; тимчасове чи постійне закріплювання.

Монтажні роботи виконують за допомогою мобільних кранів, малогабаритних кранів та підйомників, універсальних і спеціальних вантажозахватних пристроїв.

Мобільні крани - це самохідні стрілові крани на пневмоколісній ходовій базі. їх поділяють на автомобільні, пневмоколісні й на спеціальному шасі.

Мобільні крани завдяки їх маневреності використовують для виконання монтажних і вантажно-розвантажувальних робіт на будівельних майданчиках.

Їх можна експлуатувати й на тимчасових перевантажувальних складах для виконання операцій із вантажами.

Мобільні крани всіх типів складаються із самохідного шасі, на якому змонтовано поворотну платформу з робочою стрілою.

Автомобільні крани (табл. 5.1) монтують на шасі вантажних автомобілів і використовують для виконання монтажних і вантажно-розвантажувальних робіт на відкритих складських площах і будівельних майданчиках. Кран (рис. 7.1) складається з поворотної платформи, на якій змонтовано робочі механізми, стрілу, портал і кабіну машиніста.

Надпись: кран КС03371Б: 1 - телескопічна стріла; 2 - силова установка;

Надпись: 3 - шасі

у/ ///  м м м /TT/j/a

Ці крани можуть мати електричний, механічний чи гідравлічний приводи керування механізмами. У кранах із механічним приводом керування здійснюється від силової установки через коробку передач, коробку відбирання потужності, проміжний редуктор і роздавальну коробку. В кранах з електро­приводом енергія подається від генератора, що живиться від силової установки, через роздавальну коробку. В кранах із гідравлічним приводом керування здійснюється від силової установки шасі через гідромотори й насоси, що приводять механізми в дію через коробку передач і коробку відбирання потужності.

Автомобільні крани мають виносні опори, що забезпечують стійкість кранів і зменшують навантаження на їхні шасі під час піднімання вантажів великої маси. Рівномірний розподіл навантаження між виносними опорами забезпечується стабілізатором, який вимикає підвіску заднього моста під час піднімання вантажу.

Всіма робочими операціями керують з кабіни машиніста, а рухом крана в транспортному стані чи з  вантажем - з  основної кабіни.

 

Пневмоколісні крани за видом шасі поділяються на довго базові (довжина бази — не менше 3,5 м) й короткобазові.

Довгобазові пневмоколісні крани (табл. 5.2) монтують на шасі з використанням складальних одиниць від автомобілів. У кранах з 2-5 осями дві є ведучими. Крани мають дизель-електричний або механічний привод, а також ґратчасті стріли. Ці крани використовують для виконання вантажно-розвантажувальних робіт з дрібними вантажами переважно на будівельних майданчиках, а також на тимчасових перевантажувальних складах.

Короткобазові пневмоколісні крани (рис. 5.2) монтуються на спеціальному шасі з використанням складальних одиниць від автомобілів. Ходовий пристрій крана має дві осі. Схеми виконання можуть бути такі: одна вісь ведуча, друга — керуюча; дві осі ведучі, з них одна — керуюча.

Рис 5.2. - Короткобазовий пневмоколісний кран КС-4971: 1 - стріла; 2 - кабіна керування; 3 - шасі

 

КС-

КС

КС-

КС-

КС-3562Б

КС-3571Б

К.С-

КС-

К.С-

КС-4571-

КС-5573

 

1562А

2561К.

256А

257А-1

 

 

3517А

3575А

4561А

1

 

Усіма пневмоколісними кранами під час транспортування й вантажних робіт керують з кабіни, розміщеної на поворотній платформі. Крани оснащені виносними опорами.


Крани на спеціальному шасі (табл. 5.3) відрізняються від інших мобільних кранів високою ранспортною швидкістю, підвищеними прохідністю і маневреністю та кращими вантажними характеристиками в разі роботи без виносних опор.

Кран КС-3473 (рис. 5.3) складається з шасі автомобільного типу з 3-8 осями, жорсткої балансирної підвіски й телескопічної стріли, що дає змогу експлуатувати його на дорогах різних категорій. Усі крани мають дві кабіни, одна з яких призначена для керування краном під час виконання вантажних робіт.

