6.2. Вивірка устаткування

Вивірку устаткування (установку в проектне положення щодо заданих осей і оцінок) здійснюють поетапно з досягнен­ням заданих показників точності в плані, а потім за висотою і горизонтальністю (вертикальністю). Відхилення встановленого устаткування від номінального положення не повинне переви­щувати допусків, зазначених у заводській технічній документа­ції й в інструкціях на монтаж окремих видів устаткування.

Вивірку устаткування за висотою роблять відносно ро­бочих реперів або щодо раніше встановленого устаткування, з яким вивірюване устаткування зв'язане кінематично чи техноло­гічно.

Вивірку устаткування у плані (із заздалегідь установле­ними болтами) виконують у два етапи: спочатку суміщують отвори в опорних частинах устаткування з болтами (попередня вивірка), потім вводять устаткування в проектне положення що­

до осей чи фундаментів по раніше вивіреному устаткуванню (остаточна вивірка).

Контроль положення устаткування при вивірці здійсню­ють як загальноприйнятими контрольно-вимірювальними ін­струментами, так і оптико-геодезичним способом, а також за допомогою спеціальних центрувальних та інших пристроїв, що забезпечують контроль перпендикулярності, паралельності й співвісності.

Вивірку устаткування проводять на тимчасових (вивіро-чних) або постійних (несучих) опорних елементах.

Як тимчасові (вивірочні) опорні елементи при вивірці устаткування до його підливи бетонною сумішшю використо­вують: віджимні регулювальні гвинти; установочні гайки з та­рілчастими шайбами; інвентарні домкрати; полегшені металеві підкладки та ін. При вивірці як постійні (несучі) опорні елемен­ти, що працюють і в період експлуатації устаткування, викорис­товують: пакети плоских металевих підкладок; металеві клини; опорні башмаки; жорсткі опори (бетонні подушки).

Вибір тимчасових (вивірочних) опорних елементів і від­повідно технології вивірки виконує монтажна організація зале­жно від ваги окремих монтажних блоків устаткування, установ­люваних на фундамент, а також виходячи з економічних показ­ників. Кількість опорних елементів, а також число і розташу­вання болтів, які затягують при вивірці, вибирається з умов за­безпечення надійного закріплення вивіреного устаткування на період його підливи.

Сумарну площу обпирання тимчасових (вивірочних) опорних елементів А, м2, на фундамент визначають з виразу

A > 6nAs + G 15 10-5, (6.1)

де п - число фундаментних болтів, що затягуються при вивірці устаткування; G - вага вивірюваного устаткування, кН.

Сумарна вантажопідйомність W, кН, тимчасових (виві-рочних) опорних елементів визначається співвідношенням

W > 1,3G + nAsa0, (6.2)

де о0 - напруження попереднього затягування фундаментних бо­лтів, кПа.

Тимчасові опорні елементи слід розташовувати виходя­чи із зручності вивірки устаткування з урахуванням виключення можливої деформації корпуса і деталей устаткування від власної ваги і зусиль попереднього затягування гайок болтів.

Постійні (несучі) опорні елементи слід розміщувати на можливо близькій відстані від болтів. При цьому опорні елемен­ти можуть розташовуватися як з одного, так і з двох сторін бол­та.

Закріплення устаткування у вивіреному положенні по­винне здійснюватися шляхом затягування гайок болтів відпові­дно до рекомендацій розділу 5 цієї роботи.

Опорна поверхня устаткування у вивіреному положенні повинна щільно прилягати до опорних елементів, віджимні ре­гулювальні гвинти - до опорних пластин, а постійні опорні еле­менти - до поверхні фундаменту. Щільність прилягання метале­вих частин, що сполучаються, перевіряють щупом товщиною 0,1 мм.

Технологія вивірки устаткування за допомогою регулю­вальних гвинтів, інвентарних домкратів, установочних гайок, а також на твердих бетонних подушках і металевих підкладках наведена нижче.

6.2.1. Вивірка устаткування за допомогою вивірочних гвинтів

При вивірці устаткування опорні пластини встановлю­ють на фундамент відповідно до розташування гвинтів в опор­ній частині устаткування. Місця розташування опорних пластин на фундаментах вирівнюють по горизонталі з відхиленням не більше 10 мм на 1 м. Перед установкою устаткування на фунда­менті розміщують допоміжні опори, на які опускають устатку­вання. При опусканні устаткування на фундамент без допоміж­них опор регулювальні гвинти повинні виступати нижче уста­новочної поверхні устаткування на однакову величину, але не більше ніж на 20 мм.

Положення устаткування по висоті і горизонтальності слід регулювати по черзі всіма віджимними гвинтами, не допус­каючи в процесі вивірки відхилення устаткування від горизон­талі більше ніж на 10 мм на 1 м. Після завершення вивірки уста­

ткування положення регулювальних гвинтів фіксують стопор­ними гайками.

Перед підливою різьбову частину регулювальних гвин­тів, використовуваних багаторазово, захищають від зіткнення з бетоном за допомогою обгортання щільним папером.

Перед остаточним затягуванням фундаментних болтів регулювальні гвинти вивертають на 2-3 обороти. При повторно­му використанні гвинти вивертають повністю. Отвори, що за­лишилися (щоб уникнути попадання масла), зашпаровують різьбовими пробками чи цементним розчином, поверхню якого вкривають маслостійкою фарбою.

