1.4. Розвиток залізобетонних конструкції

Залізобетон, порівняно з іншими будівельними матеріалами (камінь, деревина, метал) з' явився зовсім недавно. Перші конструкції, що складалися із цементного розчину й дротяного каркаса і стали прототипом залізобетонних конструкцій, відомі із середини ХІХ ст. (Ламбо, 1855 р. - човен; Моньє, 1867 р. - садові діжки та ін.).

Перші залізобетонні конструкції у вигляді плит, балок, колон почали застосовувати в 1860 ... 1880-ті роки. Їх проектували і виготовляли інтуїтивно.

Теорія розрахунку залізобетонних конструкцій у загальних рисах склалася наприкінці ХІХ - початку ХХ ст. Основна заслуга в цьому належить Консідеру й Геннебіну (Франція), Кенену і Мйоршу (Німеччина), Залігеру (Австрія) та ін. В основу цієї теорії були покладені закони опору матеріалів, а бетон розглядався як пружний матеріал, підпорядкований закону Гука.

У Росії ентузіастом поширення залізобетону був М. А. Белелюбський. Під його керівництвом у 1891 р. були проведені широкі дослідження властивостей залізобетонних плит, балок, арок, резервуарів. Розвитку науки сприяли праці І.Г. Малюги, А.Ф. Лолейта, Т. П. Передерія, І. С. Подольського та інших вчених.

Перші норми на проектування із залізобетону у Росії затверджені в 1908 р. Відомі споруди перших років застосування залізобетону в Росії це:

пішохідний арочний міст прольотом 45 м у Нижньому Новгороді (1896 р.);

маяк висотою 36 м у Миколаєві (1904 р.) та ін.

У 1925 ... 1932 рр. у СРСР побудовані унікальні споруди: центральний телеграф у Москві, Будинок промисловості у Харкові, ряд великих промислових та гідротехнічних споруд.

З розвитком будівництва й експериментальних досліджень дедалі очевиднішими ставали недоліки теорії розрахунку залізобетонних конструкцій за допустимими напруженнями як пружного матеріалу. За пропозицією А.Ф. Лолейта в лабораторії залізобетонних конструкцій під керівництвом О.О. Гвоздєва був

розроблений метод розрахунку за руйнуючими навантаженнями. У 1950-х роках завдяки працям О.О. Гвоздєва, В.І. Мурашова, П.Л. Пас­тернака та інших учених був розроблений метод розрахунку конструкцій за граничними станами. Цей метод з деякими вдосконаленнями використовується і тепер.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я