8.1. Загальні вимоги до дверей

В залежністі від призначення двері повинні мати необхідну пропускну здібність, прочність, воздухо- та водонепроникність, теплоізолюючу здатність, вогнестійкість, та звукоізолюючи властивості.

Розміри, кількість і система відкривання двер повинні відповідати нормативним вимогам, а пропорції, конструкція, матеріал і обробка відповідати архітектурним задачам, розв'язуваним при проектуванні чи будинку спорудження.

Двері складаються з дверного прорізу з нерухомою рамою, що закріплюється в ньому, так називаною дверною коробкою, і елемента, що відчиняється — дверної полотнини, що навішується на дверну коробку. Застосовують також двері, у яких дверну полотнину навішують на петлях чи установлюють на шарнірних пристроях, що прикріплюються безпосередньо до конструкцій, що утворюють дверний проріз.

Розташування двер у будинку визначає їхні розміри й архітектурно-конструктивне рішення, у зв'язку з чим розрізняють двері вхідні зовнішні, тамбурні і внутрішні. До зовнішніх двер відносять вхідні двері в будинки, а також балконні, розглянуті в попередньому розділі. До тамбурних відносять двері, що ведуть з тамбурів у вестибуль, торгові чи операційні зали, а також у сходові клітки й інші подібні приміщення. Внутрішніми вважають двері між приміщеннями і вхідні в квартиру чи зі сходової клітки загального коридору.

У залежності від функціонального призначення застосовують двері звичайні і службові. По способу відкривання дверних полотнин розрізняють двері розстібні, хитні, розсувні й обертові. Найбільш широко поширені розстібні, котрі можуть бути з однією дверною полотниною — однополотняні, двополотняні та полутора-полотняні — із двома полотнинами різної ширини, з яких широке використовується для проходу, а вузьке відкривається лише у випадку проносу великогабаритних предметів.

Полотнини двер бувають глухими і заскленими (рис. 1). По основному конст­руктивному матеріалу двері підрозділяють: на дерев'яні, склометалеві, із загартованого скла, пластмасові.

Прийнятими в будівельній практиці розмірами двер є висота дверної полотнини і сумарна ширина полотнин, встано-влених в один проріз, що приймають кратними 1 м.

У житлових і суспільних будинках масового будівництва застосовують уніфі­ковані дерев'яні й алюмінієві дверні блоки, що складаються з дверної коробки з навісними дверними полотнинами і виготовлені на деревообробних підприємствах і заводах будівельних алюмінієвих конструкцій. В унікальних будинках, крім уніфікованих двер, застосовують двері з деревини коштовних порід, кольорових металів, загартованого скла.

Напрямок відкривання двері вибирають у залежності від призначення і використання зони, що прилягає до обох сторін дверного прорізу. Двері, що при­значаються для проходу великої кількості людей, повинні відчинятися назовні з метою забезпечення безперешкодної евакуації. Двері, що ведуть із приміщень у коридори з большим рухом чи з житлових кімнат у передні чи холи невеликої площі, зручніше відчиняти усередину основних приміщень. Вихідні на сходову клітку двері із квартир також відкриваються усередину квартири. Відкривання назовні обов'язкове для двер з допоміжних приміщень - підвалів, горищ, комор і сараїв.

При навішенні двер рекомендується забезпечувати їхнє відкривання на себе правою рукою.

На дверних полотнинах з великою площею прозорого скління встановлюють дверні ручки, що формою, розміром і кольором указують на наявність у прорізі заповнення. Крім того, на поверхню стекол можна наносити спеціальні додаткові декоративні знаки. У дверей з хитними полотнинами, що обов'язково виконують із прозорим осклінням, поряд з декоративними знаками, застосовують ручки-штовхальники, що полегшують користування дверима.

Рис. 1 - Типи дверей: - гладка, 2 - фільончата, 3

скляна, 4 - теслярська, 5 - голландська, 6 - двері-ширма, 7 - жалюзійна, 8 - французька, 9 - підвісна, 10 - обертова, 11 - одно-створчата, 12 - двостворчата, 13 - ковзна (купе), 14 -розсувна, 15 - двер і-гар мошка, 16 - складна, 17 - підйомна, 18 - турнікет

8.1.1. ДЕРЕВ'ЯНІ ДВЕРІ

Конструкція внутрішніх дверей

Для заповнення дверних прорізів внутрішніх стін і перегородок у житлових і суспільних будинках масового будівництва, а також адміністративних будинках і побутових приміщеннях будинків різних підприємств застосовують стандартні внутрішні дерев'яні двері. Двері виготовляють у виді дверних блоків, що містять коробку і полотнину. Відповідно до ДЕРЖСТАНДАРТУ, висота дверних полотнин 2000, 2300, ширина 600, 700, 800, 900, 1100 (однополотняні) і 1200, 1400, 1800 мм (двополотняні).

