2.1. Епоксидні клеї

У епоксидних клеях, що використовуються для анкеро-установочних робіт зв'язуючим є епоксидно-діанові смоли, а наповнювачем - кварцовий пісок. Для затвердіння епоксидно-діанових смол при нормальній температурі 150С і вище застосо­вують як затверджувач аміни (поліетиленполіамін, етилендіа­мін, гекса-метилдіамін, піперидин та ін.). Зажорсткілі епоксидні смоли ма-ють велику крихкість, тому для додання їм пластично­сті у них вводять: дибутилфталат, діоксилфталат, трикрезилфо-сфат та ін. [4,5,98,100,103].

У розроблених Харківським ПромстройНДІпроектом [98] складах клеїв для установки фундаментних болтів викорис­товують низькомолекулярні епоксидні смоли ЭД-16, ЭД-20 та ін., а в якості затверджувача -поліетиленполіамін (ПЭПА) і пла­стифікатора - дибутилфталат (ДБФ). У зажорсткілому стані не-наповнений епоксидний клей відрізняється високими міцнісни-ми властивостями. Міцність на стиск його дорівнює 60,4, розтяг - 30, вигин - 77,3 МПа. Наповнений кварцовим піском із крупні-стю зерен 0,315 мм (300 мас-частин на 100 мас-частин ЕД) епок­сидний клей має міцність на стиск - 54,9, розтяг - 8,2, вигин - 47 МПа.

При готуванні епоксидного клею необхідно дотримува­тись строгого дозування затверджувача і пластифікатора, тому що збільшення їхньої кількості, наприклад, з 20 до 40 мас-частин знижує міцність клею відповідно на 50%.

Для кріплення болтів у готових фундаментах рекомен­дуються наступні склади клею: епоксидна смола ЕД-16 чи ЕД-20 - 100 мас-частин, затверджувач ПЕПА - 15 мас-частин, плас­

тифікатор ДБФ - 20 мас-частин, наповнювач - 200-300 мас-частин сухого кварцового піску з крупністю зерен від 0,16 до 0,63 мм. Міцність при стиску залежно від кількості наповнювача коливається від 40,0 до 60,0 МПа, а модуль пружності - від 3х103 до 4,5х103 МПа.

Епоксидний клей зазначеного складу має наступні тех­нологічні властивості. Технологічна життєздатність при норма­льній температурі навколишнього середовища залежно від скла­ду клею коливається від 60 до 85 хв. Полімеризація при темпе­ратурі більше 150С - відбувається протягом 3 діб, а при темпера­турі нижче 150С -10 діб. В'язкість епоксидного клею досить ви­сока. Пластифікований клей без наповнювача при нормальній температурі має в'язкість за Суттардом 20 см, а клей, наповне­ний кварцовим піском - 10-14 см. При застосуванні епоксидного клею при температурі нижче 150С перед заливанням у свердло­вину його потрібно підігрівати.

Для приготування клею слід застосовувати компоненти, що відповідають вимогам ДСТу (табл. 2.1), мають заводські па­спорти з відповідними термінами придатності з моменту виго­товлення клею.

Клей першого складу застосовують на ділянках фунда­менту, що прогріваються (на глибині закладення болта) до тем­ператури 500С, другого - від 50 до 900С і третього - до 1000С.

Компоненти клею треба зберігати в сухому приміщенні з дотриманням умов пожежної безпеки для легкозаймистих рідин.

До недоліків епоксидного клею відносяться:

токсичність компонентів (крім наповнювача), що вимагає строгого дотримання спеціальних заходів з техніки безпеки;

недостатня теплостійкість, що не допускає застосування клею при температурі нагрівання елементів понад 1000С;

при приготуванні епоксидного клею потрібне точне дозу­вання затверджувача і пластифікатора, що викликає в умовах будівництва додаткові складності й ненадійність результату;

у випадку виконання анкероустановочних робіт при тем­пературі нижче 150С застосування епоксидного клею вимагає додаткових заходів щодо підігріву клею та анкерів;

висока вартість епоксидної смоли, її дефіцитність.

Таблиця 2.1 - Склади епоксидного клею

має бути не нижче 50 МПа, а для 2-го і 3-го - 70-80 МПа. 2.2. Силоксановий клей

До складу силоксанового клею [81] входить 300 мас-частин їдкого натрієвого скла з модулем 1,8- 6,0, 600 мас-частин сухої меленої суміші, 200 мас-частин кварцового піску, а також 0,01% від маси сухої меленої суміші алюмінієвої пудри.

Рідке скло застосовують товарного постачання. Для зме­ншення його модуля в 1 кг рідкого скла вводять 70 г їдкого ка­лію у твердому вигляді. Суха мелена суміш складається з: 35% гранульованого доменного шлаку вологістю до 0,5%, 40% квар­цового піску вологістю до 0,5% і 25% технічного кремнефтори-стого натрію. Складові меленої суміші використовують з пито­мою поверхнею, рівною 5000-7000 см2/м. Подрібнення здійсню­ється в кульовому млині періодичної дії. Мелену суміш потріб­но оберігати від зволоження і забруднення при зберіганні. Міц­ність силоксанового клею на стиск через 28 діб твердіння при нормальній температурі складає більше 40 МПа.

Для приготування клею слід застосовувати компоненти, що відповідають вимогам ДСТУ (табл. 2.2). Таблиця 2.2 - Компоненти силоксанового клею


У табл. 2.3 наведений склад силоксанового клею.

Таблиця 2.3 - Склад силоксанового клею

Надпись: домен-ний шлакНадпись: мелена суха сумішНадпись: І    35    І    40    І    25    І    0,01    І    50    |   30   |     20 | Примітка: Когезійна міцність клею на стиск після 28-добового збере¬ження зразків 2 х 2 х 2 см на повітрі при температурі 18-200С повинна бути не менш 40 МПа.

квар­цовий пісок

Склад меленої сухої суміші, % за масою

кремне-фторис­тий натрій

Алюмі­нієва пудра понад 100% від меленої суміші

рідке скло

Склад клею, % за масою

кварцо­вий при­родній пісок

Істотним недоліком силоксанового клею є його багато-компонентність, необхідність виробництва гідродомолу, немож­ливість застосування у випадку впливу на анкерне з'єднання ви­сокої вологості.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я