Осі крана мають по два й чотири колеса. У кранах вантажопідйомністю 25...40 т силова установка шасі забезпечує роботу всіх робочих механізмів, а в кранах вантажопідйомністю 63 і 100 т є додатковий двигун для механізмів на поворотній частині. Крани мають гідравлічний привод, телескопічні висувні стріли та виносні опори.

Завдяки телескопічній конструкції стріл можна змінювати вантажопідйомність і підвищувати продуктивність крана (на відміну від пневмоколісних кранів із ґратчастими стрілами).


Крани на спеціальному шасі автомобільного типу можна використовувати для виконання монтажних, вантажно-розвантажувальних робіт, вантажних операцій в умовах обмеженого простору й на розвантажувальних майданчиках будівельних організацій.

Малогабаритні крани й підйомники стаціонарно встановлюють на дахах споруд, що будуються, або у віконних прорізах.

Переносний кран ПТ-87МА (рис. 5.4) призначається для піднімання на поверхи житлових будинків та інших споруд будівельних матеріалів. Кран монтують у віконному прорізі.

Монорейка закріплюється у віконному прорізі за допомогою чотирьох телескопічних розкосів і трьох струбцин. Каретка з писовою підвіскою забезпечена однобарабанною лебідкою. За допомогою ручки каретка пересувається по монорейці.

Технічна характеристика крана ПТ-87МА

Вантажопідйомність, кг       100

Швидкість піднімання вантажу, м/с           0,4

Висота підйому, м    1 000
Габаритні розміри, м:

довжина         2,8

ширина           1,1-1,7

висота 2,1 ...2,7
Маса, кг:

власна 190

з допоміжними місткостями            217

Надпись:
Рис. 5.4 - Переносний кран ПТ-87МА:

1 - монорейка; 2 - ручка з постом керування; 3 - каретка; 4 - струбцина; 5 - електрична шафа

Переносний кран з ручним повертанням консолі призначається для подавання на покрівлю житлових та інших споруд покрівельних матеріалів у контейнерах масою до 250 кг.

Технічна характеристика крана

Вантажопідйомність, кг       180...250

Виліт консолі, м        1,5

Висота підйому, м    20

Швидкість піднімання, м/хв            12

Потужність, кВт        ІД
Габаритні розміри, м:

довжина         4,6

ширина           2,6

висота 2,6

Маса, кг          220

Кран-підйомник К-2 (рис. 5.5) застосовують для піднімання будівельних матеріалів та обладнання на промислові, сільськогосподарські й житлові будинки під час виконання опоряджувальних, санітарно-технічних, покрівельних та інших будівельно-монтажних робіт.


Кран являє розбірну рамну конструкцію з консольною монорейкою, по якій пересувається каретка з ватажною обоймою. Візок з вантажем пересувають вручну.

Кран установлюють на міжповерхових перекриттях або на даху будівлі.

Технічна характеристика К-2

Вантажопідйомність, кг       1 000

Швидкість піднімання вантажу, м/с           0,25...0,33

Висота підйому вантажу, м 55
Габаритні розміри, м:

довжина         6,1

ширина           1,6

висота 2,9

Маса, кг          1 050

Підйомник ПТ-440 (рис. 5.6) вантажопідйомністю до 250 кг призначається для піднімання і подавання сипких будматеріалів, будівельних розчинів і штучних вантажів на поверхи житлових будинків та інших споруд.

Станція вертикального підйому ПТ-458 (рис. 5.7) вантажопідйомністю до 250 кг призначається для піднімання і подавання опоряджувальних та інших матеріалів у віконні прорізи й може водночас обслуговувати кілька споживачів. Висувні площадки монтують у віконних прорізах.

Універсальні й спеціалізовані вантажозахватні пристрої призначаються для транспортування будь-яких (перші) та окремих (другі) вантажів в умовах будівельних майданчиків і в складських приміщеннях.

Найчастіше застосовують вантажні канатні стропи (рис. 5.8).

Для піднімання плит перекриттів, які мають шість точок підвішування, використовують балансирні стропи з блоками, які забезпечують рівномірне натягання віток стропів (рис. 5.9).