Для типових будинків по місцевих каталогах уніфікованих виробів можна виготовляти двері інших типорозмірів, наприклад полутораполотняні. Товщина дврних полотнин 40 мм, а для комплектації підсобних приміщень, наприклад санітарно-технічних кабін, допускається виготовлення дверей з полотниною товщиною 30 мм і вишиною не менш 1800 мм.

Для входу в квартиру чи зі сходової площадки коридору застосовують двері шириною 900 мм, для входу в кімнати — 800 і для підсобних приміщень — 600, 700 мм. Двері із шириною полотнини 1100 мм застосовують тільки в лікувальних будинках. Стандартом передбачається виготовлення двер із глухими (рис. 11, а) чи заскленими (рис. 11, б) полотнинами з притворами у чверть і з заскленими хитними полотнинами (рис. 11, в). Конструкцію дверних полотнин вибирають у залежності від призначення двер.

При підвищених вимогах до міцності і теплоізоляції застосовують глухі дверні полотнини із суцільним заповненням щитів дерев'яними рейками, а для зменшення продувності і поліпшення звукоізоляції ущільнюють притвори пенополіуретановими прокладками і профільною гумою. Так, дверні полотнини щитової конструкції входів у квартири і зі сходових площадок у приміщення суспільних будинків виконують із суцільним заповненням щитів дерев'яними рейками, з порогом і ущільненням притворів прокладками. Для інших випадків щити полотнин можуть мати мілкопустотні заповнення дерев'яними брусками, чи з фанери твердої древесноволокнистої плити, а також з паперових стільник, ізоляційної древесноволокнистої плити чи спіральної стружки. Частину дверної полотнини, що примикає до скла, виконують із суцільним заповненням дерев'яними рейками.

Полотнини щитових двер виготовляють без обкладок чи з не виступаючими обкладками з дерев'яних брусків перетином 40х40 - 40х60 мм (рис. 11, г) з посиленням у місці урізання замка і кріплення ручок.

Хитні полотнини (рис. 11, в) допускається виготовляти обв'язувальні (рамні) конструкції із шиповим з'єднанням. Коробки хитних двер, а також розстібних двер без порога, наприклад міжкімнатних, розшивають унизу монтажною дошкою з кріпленням цвяхами до торців вертикальних обвязок.

При устрої двер громадських будинків на нижній частині полотнин можна передбачати цокольні накладки з декоративного паперово-шаруватого пластику шириною 22 мм.

Дверні полотнини офарблюють масляною чи синтетичною фарбою. При обробці полотнин застосовують також обклеювання деревною чи шпоною полімерними плівками. Навішення полот-нини в коробки здійснюються за допомогою двох петель з рознімними картами і стрижнями, що невиймаються. У залежності від призначення двері комплек­тують урізними замками з циліндровими механізмами, фалевими ручками та для навішення розстібних дверних полотнин використовують рознімні петлі, що качаються — пружинні петлі чи пятникові прилади, які дозволяють відкривати двері в обидва боки. Для повернення відкритих двер у вихідне положення застосовують автоматичні закривачі, що допускають швидке легке відкривання і плавне повільне самозакривання дверних полот­нин. Двері оснащують ручками, замками і шпінгалетами внутрішніх стінах прорізи виконують без чвертей, а укоси оштукатурюють по обидва боки.


Рис. 3 - Важкі в'їзд ні ворота в місто, XV ст.


Надпись:  Надпись: Рис. 5 - Ворота з високим порогом в рублену хату, XI-XII ст.

Надпись:

Рис. 6 - Широкі двопольні двері з'єднують анфілади кімнат,

XVII ст.

Рис. 8 - Важкі низькі двері в келію, XV ст.

Надпись:  Надпись: Рис. 7 - Двері з витонченими скляними плетіннями, XVIII

ст.

Рис.9 - Кімнати з'єднані розсувними дверима, XX ст.

