3.2. СТІНИ І ЇХНІ ЕЛЕМЕНТИ

3.2.1. Загальні зведення Стіни будинків виконують несучі функції і, функції, що обгороджують. Вартість зовнішніх і внутрішніх стін цивільного будинку досягає 25-30 % від загальної його вартості.

Стіни будівель повинні бути міцними, стійкими, мати достатні теплозахисні та звукоізоляційні властивості, бути довговічними і безпечними в пожежному відношенні. Довговічність стін залежить від їхньої морозо-, волого-, і біостійкості. Для зниження вартості стіни варто споруджувати з місцевих матеріалів; їх доцільно зводити з укрупнених збірних елементів.

По роду матеріалів стіни можуть бути кам'яними, бетонними і дерев'яними (у сільському будівництві іноді раніш зводили ґрунтові стіни).

Стіни є одним з важливих композиційних засобів, що додають будівлі специфічний вигляд.

Зовнішні стіни, а разом з ними й інші конструкції будинку при необхідності і у залежності від природно-кліматичних умов будівництва, а також з урахуванням особливостей об'ємно-планувальних рішень розсікаються вертикальними деформаційними швами різних типів: температурно-усадочними, осадовими, антисейсмічними й ін.

3.2.2. Конструкції зовнішніх стін Конструкції зовнішніх стін класифікують по ознаках:

а)         статичної функції стіни, обумовленою її роллю в конструктивній системі
будинку;

б)         матеріалу і технології зведення, обумовлених будівельною системою будинку;

в)         конструктивного рішення - у виді одношарової або шаруватої конструкції, що
обгороджує

По статичній функції розрізняють несучі, що самонісучі або ненісучі конструкції

стін.

Для безкаркасної системи використовують цеглу, блоки та залізобетонні несучі панелі, а також дерев'яні бруски та колоди (у будівництві котеджів).

3.2.3. Стіни з цегли та дрібних блоків.

Стіни ручної кладки. Стінова конструкція із цегли або блоків - це кам'яна кладка, у котрій камені укладені в належному порядку на будівельному розчині. Матеріалом для кам'яних стін служать цегла або камені правильної форми, виконані з природних або штучних матеріалів (обпалена глина, бетони), і розчин (вапняний, вапняно-цементний або цементний), по якому камені укладають горизонтальними рядами з взаємною перев'язкою швів. Цегла (глиняна і силікатна, повнотіла і пустотіла) має масу до 4 - 4,3 кг, камені (керамічні пустотілі щільністю до 1400 кг/м3, легко-бетонні пустотілі щільністю до 1200 кг/м3, з автоклавного і неавтоклавного ячеістого бетону щільністю до 800 кг/м3, із природних легких кам'яних матеріалів щільністю до 1800 кг/м3 мають висоту до 20 см і масу до 30 кг.

Стіни можуть мати наступні архітектурно-конструктивні елементи (рис.1, 2): цоколь, простінки, прорізи, перемички, карниз, парапет і ін.

Цоколь - нижня частина стіни, розташована безпосередньо над фундаментом. Прорізи - отвори в стінах для вікон і дверей. Перемички - конструкції, що перекривають проріз зверху (рис.10). Простінки - ділянки стіни (рис. 1, 4), розташовані між прорізами. Карниз - горизонтальний виступ стіни. Карниз, розташований по верху зовнішньої поверхні стіни, називають що вінчає або головним. Розмір виступу карниза за поверхню стіни називається виносом карниза або звісом.

Крім верхнього карнизу в архітектурі Відродження і класицизму улаштовували проміжні карнизи з меншим виносом; розташовували їх звичайно в рівні міжповерхових перекриттів або над віконними прорізами.

Контрфорси - вертикальні виступи стін з похилої зовнішньою гранню (для збільшення стійкості стіни).

Парапет - невисока стінка, що обгороджує дах. У масовому будівництві з метою економії парапети заміняють легкими металевими огородженнями.

Розкріповкою називають стовщення частини стіни, що утворюєі вертикальний виступ.

Пілястри - вертикальні вузькі виступи стін (для додання стійкості стінам великої довжини).

Ніша - поглиблення в стіні для приладів опалення й інших цілей.

Температурні шви роблять у стінах великої довжини, щоб виключити появу тріщин при високій температурі або при розбуханні штучного каменю. Такі шви представляють собою зазор між бетоном 30-50мм та стіни із цегли, починаючи від фундамента до самого верха стіни.Шви зашпаровують конопаткою, клоччям і розчином.

Широко розповсюдженим штучним кам'яним матеріалом для зведення стін є глиняна обпалена цегла.

Рис. 1 - Архітектурно-конструктивні елементи

стін: 1 - парапет; 2 - головний карниз; 3 - чверті віконного пройому; 4 - простінок; 5 -поясок; 6 - проміжний карниз; 7 - сандрик; 8 - цоколь; 9 - горизонтальна гідроізоляція;

10 - пілястра; 11 - контрфорс

Стандартні розміри глиняної цегли: 250 х 120 х 65 мм.


