8.1. Залізобетонні несучі конструкції покрить

За способом виконання залізобетонні несучі конструкції поділяють на монолітні й збірні.

При каркасному вирішенні виробничої будівлі несучі залізобетонні конструкції покрить застосовують у вигляді суцільних балок таврового й двотаврового перерізу, а також ґратчастих ферм. Балки і ферми з попередньо напруженою арматурою економічніші за витратою матеріалів, їх використовують тоді, коли це можливо за умовами будівництва.

Залізобетонні балки з одно- або двоскатним верхнім поясом (рис.8.1) виготовляють для прольотів 6 і 18 м. У поперечному перерізі балки мають вигляд двотавра. Балки прямокутного перерізу з круглими або з іншими отворами призначені для прольотів 12 і 18 м (рис .8.1, в) і полегшують прокладання комунікацій.

Залізобетонні ферми застосовують для покриття в прольотах 18, 24, 30м (рідко 36 м). Ферми поділяють на сегментні, арочні (розкісні й безрозкісні), з паралельними поясами полігональні й трикутні ферми (рис.8.2). Ферми виготовляють з бетону марки 300 - 500. Верхній пояс і елементи ґратки ферм армують зварними каркасами з гарячекатаної сталі періодичного профілю, а також з низьковуглецевого хододнотягнутого дроту. Нижні пояси ферм, а також окремі елементи ґратки у фермах прямолінійного обрису армують пучками з високоміцного дроту. Для підняття і установлення на місце ферму вузлах їх верхнього пояса є монтажні петлі. В опорних вузлах ферм заанкеровують сталеві плити з отворами для болтів, які випускають з оголовків залізобетонних колон.

Сегментні, арочні й полігональні ферми призначені для покриття з рулонною покрівлею, а трикутні - під покрівлі з азбестоцементних або металевих штаб. Ферми з паралельними поясами застосовують у виробничих будівлях із площинним покриттям під рулонну "суху" або водонаповнену покрівлю.

Якщо відстань між колонами становить 12 м, ферми або балки покриття розташовують одна від одної на відстані як 12, так і 6 м. Для забезпечення шестиметрового розташування ферм покриття використовують так звані підкроквяні ферми або балки, які встановлюють на колонах уздовж цеху і на верхній пояс яких спираються проміжні ферми покриття (рис.8.2). Підкровяні конструкції виконують зі сталі або залізобетону.


Рис .8.2 - Схеми залізобетонних ферм: а - сегментних; б - арочних безрозкісних; в - з яармельними поясами; г - полігональних; д - підкровяних

Сталеві несучі конструкції виконують у вигляді ґратчастих ферм із профільної сталі. Гратка складається зі стояків та розкосів, які заповнюють простір між верхнім і нижнім поясами. За допомогою сталевих ферм можна перекривати прольоти 18, 24, 30, 36 м.

За обрисом сталеві ферми можуть бути трикутними, полігональними і з паралельними поясами (рис .8.3).

Під покриття рубероїдом ферми мають полігональний обрис з одно- або двоскатним верхнім поясом, що має нахил 1:10, 1:12. Ферми з паралельними поясами використовують як підкроквяні конструкції, коли колони поздовжнього ряду мають крок 12 м, .а також коли ферми призначені для перекриття прольотів, повністтю заповнених ліхтарем.

Для встановлення сталевих ферм на залізобетонні колони каркаса у верхній частині колон під час їх бетонування закладають анкерні болти. У нижній частині опорних вузлів ферм приварюють підкладки зі штабової сталі товщиною 10...12 мм, в яких передбачають отвори для пропускання в них болтів. Після встановлення опорних вузлів на болти останні закріплюють гайками.

Ферми зі сталевих труб мають конструкцію, яка сприяє зменшенню витрат сталі на 10-35%. Такі ферми застосовують у прольотах 24, 30 і 36 м (рис.6.4, а). Для прольотів 12 і 16м використовують конструкції з тонкостінних сталених балок з листовими або порожнистими поясами (рис .8.4, б). Такі балки передбачують для колон з кроком 12x18 м, а для колон з кроком 6x12 або 6x18 м конструкцію покриття можна використовувати балки з широкополицевого двотавра (рис.8.4, в). Для виробничих будівель з прольотами 18, 24 м іноді застосовують сталеві площини рами з коробчастим перерізом (рис.8.4, г) для відстані колон 6x18 або 6x24 м.

Якщо передбачається застосування у виробничих і складських будівлях дерев'яних покрить, рекомендується виконувати їх у таких конструкціях:

клеєні конструкції, виконані за типом арки й ферми з металевими затяжками, а також клеєні балки;

металево-дерев'яні  ферми з  брусів і складених балок з металевим розтягнутим поясом;

безметалеві кружально-гратчасті склепіння.

