5.3. Клеєфанерні панелі покриття

Панелі покриттів складаються з дерев'яних несучих ребер з дощок товщиною після острожки 33 або 43 мм, і фанерних обшивок товщиною не менше 8 мм, з'єднаних з ребрами водостійким клеєм в одне ціле й утворюючих коробчастий поперечний переріз (рис. 5.4). При необхідності ребра можна робити клеєними.


Як утеплювач застосовують, як правило, біостійкі теплоізоляційні матеріали, наприклад, пінопласт. При виготовленні панелі на верхню обшивку наклеюють один шар руберойду, другий і третій шари руберойду приклеюють після установки панелей на місце.

Клеєфанерними панелями перекривають прольоти 3-6 м, а при клеєних ребрах - більше 6 м. Ширину панелі роблять рівною ширині фанерного листа з урахуванням обрізки крайок для їхнього вирівнювання. Висота панелі

звичайно складає 3— -s- -4- прольоту. Волокна зовнішніх шпонів фанери

повинні бути спрямовані уздовж осі панелі, тому що при цьому краще використовується міцність фанери і створюється можливість стикувати фанерні листи за довжиною «на вус».

Кількість поздовжніх ребер панелі визначають за розрахунком на вигин поперек волокон зовнішніх шпонів верхніх фанерних обшивок при дії зосередженого навантаження Р = 1 кН із коефіцієнтом безпеки за навантаженням g =1,2. При цьому вважається, що дія зосередженого навантаження розподіляється на ширину 100 см. За розрахункову схему для цього розрахунку приймають балку з обома затиснутими кінцями (рис. 5.5). Тоді максимальний згинальний момент буде

де с - відстань в осях між поздовжніми ребрами (рис. 5.4).


Вигинні напруження у верхній обшивці поперек волокон зовнішніх шпонів фанери:

= Мmax = РС 6 £ R

S = Жф " 8 100-S\ ~ тЛф.

Звідси відстань між осями ребер с:

Тут тв = 1,2 - коефіцієнт умов роботи, що враховує короткочасність дії

тимчасового навантаження; Квф - розрахунковий опір фанери вигину

поперек волокон; Si - товщина фанери.

Клеєфанерні конструкції розраховують з урахуванням різних модулів пружності деревини і фанери за приведеними геометричними характеристиками, причому приведення виконують до того матеріалу елемента конструкції, для якого визначають напруження. Приведення виконується, наприклад, так: момент інерції, приведений до фанери

де у - відстань від центра ваги перерізу до найбільше відаллених волокон (при симетричному поперечному перерізі у = й/2); Зф, Еф - відповідно

момент інерції і модуль пружності матеріалу елемента, до якого виконують приведення (у даному випадку до фанери); Jд, Ед - те ж для матеріалу

елементів, що приводяться (деревини).

Нерівномірність розподілу нормальних напружень в обшивках у ребристих клеєфанерних конструкціях враховують введенням у геометричні характеристики приведеної ширини Ьпр :

Ьпр _ 0,9Ьо, (5.10)

де Ь0 - відстань у світлі між крайніми поздовжніми ребрами.

Нормальні напруження в обшивках панелі визначають за такими формулами:

1) для верхньої стиснутої обшивки з урахуванням її стійкості

Надпись: максимальний згинальний момент, визначається, як для q - інтенсивність рівномірно розподіленого

М max

балочної конструкції; навантаження, кН/м.

2) для нижньої розтягнутої обшивки з урахуванням її ослаблення стиком «на вус»

де Кф = 0,6 - коефіцієнт, що враховує ослаблення перерізу стиком «на вус»; при відсутності стику К ф = 1.

Дотичні напруження в панелі перевіряють:

за сколюванням між шпонами фанери в місцях приклеювання фанери до ребер

Тф = -  < ЯФ.СК, (5.14)

пр.ф 2-і p

де Бф - статичний момент обшивки щодо осі панелі; p - сумарна ширина всіх поздовжніх ребер; І1фск - розрахунковий опір сколюванню клейових

швів між шпонами фанери.

за сколюванням поздовжніх ребер

де Бпрд - приведений до деревини статичний момент половини перерізу

Еф

панелі щодо нейтральної осі; Jnpд = Jд + Jф—^~ - приведений до деревини

Ед

момент інерції поперечного перерізу панелі.

Прийнятий переріз панелі перевіряють також на жорсткість за формулою (3.15), де прогин f визначають за формулою


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я