Рис. 10 - Трансформація приміщень за допомогою розсувних перегородок з атоматичним управлінням, XX ст.

8.1.2. Конструкції вхідних і тамбурних дверей

Застосовувані в масовому цивільному будівництві вхідні зовнішні і тамбурні двері виготовляють з деревини відповідно до галузевого сандарту (ОСТ 20-3-78) чи місцевими каталогами індустріальних виробів. Номенклатура стандартних дверей містить дерев'яні блоки з полотнинами розстібними глухими і заскленими, а також хитними заскленими.

Вхідні двер відрізняються від тамбурних підвищеною стійкістю від атмосферних впливів.

Розміри стандартних дверей , мм:

Висота: 2000, 2300 мм

Ширина:
Однопольних -          800, 900 мм

Полуторопольних -  1190, 1290, 1390 мм
Двопольних - 1590, 1790 мм

Двері можуть мати різний малюнок, що дозволяє різноманітити архітектурні р ішення входів у будинки.

Дверні полотнини виготовляють щитової й обв'язувальної конструкції. Глухі ділянки полотнин вхідних двер являють собою щит із суцільним заповненням дерев'яними брусками й облицюванням по обидва боки надтвердою деревинно волокнистою плитою чи водостійкою фанерою (рис. 3, а). Полотнини вхідних дверей можна покривати твердими деревинно-волокнистими плитами із суцільним обшиванням із зовнішньої сторони профільованими дерев'яними рейками по шарі пергаміну. Полотнини тамбурних дверей облицьовують твердими деревинно-волокнистими плитами. Торці дверної полотнини обрамляють дерев'яними обкладками. Товщина полотнини 40 мм.

Полотнини двер обв'язувальної конструкції (рис. 13, б) виконують з цільних дерев'яних елементів, що сполучаються по довжині за допомогою шпунта. Горизонтальні і вертикальні обв'язки з'єднують на шипах. Обв'язувальну конструкцію мають дерев'яні вхідні зовнішні і тамбурні двері з хитними полотнинами (рис. 13, в). Полотнини таких двер навішують на дверні коробки за допомогою пружинних петель, що забезпечують відкривання в обидва боки й автоматичне закривання полотнин.

Для оскління дверних полотнин застосовують прозоре чи візерункове скло (для хитних двер — тільки прозоре) товщиною 4—5 мм. Скло встановлюють на замазці, що невисихає, чи гумових прокладках з кріпленням дерев'яними штапиками.

Дверні коробки закріпляють у прорізах цегельних і бетонних стін так само, як і віконні коробки, за допомогою шурупів, чи анкерів-йоржів.

Зовнішні поверхні дерев'яних забиваються в дерев'яні пробки, що передбачаються в конструкціях прорізів (рис. 12). При установці двер наявністю в притворах ущільнювальних і прокладок, що амортизують, а також поліпшеною герметизацією осклення. Їх навішують на пружинних петлях однобічної дії.

8.1.3. Службові двері та люки До службових двер відносяться вхідні, утеплені і важкоспаленні двері, за­стосовувані у входах на горище, у підвал і інші підсобні приміщення, а також у бранд-мау ер них стінах.

Службові двері виконують одно-полотненими, полу тор ополотненими і двополотненими.

Люки, що мають утеплену конструкцію з підвищеною вогнестійкістю, звичайно застосовують при пристрої входу на горище при користуванні сходами-драбиною. Люки можуть бути однопільними і двопільними.

Коробки дерев'яних двер виготовляють з деревини хвойних порід. Бруски, що утворюють кути коробки, в'яжуться в шип на клеї можна використовувати для облицювання всієї дверної полотнини покрівельною сталлю по шарі азбестового картону та офарблюють атмосферостійкими фарбами. Нижні частини полотнин захищають від забруднення смугами з паперово-шаруватого пластику товщиною 1,6—2,5 мм


С

Для дверей з розстібним відкриванням застосовують коробки з чвертю, глибиною 14—15 мм, використовуваної для притвору з полотниною. Установка в притворі ущільнювальної прокладки підвищує герметичність двер. Нижня обв'язка коробки з чвертю утворить поріг, що може бути посилений металевою смугою, установлюваної на шурупах. Іноді з цією метою в місці дерев'яної обв'язки застосовують металевий куточок.

