8.5. Покрівля виробничих будівель

Покрівля виробничих будівель перебуває у важких умовах експлуатації, тому матеріал покрівлі крім фізико-хімічних властивостей і району будівництва має враховувати специфіку й мікроклімат виробництва.

Покрівлі поділяють на рулонні, асфальтні, азбестоцементні й металеві.

Для покриття виробничих і складських будівель використовують переважно рулонну покрівлю, яка має мінімальну масу і потребує незначного нахилу ( і= 1:12). При такому незначному наохилі покрівля складається з трьох

шарів: верхнього звичайного або броньованого рубероіду і двох нижніх шарів з пергаменту. На перегинах покриття, а також у занижених місцях, де можливе нагромадження атмосферної води, рубероїд укладають у два шари.

По залізо- і пінобетонних плитах великопанельного настилу або по теплоізоляційному шару необхідно виконати вирівнюючу стяжку, по якій надалі приклеюватимуть рулонну покрівлю.

Асфальтні безрулонні покрівлі мають просту конструкцію, довговічні й дешевші від рулонних на 20-40%. Ця покрівля призначена для покриття з механічним впливом і небезпеки займання від іскри та горючих газів.

Для асфальтних безрулонних покрівель передбачають гарячі бітумні та бітумно-гумові мастики й асфальт.

У неопалюваних цехах, а також у так званих гарячих цехах, де під час роботи виділяється багато теплоти, холодні покрівлі часто виконують з азбестоцементних хвилястих листів підсиленого профілю. У попередньому перерізі лист має шестихвилястий профіль з висотою хвилі 50 мм і кроком хвилі 167 мм. Крім основних листів для утворення покрівлі є шість типів додаткових азбестоцементних деталей, призначених для покриття гребня, переходу від скату до вертикальної поверхні стіни, покриття гребня та ребер покрівлі, деформаційних швів, переходів до парапетів, оформлення стін ліхтарів.

Щоб запобігти проникненню води між листами, покрівля повинна мати досить значний нахил (не менше 20°). Листи з'єднують між собою, заходячи один на одний на розмір однієї хвилі в поздовжньому напрямі (перпендикулярно до гребня) і в поперечному на 150...200 м.. Якщо в одному вузлі збігаються чотири листи, нижні з них підрізують.

До сталевих прогонів азбестоцементні листи (що вкладаються на три прогони) прикріплюють оцинкованими болтами, які з'єднуються з клямерами зі сталі розміром 4x30 мм. На кінці кожної клямери є приклепана сталева пружина, яка притискує клямеру до верхньої полиці швелера. Між собою листи з'єднують оцинкованими болтами.

Недоліки покрівлі з азбестоцементних листів полягають в їх ламкості, що не припускає ходіння по покрівлі без драбинок, а також можливості деформації листів від вологості.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я