4.2. Розрахунок на поздовжній вигин

Розрахунок стержнів-пакетів

Розрахунок стержнів-пакетів, як і в попередньому випадку, може бути зведений до розрахунку елементів суцільного перерізу з введенням коефіцієнтів, що враховують піддатливість зв'язків. Стержні-пакети - це кілька дощок, які називаються вітками, об'єднаних для спільної роботи

зв'язками, найчастіше це болти або цвяхи (рис. 4.3), з відстанню між ними І1 £ 7h1, де h1 - товщина однієї дошки (вітки).

Розрахунок щодо осі х, перпендикулярної зо швів зсуву.

Розрахунок проводять як для стержня суцільного перерізу, тому що складеність у цьому випадку не має значення: гнучкість усього пакета така ж, як і гнучкість окремої вітки.

Розрахунок щодо осі у, паралельної швам зсуву.

Стійкість стержня-пакета
перевіряємо за формулою (3.6).
Зусилля N і розрахункову площу
Рис. 4.3. Стержень-пакет     елемента Fp03p визначаєм° ж в

елементах суцільного перерізу, а приведена гнучкість, від якої залежить коефіцієнт поздовжнього вигину р, визначається так:

зв'язків; Kж - див. формулу (4.6); Лсуц - гнучкість усього перерізу стержня як суцільного.

Однак при такому визначенні приведеної гнучкості ЛП відсутні дані про кількість зв'язків. В.М.Коченовим запропонована спрощена формула для коефіцієнта приведення гнучкості m, в якій міститься інформація про кількість зв' язків:

де Kc - коефіцієнт піддатливості з'єднань, що враховує досліди зсуву

зв'язків, знаходять за табл. 13 Додатка 1; b і h - ширина і висота поперечного перерізу елемента, см; пш - кількість швів зсуву в елементі; l0 - розрахункова

довжина елемента, м; пз - кількість зрізів зв'язків в одному шві на 1 м довжини елемента.

У зв'язку з тим, що запропонована формула (4.10) для визначення m не є строгою, то в діючих нормах є таке застереження: приведена гнучкість 1П

складеного елемента не повинна прийматися більше гнучкості віток, визначеної за формулою

де Т J і6 - сума моментів інерції брутто поперечних перерізів окремих віток щодо власних осей, паралельних осі у (рис. 4.2); - площа перерізу брутто елемента.

У складеному елементі з однаковим закріпленням по кінцях доцільно ставити парну кількість зв'язків, тому що інакше один зв'язок у середині елемента, де зсуву немає, не буде працювати.

Розрахунок стержнів з короткими прокладками

Вітки таких стержнів розсунуті і з'єднані між собою для спільної роботи короткими прокладками (рис. 4.4) за допомогою зв'язків з відстанню між ними, що перевищують семиразову товщину однієї вітки (l1 > 7h1 ). Усі

вітки однаково сприймають стискаюче зусилля і спираються по кінцях.


Розрахунок щодо осі х.

Розрахунок проводять як для стержня суцільного перерізу без урахування прокладок.

Розрахунок щодо осі у.

Стійкість стержня з короткими прокладками, як і стержня-пакета, перевіряють за формулою (3.6) також без урахування прокладок. Однак приведена гнучкість у цьому випадку визначається за формулою

(4.12)

де Л1— — - гнучкість окремої вітки,

r1

що обчислюється за довжиною 1 , яка дорівнює відстані між крайніми зв'язками прокладок; r1 - радіус інерції вітки.

У випадку, якщо виявиться, що /1 £ 7h1, то гнучкість Л1, приймають рівною нулю, а це значить, що приведена гнучкість ЛП буде визначатися, як для стержнів-пакетів, тобто ЛП — /и • Лсуц , а сам стержень з короткими прокладками далі розглядатиметься як стержень-пакет.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я