У суспільних будинках масового відвідування вхідні і тамбурні двері можуть не мати порога. Не влаштовують поріг і в двер з хитними полотнинами (рис. 13, в). У цьому випадку зазор між полотниною і підлогою ущільнюють фартухом з гуми, що закріплюється на полотнині. Коробки двер без порога виготовляють з монтажною дошкою, встановлюваної в конструкцію підлоги.

Димозахисні двері входів, що незадимлюються, сходові клітки виконують заскленими. Вони відрізняються від звичайних вогнестійкого матеріалу. Дверні коробки також обивають сталевим листом і встановлюють у прорізи цегельних чи бетонних стін, що обов'язково мають чверть. Відкривання дверей повинне бути убік сходової клітки. При пристрої утеплених дверей чи люків полотнини виконують з використанням теплоізолюючих матеріалів, наприклад, мінеральної вати, і також оббивають листовим металом.

Номенклатура стандартних службових двер містить дверні блоки однопільні, з полотниною шириною 800 і 900 мм і висотою 1800 і 2000 мм, полу тор апольні з полотнинами шириною 400 і 800 мм, двопільні з полотнинами шириною 700 мм при висоті 2000 мм. У номенклатуру входять відкидні люки труднозаймистої конструкції однопільні з розмірами полотнини 882 х 882мм, і двопільні 882х450 мм і 1182х690 мм, а також дверні лази з полотнинами 800 х1500 мм і 882х1182 мм.

Конструкція глухих полотнин щитова, із суцільним заповненням дерев'яними рейками, засклених — обв'язувальна. Загальна товщина полотнин утеплених і важкозаймистих двер 50 мм, полотнин люків 80 мм.

Службові двері виготовляють з дерев'яним порогом і притвором у чверть, димозахисні — з дерев'яним порогом, з порогом з металевої смуги.

Скло на димозахісних двер установлюють на подвійній замазці, що невисихає, чи з застосуванням П-образних профілів із синтетичного каучуку. Для запобігання дверних полотнин і їх остекления від ударів між полотнинами і коробкою у верхньому і бічному прит-ворах встановлюють амортизатори з губчатої гуми.

Конструктивні прийоми установки блоків службових двер не відрізняють від способів установки блоків дерев'яних зовнішніх і внутрішніх двер загального призначення (рис. 12, а, б).

8.1.4. С к л о м е т а л е в і д в е р і

Склометалеві двері каркасної конструкції з обв'язкою з алюмінієвих чи сталевих профілів застосовують у якості вхідних, тамбурних і внутрішніх двер суспільних будинків, а також вхідних і тамбурних двер житлових будинків поліпшеної якості. Каркаси полотнин стеклометалевих дверей виготовляють зі сталевих тонкостінних труб прямокутного чи перетину з пресованих пустотілих алюмінієвих профілів. Заповнення глухих ділянок полотнин виконуються з металевого листа, рел'єфних алюмінієвих профілів, що збираються в чи шпунт ламінованих древесностружечних плит. Для осклення полотнин використовують стовщене віконне листове, візерункове, а також загартоване скло і склопакети. При використанні склопакетів поліпшуються тепло- і звукоізоляційні якості двер.

Склометалеві двері можна встановлювати в прорізи стін з цегли, чи каменю бетону, для чого їх виконують із дверною металевою коробкою. У склометалевих тамбурах полотнини дверей навішують безпосередньо на стійки каркаса чи встановлюють за допомогою приладів автоматичного закривання.

Для закріплення оскління у фальцах металевих каркасів використовують сталеві чи пластмасові елементи, що фіксуються за допомогою гвинтів, що пружинять чи деталей спеціальних гумових профілів. При алюмінієвих каркасах для цієї мети використовують штапіки-защелки, що вставляються в пази, що передбачаються в профілях каркасів. Між склом і алюмінієвими елементами каркаса залишають зазор у 3—4 мм, заповнюваний прокладкою з гуми, герметизируючей місця примикання алюмінію до скла.

Номінальні розміри двер по висоті 2100 і 2400 мм, по ширині 900, 1050 і 1500 мм (для двопільних двер). Дверні блоки можна встановлювати в стандартні прорізи житлових і суспільних будинків, а також використовувати для комплектації уніфікованих алюмінієвих конструкцій тамбурів, вітрин і перегородок. Усі конструктивні типи двер виконують з єдиного комплекту пресованих профілів. Скління полотнин виконують 5 - 6,5 -міліметровим склом.

