4.3. Будівлі з монолітного залізобетону

Необхідність зводити цивільні будинки різноманітними в плані поряд з тенденцією до збільшення їхньої поверховості обумовили застосування в будівельній практиці монолітних і збірно-монолітних залізобетонних конструкцій. Вони дають можливість збагатити міс тобудівну палітру висотними будинками особливо в районах, де здійснюється будівництво будинків тільки малої й середньої поверховості й де відсутня індустріальна база. Сучасне встаткування для зведення будинків з монолітного залізобетону відкриває простір для плідного пошуку нових архітектурно-планувальних якостей житлових будинків і квартир при нормованою жилою й корисної площі. І дозволяє здійснювати будівництво досить швидкими темпами, домагаючись прийнятних техніко-економічних показників за рахунок економічних матеріалів і ефективного використання несучої здатності конструкцій у різних умовах.

Монолітні конструкції несучого кістяка будинків являють собою нерозрізні елементи зовнішніх і внутрішніх несучих стін, колон, ригелів і перекриттів, жорстко зв'язаних між собою в просторову систему, що працює під навантаженням як єдине ціле.

Внутрішні несучі стіни, виконані з монолітного бетону, армують плоскими вертикальними каркасами із прокладкою горизонтальних стрижнів. Прорізи утворяться за допомогою установки в опалубку дверних коробок. Зовнішні несучі стіни армують аналогічно внутрішнім стінам і звичайно зводять багатошаровими. У місцях перетинання несучих стін установлюють додаткові арматури, що зв'язує їх воєдино. Перекриття влаштовують одно-часно зі зведенням несучих стін будинку або з відставанням на 1^2 поверхи. Для створення по всьому контурі обпирання твердого з'єднання перекриттів з несучими стінами вертикальні арматури стін відгинається в рівнях міжповерхових перекриттів і заводиться в них.

Така «стільникова» (по рос. сотовая) конструкція будинку використовується при зведенні будинків у районах з підвищеною сейсмічністю. Тоді в зовнішніх стінах у рівнях міжповерхових перекриттів ставлять додаткові горизонтальні арматури для створення по контурі будинку арматурних антисейсмічних поясів. Для підвищення загальної сейсмо­стійкості фундамент такого будинку виконують у вигляді суцільної монолітної залізобетонної плити.

Надпись:  Рис. 1 - Формування кр иволінейних будівель на основі монолітного залізобетону (по методу переставної опалубки)

Рис. 2 - Будівля з мононолітного залізобетону

4.4. Будівлі збірно-монолітні

Збірно-монолітні конструкції одержали більш широке поширення в практиці. Такі конструкції дозволяють зводити будинки різноманітні в плані за рахунок пристрою монолітних вставок у місцях сполучень основних ділянок, для монтажу яких використовують збірні типові конструкції й деталі. Монолітні вставки виконують функції ядра жорсткості, забепечуючи стійкість усього будинку. У збірних будинках підвищеної поверховості, навіть при простому прямокутному або квадратному плані, буває еко­номічно доцільно виконати ядро жорсткості в монолітних конструкціях, розмістивши в ньому вертикальні транспортні й інженерні комунікації - ліфти, сходи, сміттєпроводи й ін.

Розрізняють кілька принципових варіантів технологічних схем зведення таких будівель:

монолітне ядро жорстокості зводиться відразу на всю висоту будівлі, а потім оббудовується збірними конструкціями;

монолітне ядро зводиться поетапно до певної висоти (звичайно на 6 поверхів), потім бетонування припиняється на період оббудовування збірними конструкціями;

монолітне ядро зводиться після монтажу збірних конструкцій. При монтажі збірних частин будинку в цьому випадку необхідно влаштовувати діафрагми із твердих арматур, здатної сприйняти монтажні навантаження від всіх поверхів;

монолітне ядро зводиться паралельно з монтажем збірних конструкцій, випереджаючи оббудовування на кілька поверхів;

Ошибка! Ошибка связи.одночасно з монтажем збірних конструкцій на одному поверсі, але різних захватках.

Серед всіх видів робіт, виконуваних при зведенні будівель з монолітного залізобетону, опалубні найбільш трудомісткі й найменш механізовані.

Опалубка для зведення стін буває трьох типів: щитова, ковзна й підйомно-пер еставна мілкощитова.

Інвентарна щитова опалубка складається зі збірно-розбірних дерев'яних або металевих щитів, які знімають у міру затвердіння бетону.

Ковзне опалублення виготовляється з металевих щитів, які повільно піднімаються домкратами в міру схоплювання бетонної суміші. Такий спосіб вимагає спеціально підібраних бетонних сумішей з підвищеним змістом цементу й безперервного процесу бетонування для одержання однорідного по якості бетону й щоб уникнути зчеплення бетону, що твердіє.

Підйомно-переставна мілкощитова опалубка сполучає в собі переваги щитової опалубки, у яку можна укладати бетонні суміші будь-якого складу (у тому числі легкобетонні й малопластичні зі зниженням змісту цементу), з достоїнствами ковзної - її несучу раму повільно піднімають домкратами, відокремлюючи щити нижнього ярусу від поверхні вже затверділого бетону.

Опалубку для пристрою перекриттів виконують у вигляді розсувних траверс (балок) або телескопічних опалубних ферм на телескопічних стійках або використовують інвентарні переставні опалубки. При бетонуванні стін у ковзній або під'ємно-переставній мілкощитовій опалубці застосовують підвісну платформу, що опускається, - опалубку.

Армування монолітних залізобетонних конструкцій здійснюється звареними просторовими каркасами з окремих стрижнів і сіток.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я