У стропах зі зрівнювальними канатами й дистанційним відчіплюванням гаків (рис. 5.10) підвіска становить дві щоки, з'єднані між собою пальцями. Верхнім пальцем вона навішується на гак монтажного крана, а на двох нижніх закріплені обойми з блоками. Така конструкція підвіски дає змогу сприймати одностороннє навантаження завдяки можливості повертання її відносно гака у вертикальній площині. Обойми з блоками кріпляться до підвіски


з'єднувальними кільцями, що забезпечує повертання їх у горизонтальній площині на кут до 120° відносно підвіски. Чальні вітки стропів уміщені в обойми й перекинуті через блоки. Блоки з'єднані між собою зрівнювальними канатами та страхувальними перемичками. На кінцях чальних віток є гаки з карабінами. Відчіплюють гаки, ослабивши стропи, тягою з гаком на кінці, яким зачіплюють карабін і тягнуть у напрямі вітки стропа. При цьому карабін, повертаючись, спочатку розкриває з'єднувальний отвір гака, а потім розвертає гак стропа й знімає його з підйомної петлі стінової панелі.

Траверси балкової конструкції виготовляють з труб, з двох пластин, з'єднаних між собою зварюванням, двотаврів чи швелерів, на кінцях яких закріплюють стропи. Довжина балкової траверси не повинна перевищувати 4 м, оскільки зі збільшенням довжини збільшується маса траверси. Траверсу бал-кйвої конструкції з двома двовітковими стропами на кінцях показано на рис. 7.11. Балку траверси складено з двох кути-108 розміром 80x80. Вантажопідйомність траверси - 4 т.


У показаної на рис. 5.12 траверси балкової конструкції обойми закріплено так, що їх можна переставляти вздовж балки. Обойми на балці замикаються за допомогою пальців, які встановлене в передбачений для них отвір. Балки траверси виготовлено з товстостінної труби. Вантажопідйомність траверси -

4,0; 5,0 та 6,3 т.

В універсальній балансирній траверсі балкової конструкції (рис. 5.13) балки виконаны з двох швелерів № 15, рознесених на відстань 140 мм і з'єднаних між собою кутиками 32x32x4. На кінцях балки зроблено накладки зі сталевого листа. Конструкція дає змогу збільшувати довжину траверси до 5,6 м. Балансирні стропи перекинуто через рамки. Крім того, траверса оснащена звичайними стропами.


Траверси ґратчастої конструкції, як правило, проектують у вигляді найпростіших трикутних ферм з вершиною, зверненою догори або вниз. У другому випадку скорочується втрачена висота підйому гака крана, але при цьому потрібна велика точність виготовлення траверси для розміщення в одній вертикальній площині балки й нижніх розкосів з урахуванням навантаження. Для піднімання важких чи довгомірних вантажів застосовуються також траверси з двома паралельними поясами, зв'язаними стояками й розкосами.

Уніфіковану траверсу вантажопідйомністю 10, 16 і 25 т з вершиною ферми, зверненою догори, для піднімання кроквяних балок і ферм показано на рис. 7.14.

Для піднімання стінових панелей, великопрольотних ферм, плит перекриттів і покриттів розроблено траверси вантажопідйомністю 10 т з вершиною ферми, зверненою вниз (рис. 5.15). Балку траверси виконано зі швелера № 14, нижні розкоси - з двох швелерів № 10. Маса траверси за


довжини 6 і 10 м становить відповідно 412 і 460 кг. Висота траверси — при­близно 1,5 м.

Фрикційні захвати утримують вантаж за рахунок тертя. Їх використовують для піднімання елементів без монтажних петель, опорні поверхні яких становлять плоскі стінки. Фрикційні захвати бувають приводними або самозатяжними. У приводних захватах зусилля затискання створюються вручну або за допомогою приводів (електромеханічного,


Найпростішими за конструкцією є фрикційні захвати з ручним приводом. Гвинтовий захват для піднімання легких стінових панелей зображено на рис. 5.16. Панелі закріплюються за допомогою двох гвинтів, що є на струбцинах, розміщених на кінцях траверси. Знизу для страхування передбачено засувки, які перед опусканням панелі на місце встановлення висовуються, звільняючи струбцину.

