13.1. Сходи виробничих будівель

У багатоповерхових виробничих будівлях для з'єднання поверхів улаштовують сходи й підйомники, від правильного розміщення яких значною мірою залежать доцільна організація окремих процесів, правильна експлуатація будівлі, а також безпечність обслуговуючого персоналу в разі аварії. Сходи доводиться часто влаштовувати також в одноповерхових промислових будівлях, наприклад для потрапляння на робочі майданчики біля складного устаткування великої висоти, на диспетчерські майданчики біля пультів керування.

До сходів висуваються такі вимоги:

Конструкції сходів мають бути виконаними з неспалимих матеріалів.

Ширина сходових маршів і майданчиків визначається за максимальною кількістю людей, яких обслуговують дані сходи.

Кількість сходів і їх розташування в плані мають визначатися згідно з технологічними вимогами даного виробництва, а також з протипожежними вимогами.

Класифікують сходи так. 1. За призначенням:

головні, що розміщуються в неспалимих сходових клітках і є основним засобом сполучення між поверхами й виходами назовні;

другорядні (також розташовані в окремих сходових клітках); призначені для місцевого сполучення між поверхами та масової евакуації в аварійних випадках;

службові - відкриті сходи місцевого значення, що забезпечують сполучення з робочими майданчиками, антрисолями, оскільки призначені для сполучення між окремими приміщеннями;

аварійні - резервні зовнішні сходи (у більшості випадків відкриті), які

використовують тількипри аваріях для евакуації людей з будівлі;

пожежні - зовнішні (найчастіше вертикальні) сталеві драбини, по яких піднімаються на верхні поверхи і дах будівлі під час гасіння пожежі.

За конструктивною схемою:

сходи з маршами й проміжними майданчиками;

драбинки з нахилами 1:0,3; 1:0,2; 1:0,1 і 1:0.

3а схемою у плані:

тримаршеві;

двомаршеві,

одномаршові з проміжними майданчиками;

одномаршові без проміжних майданчиків.

Три- або двомаршеві сходи конструктивно можуть виконуьатися аналогічно сходам цивільних будівлях, відстань між виходами з приміщення і сходами встановлюють залежно від категорії виробництва з пожежної безпеки:

на вибухонебезпечних виробництвах - не більшою від 50 м;

на виробництвах, пов'язаних з обробкою легкозаймистих матеріалів - до 100 м;

у виробництвах, пов'язаних з обробкою неспалимих речовин і матеріалів у холодному стані, - без обмеження (але бажано ставити сходи приблизно через кожні 150 м).

Службові сходи виконують у вигляді окремих сталевих маршів зі східцями з листової сталі або з трьох стержнів. Ширину маршу беруть 1000 ...1200 мм. Східці виконують з листової (краще рифленої) сталі, причому при штампуванні загинають краї для надання жорсткості штаби сталі товщиною 4 мм. Ширина східців змінюється від 250 мм при похилі сходів 1:1,2 до 180 мм при нахилі 1:0,6.

Улаштування східців із стержнів, а також застосування на майданчиках наскрізних ґраток з таких самих стержнів створює ажурність конструкції, що забезпечує проникання на марші й майданчики світла, яке падає, збоку або зверху, а також протидіє застоям повітря.

При подальшому збільшенні кута нахилу тятиви сходи виконують у вигляді драбинок зі східцями з двох або одного стержня. Для підняття на висоту 6...10 м без проміжних опор використовують драбинки з наскрізними тятивами у вигляді легких ґратчастих ферм, де перила входять як несучий елемент до складу тятиви.

За конструктивною схемою до драбинок можуть належати також зовнішні пожежні драбини, які мають бути встановлені на всіх будівлях висотою понад 10 м. Через наявність у виробничих будівлях ліхтарів; перепадів висот пожежні драбини з'єднують покрівлі, що розміщуються на різних рівнях.

У виробничих і складських будівлях пожежні драбини встановлюють по периметру будівлі на відстані не більше 200 м. Залежно від висоти будівлі змінюється схема встановлення драбин, а саме:

для будівель, в яких висота до карнизу (або до верху парапету) не перевищує 30 м, драбини шириною 600 мм встановлюють вертикально;

якщо висота будівлі перевищує 90 м, ширину драбин збільшують до 700 мм і встановлюють під кутом не більше 80° з улаштуванням проміжних майданчиків на відстані не більш як через кожні 8 м за вертикаллю.

При вертикальному положенні драбин їх відстань від зовнішньої поверхні стіни дорівнюс розміру винесення карнизу плюс 100 мм. Драбини до стіни кріпляться анкерами з кутової сталі, розташованими по висоті будівлі через кожні 3,6 м. Драбини починають встановлювати на відстані 1500...1000 мм від рівня землі.

У будівлях виробничого призначення має бути забезпечена на випадок виникнення пожежі або будь-якої аварії можливість швидкої евакуації людей, які перебувають у будівлі, через евакуаційні виходи, (які є сходами в неспалимих клітках) розташовані на необхідній відстані. Кількість таких сходів

—        евакуаційних виходів із будівлі чи приміщення - має бути не меншою за два, але все-таки допускаються деякі винятки, а саме: для другого евакуаційного виходу з верхніх поверхів можна використовувати зовнішні, так звані аварійні

сходи, які повинні мати на рівні евакуаційних прорізів майданчики для виходу на них з приміщення. Такі сходи влаштовують з нахилом не більше 60°, шириною не менше 700 мм, а майданчики і марші огороджують перилами. Аварійні сходи мають бути надійними для забезпечення спуску потоку людей. Східці та їх майданчики виконують із стержнів, які не затримують сніг і не допускають утворення обледеніння. Аварійні сходи, доведені до покрівлі, можуть одночасно виконувати функцію пожежних драбин.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я