Довгі бічні поверхні цегли називають ложками, короткі - тичками. Ряд цеглин, покладений уздовж стіни ложками, називається ложковим, а покладений тичками -тичковим (рис. 3).

Рис. 3 - Розташування цегли в стіні: А - стандартна цегла; Б - ложковий ряд; В - тичковий ряд


А         Б В

А - облицьований відбірною цеглою; Б - із бетонних блоків; В - облицьований тесаними плитами із натурального каменю: 1 - лицьова цегла; 2 - гідроізоляційний шар; 3 - підлога першого поверху; 4 - бетонна підготовка; 5 - ущільнений грунт; 6 - кордон із залізобетонних брусків; 7 - стіна підвала із залізобетонних блоків; 8 - кордонний камінь; 9 - осадочний зазор; 10 - кам'яні плити


Цегельні стіни можуть мати товщину в 1; 1,5; 2; 2,5 і 3 цегли. При товщині шва 10 мм товщина стін складає відповідно 250, 380, 510, 640 і 770 мм. Товщину горизонтальних швів приймають рівної 12 мм (у цьому випадку висота 13 рядів кладки складає 1 м).

Недоліком звичайної цегли (глиняної і силікатної) є її велика об'ємна маса, і отже, висока теплопровідність.

Унаслідок цього доводиться зводити зовнішні стіни товщиною 2,5 цегли в II кліматичному районі, тоді як виходячи з розумів міцності для будинків до п'яти поверхів товщини досить у 1,5 цегли. Застосування дірчастої цегли, що володіє меншою теплопровідністю, дозволяє зменшити товщину стіни на 0,5 цегли.

Стіни із важких бетонних блоків мають високу несучю здібність. Та при цьому -низьку тепло- та звукоізоляцію.

Блоки із осередкових (ячеістих) бетонів (піно- і газобетону) відрізняються малою вагою та гарними ізолюючими властивостями. Їх використовують як огороджуючи конструкції в каркасних будівлях як термовкладники огороджуючих конструкцій багатоповерхових житлових будинків та в малоповерховому будівництві.

Рис. 7 - Система цегельної кладки: А - ланцюгова; Б - шестирядна; 1 - тичок; 2 -ложок


Декоративні властивості кам'яної кладки з цегли і природного каменю досить високі. Для фасадного ряду кладки застосовують лицьову цеглу і лицьові керамічні камені (стіни з обліцуванням), що укладаються в перев'язку з каменями або цеглою основного кулі. Традиційні засоби обробки фасадів - розшивка швів (заглажування звичайним або кольоровим розчином із приданням швам різного профілю - викружка або валик), фарби, декоративні штукатурки та обліцовка натуральним каменем - і зараз залишаються

Рис. 10 - Стіни з облицюванням панелями: А - установка утеплювача на розчині; Б - теж, на відносі; 1 - цементний розчин; 2 -утеплювач; 3 - затирка; 4 - воздушна прослойка 20 мм; 5 - утеплювач

Штукатурять звичайно фасади з полегшеної кладки. Поверхню стіни, призначену під штукатурку, викладають впустошовку, що означає - шви не заповнюються на глибину 15 мм. Штукатурку на стіни наносять набризгом, поверхню штукатурки згладжують або залишають шероховатою (під "шубу"). Розчин готують на звичайному цементі і піску або на цементах з кварцевим піском.

Більш довговічною та простою обробкою фасадів можна вважати кладку з використанням лицевих каменів. З цією метою використовують лицьову цеглу і лицьові керамічні камені аналогічних розмірів з каменями основної кладки, лицьова цегла відрізняється однотонністю і чистотою кольору, чіткістю граней та більшою морозостійкістю за рахунок використання високоякісних добре обпалених глин.

Листовим матеріалом облицьовують стіни з зовнішнім улаштуванням шара утеплювача або кладку із каменів малої щільності. Для цього використовують листи асбофанер и, гофріруваного металу, різних атмосферостійких пластиків. Кріплять листовий матеріал до поверхні стін за допомогою сталевих кляммерів, що пристрілюють дюбелями, накладкою рейок або по дерев'яним рейках. Можливий варіант приклеювання листових матеріалів до поверхні стін різними мастиками або розчинами. Такими засобами до поверхні стін прикріплюють і керамічні плитки.

КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ:

Які функції виконують стіни будівель ?

По яким ознакам класифікують конструкції зовнішніх стін?

Які конструктивні рішення часів Середньовіччя служать і зараз для укріплення стін?

Для чого служать пілястри?

Як розрізняють стіни по статичній функції?

Які декоративні властивості кам'яної кладки і зараз залишаються популярними?

Як роблять штукатурку «під шубу»?

Як обробляють поверхню стін із цегли?


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я