У разі застосування розглянутих захватів операції стропування і розстропування вантажу виконуються вручну. Механізувати ці операції можна за допомогою кліщових захватів.

Кліщові захвати виконують як важільні системи, важелі яких несуть на вільних кінцях затискні органи, наприклад шарнірно закріплені башмаки, якими затискається вантаж, що утримується в захваті за допомогою сил тертя. Для запобігання випадковому розкріпленню вантажу використовують різні страхувальні пристрої, від яких вантаж звільнюють у момент або після встановлення його на монтажне місце.

Проектуючи кліщові захвати, важливо правильно вибрати кінематичну схему й оптимальне передаточне відношення важелів за умови забезпечення потрібних затискальних зусиль для надійного утримання вантажу.

Для стропування порожнистих виробів за стінки (труби, рулони листового матеріалу тощо) використовують кліщові захвати (рис. 5.17).


Кліщовий захват вантажопідйомністю 300 кг для піднімання стінових панелей без монтажних петель (рис. 5.18) складається з траверси, що має петлю для навішування на гак монтажного крана, й кронштейна для шарнірного з'єднання з тягами. Інші кінці тяг шарнірно з'єднані з кліщовинами, що шарнірно посаджені на нижню балку. Нижня балка має напрямні скоби, що забезпечують її стійке положення на панелі.

Періодичні зчіплення і розчіплення траверси з нижньою балкою виконуються защіпкою. Траверса і балка зв'язані напрямною. До нижніх кінців кліщовини підвішені аварійні підхвати, які закінчуються скосами, що забезпечують розведення підхватів під час опускання панелі на іншу панель.

Фрикційний захват для монтажу плит перекриттів, що не мають монтажних петель (рис. 5.19), складається з траверси й рами, на якій змонтовано поворотні гаки, шарнірно з'єднані з траверсою за допомогою тяг. На рамі закріплено защіпку, що утримує гаки в розкритому стані під час опускання їх на панель. На одній осі з поворотними затискними гаками


змонтовано запобіжні аварійні підхвати, які під час транспортування залізобетонної плити до місця монтажу опущені й відкидаються вручну монтажниками безпосередньо перед укладанням плити на опори.

Кліщовий захват для розвантаження з автомобіля й піднімання на робочі місця цегли, вкладеної пакетами без піддонів (рис. 7.20), забезпечений автоматичним запобіжним пристроєм і пристроєм фіксації його в розкритому стані. Вантажопідйомність захвата - 1,75 т.

Клиновий захват вантажопідйомністю 1,0 і 2,5 т для піднімання виробів із глухими або наскрізними отворами (рис. 5.21) має корпус з розпірними елементами й з розпірним клиновим стержнем (тягою), який заклинює в робочому стані розпірні елементи між поверхнею клина і поверхнею вантажу.


Розпірні елементи мають вигляд кулачків з гострими або призматичними зуб'ями. Перед підніманням вантажу клиновий захват заводиться в отвір конструкції. Під час піднімання захвата гаком крана клин розсуває кулачки вбоки, і їхні зуб'я врізуються в стінки отвору.

Вилочні захвати (рис. 5.22) використовують для стропування складальних елементів, що не мають монтажних петель. Застосовують їх також для

піднімання матеріалів (поштучних і листових), укладених на піддони. Нижні лапи вилочних захватів розміщують або безпосередньо під вантажем, або про­совують в отвори вантажу чи піддону, на якому лежить вантаж.

Місце підвішування слід вибрати так, аби в ненавантаженому стані захвата його лапи були нахилені в бік вантажу, що полегшує заведення захвату на вантаж. У навантаженому стані захват має бути нахилений у протилежний бік, тобто в бік стояків, що забезпечує стійке положення вантажу в захваті.

Для безпечного транспортування вантажів і запобігання їх випадковому випаданню верхні важелі вилочних захватів оснащують притискачами (ексцентриковими, гвинтовими та ін.). Для зручності виведення нижніх лап захватів під час розстроповування вантажу їх доцільно виконувати по­воротними у вертикальній чи горизонтальній площині.



Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я