Дерев'яні балки застосовують у виробничих будівлях з прольотами 6, 12 або 18 м (рис .8.5). Вони можуть бути клеєними з дощок з фанерною стіною, двоскатними або а паралельними поясами. Балки з дощок виконують прямокутного або двотаврового перерізу висотою 450...1300 мм на опорі, що мають нахил 1:10 і 1:20.

Серед багатьох видів дерев'яних ферм, призначених під покриття рубероїдом, найпоширенішими є сегментні (рис.8.6). Верхній пояс ферми виконують з чотирьох-п'яти рядів брусків перерізом 50x70 мм, укладених і вигнутих за обрисом сегменту, а нижній пояс - кількох дощок з проміжками. У проміжки між брусками і дошками входять такі елементи: ґратки-стояки й розкоси, які виконують із брусків або вузьких дощок завтовшки 50 мм. Нижній пояс ферми виконує роль затяжки. Висота підйому сегментних ферм становить 1/8 - 1/7 величини їх прольоту.

Прикладом металево-дерев'яних конструкцій можуть бути балки, ферми, арки й рами (рис .8.7), які мають прямокутний, тавровий, двотавровий або коробчастий переріз. Верхній пояс ферми, а також стиснені елементи виконують у вигляді балок, склеєних з дошок. Розтягнуті елементи-затяжки виконують із сталевих стержнів гнучкого профілю.

Рис. 8.3 - Схеми сталевих ферм: а - з паралельними поясами; б - полігональних; в - трикутних



Надпись:

Рис .8.7 -Схеми металево-дерев'яних конструкцій покрить: а - загальний вигляд; б - типи поперечних перерізів; 1 - сталеві стержні

При проектуванні захисних конструкцій покриття істотне значення має правильний вибір матеріалу основного несучого шару-настилу. Останній заповнює проміжок між балками або фермами, іноді значний за площею, через це його матеріал, задовольняючи у першу чергу умови міцності, також має відповідати особливостям технологічного процесу, що відбувається в даному виробничому приміщенні.

При влаштуванні монолітного залізобетонного покриття як настил використовують монолітну залізобетонну плиту, товщину і характер армування якої встановлюють розрахунком. Поверх плити укладають шар утеплювача (наприклад, пінобетону) завтовшки 60...90 мм, залежно від теплотехнічних вимог.

При укладанні настилу по залізобетонних збірних балках або фермах, а також по сталевих фермах розрізняють два вирішення - прогонне й безпрогонне. При першому на верхні пояси несучих конструкцій - балок або ферм - укладають залізобетонні або сталеві прогони. При сталевих фермах прогони потрібно розташовувати у вузлах ферм. тобто в місцях прилягання елементів ґратки до верхнього пояса. Настил із залізобетонних збірних плит укладають перпендикулярно до цих прогонів і спирають на них.

При другому вирішенні прогони відсутні й безпосередньо по верхніх поясах укладають залізобетонні великовимірні збірні плити або панелі.

Збірні плити настилу, що укладаються по прогонах, мають довжину 1500 і 3000 мм відповідно до відстані між прогонами, по яких вони укладаються. Вони можуть бути виготовлені залізобетонними, армошлакобетонними або армоазбестоцементними.

Для огороджуючої конструкції покриття без прогонів передбачають залізобетонні панелі, які виконують в таких конструкціях (рис. 8.8).


Рис. 8.9 - Схеми великорозмірних панелей: а - площинних; б - ребристих; в - д - комплексних

З точки зору економічності у виробничих будівлях застосовують утеплювальні покриття з великорозмірних панелей, які поєднують огороджуючі й теплоізоляційні функції (рис.8.9, а, б) або з комплексних панелей з роздільними функціями огороджуючою та теплоізоляційною (рис.8.9, в, г). Площинні панелі (рис.8.9, в) розміром 1,5x6 м і товщиною 200...240 мм виконують з бетону марки 40 і армують площинними сітками й каркасами. Ребристі панелі (рис .8.9, б) виконують з легкого бетону розмірами 1,5x6 м. Комплексну панель виконують із залізобетонної плити й утеплювача покрівлі розмірами 1,5x6 м (рис. 8.9, г).

Плити покриття до верхнього пояса сталевих або залізобетонних ферм і балок прикріплюють зварюванням металевих закладних деталей.

Перспективним є використання пластичних мас для виготовлення з них утеплених плит покрить. Для цього застосовують так звані склопластики, які виготовляють із скловолокна (до 65%) й смоли. Це дуже ефективні матеріали, які мають малу об'ємну масу, довговічні, міцні, біо- й корозієстійкі. Такий матеріал пропускає через себе до 90% світлових променів, не потребує захисного фарбування. Атмосферостійкість і довговічність склопластиків залежать від якості смоли. Найкращими є фенолформальдегідні та поліефіри і смоли.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я