Рис. 14 - Конструкція алюмінієвих дверей:

загальний вид

г—щ

а Рис. 15 - Конструкція алюмінієвих дверей: а - перетин по верхній обв'язці двері з притвором у чверть.

Рис. 16 - Конструкція алюмінієвих двер: б - перетин по боковому кріпленню

8.1.5. Д в е р і з з аг а р т о в а н о г о с к л а

З загартованого скла виконують полотнини вхідних, тамбурних і внутрішніх двер суспільних будинків. Висока міцність загартованого скла, у 4—5 разів перевищуюча міцність звичайного скла, дозволяє використовувати скляну полотнину як несущий елемент конструкцій двер. Застосування двер із загартованого скла перспективно для

будинків, до яких пред'являють підвищені художньо-естетичні і гігієнічні вимоги, наприклад для музеїв, виставочних салонів, санаторно-курортних будинків і ін.

У залежності від призначення будинків, архітектурно-композиційного рішення входу й очікуваної інтенсивності руху застосовують наступні типи двер із загартованого скла: цельноскляні (без обвязок); -з одним чи двома плінтами; -з обрамленням по периметрі полотнини; -з цель ностекля ним полотниною.

Цельноскляні двері найбільш доцільні для унікальних будинків з помірним рухом людей у вхідному вузлі; виконують їх у виді конструкції з хитними полотнинами.

Двері з плінтом застосовують у будинках із середньою інтенсивністю руху. Плінт із металу захищає нижню частину дверної полотнини від ударів об сторонні предмети.

У будинках з інтенсивним потоком людей, особливо у випадках, коли в руках людей знаходяться різні предмети, що можуть зруйнувати скляну полотнину ударом у його торець (наприклад, у вокзалах, великих магазинах, готелях і ін.), варто використовувати дверні полотнини з загартованого скла з захисним обрамленням. Крім того, при таких полотнинах з розстібним відкриванням полегшується ущільнення притворів і зменшується продувність вхідного вузла.

Дверні полотнини виготовляють із загартованого скла полірованого товщиною 15­20 мм і неполірованого плоских (10, 13, 15 мм), а також із загартованого прокатних з напівпрозорою кутою чи візерунковою фактурою (8-12 мм). Крім безбарвного скла використовують скло, пофарбоване чи в масі покрите квітковими окиснометалевими плівками. Оскільки загартоване скло не піддається обробці, перед загартуванням у полотнинах роблять необхідні вирізи й отвори для установки плінтів, ручок, замків і інших приладів, виконуються фаски 3 мм під 45°, шліфують і полірують крайки полотнини.

8. 1. 6. У б у д ов а н і ш а ф и й а н тр ес о л і

До убудованого відносять стаціонарні шафи, розміщення яких передбачається при проектуванні, а установка чи монтаж виробляються переважно в процесі будівництва. Убудовані шафи застосовують у приміщеннях житлових будинків для збереження одягу, білизни, взуття, книг, посуду і господарських предметів. У суспільних будинках масового будівництва, наприклад, у дитячих установах, у будовані шафи призначаються для збереження навчальних посібників, індивідуальних приладів, спортивного інвентарю, спальних мішків, одягу й інших предметів. Використання убудованих шаф в адміністративних будинках для розміщення в них ділових паперів, книг, довідкових матеріалів, проектної документації, рахункових машин, спецодягу й ін. сприяє упорядкуванню і кращому використанню площі робочих приміщень.

У залежності від планування і розташування по висоті приміщення розрізняють наступні у будовані шафи (рис. 17, а, б, д):

пристінні шафи, що примикають двома чи трьома сторонами до стін чи перегородкам приміщення;

шафи-перегородки, розташовувані між двома приміщеннями.


КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

Які загальні якості в залежністі від призначення повинні мати двері?

З чого, тобто з яких конструктивних елнментів складаються двері?

Як розрізняють двері по способу відкривання дверних полотнин?

В якому напрямку повинні відчинятися двері, що призначаються для проходу великої кількості людей?

Що вважається прийнятими в будівельній практиці розмірами дверей?

В яку сторону рекомендується забезпечувати відкривання дверей при навішенні?

В яких приміщеннях повинні бути двері з порогом?

В яких приміщеннях не допускається улаштовувати двері з порогом?

Куди повинні відкриватися димозахисні двері?

10.       В яких випадках встановлюють двері з загартованого скла?


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я