1.2. Види обпирання устаткування на фундаменти

Залежно від конструкції обпирання устаткування на фу­ндамент розрізняють три [16,17,47,80] види стиків «фундамент -устаткування» (рис. 1.14).

Опорні елементи, встановлені між фундаментом і опор­ною частиною станини устаткування, служать також для компе­


нсації неточності розмірів і позначок готових фундаментів при установці устаткування в проектне положення.

При застосуванні конструкції стику виду 1 (рис. 1.14,а) монтажні й експлуатаційні навантаження на фундамент переда­ються через окремі елементи (підкладки), що використуються як постійні опори, підлива ж має допоміжне призначення. При конструкції стиків виду 2 чи 3 (рис. 1.14,б,в) експлуатаційні на­вантаження передаються на фундамент відповідно через бетон­ну підливу чи через вивірену поверхню фундаменту.

При закріпленні устаткування на фундаментах повинні переважно застосовуватися безпідкладкові методи монтажу.

Товщина шару підливи під устаткування при безпідкла­дковому монтажі допускається в межах 50...80 мм. При наявнос­ті на опорній поверхні устаткування ребер жорсткості зазор приймають від низу ребер.

Підлива виступає за опорну поверхню устаткування не менш ніж на 100 мм, при цьому її висота повинна бути більше

висоти основного шару підливи під устаткування не менш ніж на 30 мм і не більше товщини опорного фланця устаткування.

Клас бетону чи розчину при підливі устаткування пови­нен прийматися не нижче класу бетону фундаменту, а при без-підкладкових методах монтажу - на один ступінь вище.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я