7.1. Вимоги до перегородок

Питома вага перегородок у загальних витратах на будівництво складає в багатоповерхових цивільних будинках до 8-12% по вартості і до 20% по трудомісткості зведення й обробки. У житлових каркасних багатоповерхових будинках на 1 м2 житлової площі приходиться 2—2,5 м2 міжкімнатних і міжквартирних перегородок, що в 2,5 рази перевищує площу стінових огороджень. У будинках з несущими внутрішніми стінами питома вага перегородок зменшується, але і там від вибору їхнього матеріалу, конструкції і методу зведення в значній мірі залежить вага будинків, трудомісткість, терміни і вартість будівництва. Перегородки служать як для поділу приміщень, так і для забезпечення зниження шуму, що проникає із сусіднього приміщення, до припустимого рівня. Пер егородки, як правило, бувають що самонесуть.

Звукова енергія, зустрічаючи перешкоду, частково відбивається назад у приміщення, а, проходячи перешкоду, частково гаситься завдяки поглинанню звуку матеріалом перегородки і переходу в теплову і механічну енергію; частина звукової енергії, що залишилася, проникає через перешкоду у виді звукових коливань самого її матеріалу. Частина звукової енергії передається в сусіднє приміщення також по повітрю через щілини і пори конструкції.

Звукоізоляцію конструкцій, що обгороджують, визначають методом будівельної фізики і перевіряють по лабораторних іспитах і натурних вимірах. Рівень звукової енергії (звукового тиску) виміряється в децибелах (дб).

Перенос звукової енергії і відповідно її затримка в конструкції відбуваються з різною інтенсивністю в залежності від висоти звуку, тобто частоти звукових коливань, вимірюваної в герцах (гц). Нормативні криві звукоізолюючої здатності (Снип П-В.6-62) конструкцій, що обгороджують, від повітряного й ударного звуку прийняті відповідно до розподілу енер гії в спектрі звичайних побутових шумів цивільних будинків; так, при частоті звукових коливань 100 гц (низький звук) звукоізоляційна здатність огородження від повітряного звуку повинна бути 33—35 дб, а при 3200 гц — 56— 58 дб.

Для створення комфортних умов проживання звукоізоляційна здатність конструкції огороджень повинна можливо повніше відповідати зазначеної нормативної чи кривої бути трохи нижче її. Так, міжквартирні перегородки, стіни, що відокремлюють квартири чи номери готелів від сходових кліток чи поверхових холів, між палатами й операційними приміщеннями лікарні повинні мати високий показник звукоізоляції і несприятлива різниця між кривими спектрів передавального на перегородку шуму і спектра шумів, гасимих нею, не повинна в середньому перевищувати 2 дб. Перегородки без двер між номерами готелів, кабінетами адміністративних будинків, класами в школах можуть мати показник звукоізоляції — 5 дб, тобто. спектр звукоізоляції перегородки може бути на 5 дб нижче нормативній кривій шумів, а в перегородках між кімнатами однієї квартири цей показник може бути навіть рівним 9 дб.

Перегородки і стіни у видовищних спорудженнях (концертних залах) повинні розраховуватися відповідно до інших нормативних кривих, і їхня звукоізолююча здатність повинна бути значно вище.

Пр и великій масивності перегородок та відсутності щілин можна досягти високого ступеня звукоізоляції. Для міжквартирних перегородок у житлових будинках і міжкімнатних у гуртожитках і готелях необхідною звукоізолюючою здатністю володіють одношарові конструкції перегородок при вазі більш 300 кг/м2, що однак, створює велике навантаження на несучий кістяк будинку. Більш легкі одношарові перегородки (близько 100 кг/м2) володіють невеликою звукоізоляційною здатністю і тому звичайно можуть бути використані лише для ізоляції кімнат усередині квартири, заселеною однією родиною. Одношарові міжкімнатні перегородки з дверними прорізами можна робити більш легкими (30—50 кг/м2) і відповідно звукопроводними, тому що нещільності дверних притворів Пер егородки повинні задовольняти вимогам міцності на сприйняття горизонтальних механічних впливів

Вогнестійкість перегородок повинна відповідати умовам їхньої експлуатації

(СНиП П А.5-62).

У дерев'яних малоповерхових будинках, що відносяться до V ступеня вогнестійкості перегородки можуть бути спаленими. Неспалені і важкоспаленні перегородки з межею вогнестійкості від 1 до 0,25 час. застосовують у будинках клубів, театрів, магазинів н т. п. По санітарно-гігієнічних вимогах перегородки повинні бути паро-і газонепроникними, не мати тріщин, щілин і порожнеч, що сприяють розмноженню комах і гризунів, легко піддаватися збиранню, а в необхідних випадках також і дезінфекції. В вологих приміщеннях від перегородок потрібно підвищена водостійкість і водонепроникність, тому що в цих приміщеннях необхідне часте збирання з застосуванням гарячої води і миючих засобів.

Перегородки повинні відповідати умові гвоздимости, тобто допускати кріплення до них полиць, картин, дзеркал і т. п., перегородки можуть бути спаленними. Межа вогнестійкості таких перегородок 3—4 год.. Неспалені і важкоспаленні перегородки з межею вогнестійкості від 1 до 0,25 год. застосовують у будинках клубів, театрів, магазинів н т.п. По санітарно-гігієнічних вимогах перегородки повинні бути паро- і газонепр оникними, не мати тріщин, щілин і порожнеч, що сприяють розмноженню комах і гризунів, легко піддаватися збиранню, а в необхідних випадках також і дезінфекції.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я