Вивірка устаткування за допомогою інвентарних домкратів

Для вивірки устаткування за допомогою інвентарних домкратів можуть бути використані гвинтові, клинові, гідравлі­чні та інші домкрати, що забезпечують необхідну точність виві­рки, безпеку і зручність регулювання.

Домкрати, розміщені на підготовлених фундаментах, попередньо регулюють за висотою з точністю 2 мм. Потім на них опускають устаткування. При вивірці устаткування не допу­скаються відхилення домкрата від вертикалі.

Перед підливою інвентарні домкрати відгороджують опалубкою. Опалубку й інвентарні домкрати видаляють через 2­3 доби після підливи. Ніші, що залишилися, заповнюють сумі­шшю, що використовувалась для підливи.

Вивірка устаткування на установочних гайках

Для вивірки устаткування за допомогою установочних гайок (рис. 6.1) болти повинні мати подовжене до 6ds різьблен­ня, що передбачається при виготовленні болтів за вимогою мон­тажної організації.

Вивірку устаткування виконують або на установочних гайках за допомогою пружних елементів, або безпосередньо на установочних гайках.

Як пружні опорні елементи рекомендуються металеві тарілчасті, гумові чи пластмасові шайби.

Послідовність вивірки устаткування за допомогою та­рілчастих шайб наступна: опорні гайки з тарілчастими шайбами встановлюють так, щоб верх шайби був на 1-2 мм вище проект­ної оцінки установочної поверхні устаткування; устаткування встановлюють на шайби; роблять вивірку устаткування за допо­могою кріпильних гайок.

Аналогічно здійснюють вивірку на установочних гайках з пружними елементами у вигляді гумових чи пластмасових шайб.

Вивірку устаткування на установочних гайках без пруж­них елементів виконують регулюванням положення гайок на болтах за висотою. По закінченні вивірки установочні гайки ви­городжують опалубкою, яку видаляють після схоплювання бе­тонної суміші (через 2-3 доби після підливи). Перед остаточним затягуванням болтів установочні гайки опускають на 3-4 мм. Ніші, що залишилися, заповнюють сумішшю, використовува­лась для підливи. Цей спосіб вивірки застосовується при діамет­рі фундаментних болтів не більше 36 мм.

6.2.4. Вивірка устаткування на твердих бетонних подушках

Жорсткі опори виготовляють безпосередньо на фунда­ментах з точністю відповідною допустимим відхиленням поло­ження устаткування за висотою і горизонталлю. На твердих опорах вивіряють устаткування з механічно обробленими опор­ними поверхнями. Після опускання на опори устаткування його вивіряють у плані й закріплюють.

Для виготовлення твердих опор застосовують бетон кла­су не нижче В15 із заповнювачем у вигляді щебеню чи гравію фракції 5-12 мм.

Питомий тиск від маси устаткування на опору не пови­нен бути більше 5 МПа.

Для виготовлення бетонних опор у спеціальну опалубку на попередньо очищену й зволожену поверхню фундаменту ук­ладають порцію бетонної суміші до рівня, що на 1-2 см переви­щує необхідну позначку. Потім поверхню опор вирівнюють, надлишки суміші видаляють.

Для підвищення точності бетонних опор на них уклада­

ють металеві пластини з механічно обробленою опорною повер­хнею чи регулювальні клини. Відстань від пластини до краю бе­тонної опори має бути не менше ширини пластини. Для вигото­влення бетонних опор з металевими пластинами бетонну суміш укладають в опалубку до рівня, що повинен бути нижче проект­ної оцінки на 1/2 - 1/3 товщини пластини. Потім на бетон, що не схопився, кладуть пластину і легкими ударами молотка зану­рюють її до проектної відмітки.

При застосуванні регулювальних клинів похибка їхньої установки за висотою не повинна перевищувати ±2 мм. Горизо­нтальність пластин чи клинів перевіряють за допомогою рівня, установленого на пластину послідовно в двох взаємно перпен­дикулярних напрямках.

Для устаткування, що не потребує високої точності установки, допускається застосування твердих опор без метале­вих пластин.

У процесі вивірки допускається точне регулювання ви­соти опорних елементів за допомогою додання тонких метале­вих підкладок.

Установку устаткування роблять після набору бетоном твердих опор міцності не менше 1104 кПа.

6.2.5. Вивірка устаткування на пакетах металевих підкладок

Пакети металевих підкладок застосовують як постійні (несучі), так і тимчасові (вивірочні) опорні елементи. Пакети набирають зі сталевих чи чавунних підкладок товщиною 5 мм і більше. Досягнення проектного рівня установки устаткування здійснюють у процесі його попереднього закріплення за допо­могою регулювальних підкладок товщиною 0,5-5 мм.

Підкладки в пакетах, що використовують як постійні опорні елементи, повинні бути плоскими, без заусенців, опукло-стей і западин. До складу пакетів, крім плоских, можуть входити клинові та інші регульовані за висотою підкладки. Кількість пі­дкладок у пакеті має бути мінімальною і не повинна перевищу­вати 5 шт., включаючи тонколистові. Поверхня бетону фунда­менту під пакетами підкладок повинна бути ретельно вивірена.

Після остаточного затягування болтів підкладки з'єднують між собою електрозварюванням.


Розміри підкладок (залежно від маси машин) наведені в табл. 6.1. Кількість несучих пакетів підкладок визначається з умови, викладеної в параграфі 6.1, а тимчасових, що використо­вуються для вивірки устаткування, - в параграфі 6.2.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я