5.4. Затягування болтів
При закріпленні устаткування гайки болтів повинні бути затягнуті на величину зусилля попереднього затягування, зазначену в технічних умовах на монтаж. При відсутності цієї величини крутного моменту при остаточному затягуванні болта вона не повинна перевищувати вказаної в табл. 5.14.
Для затягування фундаментних болтів слід застосовувати ручний чи механізований інструмент, а також спеціальні пристрої, зазначені в табл. 5.15 і 5.16. Вид інструментів повинен бути вказаний у проекті проведення робіт.
Розрахункові болти діаметром понад 64 мм, як правило, треба затягувати шляхом попередньої витяжки спеціальними гідравлічними ключами з контролем зусилля за манометром або подовженням.
Затягування болтів треба виконувати рівномірно. Для конструктивних болтів затягування здійснюють в два «обходи», для розрахункових - не менше ніж у три «обходи». Болти слід затягувати в шаховому порядку симетрично щодо осей устаткування.
Затягування болтів при безпідкладковому способі монтажу устаткування (попередня й остаточна) виконують в два етапи. Остаточне затягування слід робити після досягнення міцності матеріалу підливи не менш 70%.
При роботі устаткування зі значними динамічними навантаженнями гайки болтів у необхідних випадках треба захищати від самовідгвинчування шляхом стопоріння.
Стопоріння здійснюють за допомогою:
контргайок;
пружинних шайб (за ДСТ 6402);
шайб стопірних з лапками (за ДСТ 13463).
Необхідність установки контргайок, пружинних шайб і шайб стопіріння залежить від типу і характеру роботи устаткування і повинна бути зазначена в проекті устаткування.
Після завершення циклу пусконалагоджувальних робіт і випробування устаткування гайки болтів треба підтягти до розрахункової величини зусилля затягування. Контроль зусилля затягування здійснюється за величиною крутного моменту чи переміщенням подовженням болта, кутом повороту гайки чи за величиною тиску в гідросистемі спеціальних гідроключів.
Величина крутного моменту прикладеного до гайки конструктивного болта, визначається відповідно до типу і характеру устаткування, але не більше величини, наведеної в табл. 5.11.
Розрахункові болти затягуються на величину крутного моменту Мкр, Н м, що визначається за формулою (3,18).
Зусилля затягування знімних болтів, встановлюваних у фундамент з ізолюючою трубою, може контролюватися за величиною подовження шпильки 8 . Ця величина визначається за формулою
8 = F(HS + hJ/EAs, (5.2)
де їанк - глибина закладення болта, м; Hs - висота виступаючої над фундаментом частини болта до середини затягнутої гайки, м; Е = 2-108 - модуль пружності матеріалу болта, кПа.
Контроль остаточної величини зусилля затягування допускається здійснювати за кутом повороту гайки.
Для болтів, встановлюваних у фундаменти до бетонування (вигнуті й з анкерною плитою), кут повороту гайки слід визначати за формулою
= 3600f144 , (5.3) їз EAS - S ' а для знімних болтів - за формулою
g0 = 360° F -(Іанк + 2ds)
g = EAs - S ' l )
де S - крок різьблення.
При визначенні подовження 8 болта треба користуватися годинниковими індикаторами, прецизійними нівелірами та іншими приладами, що забезпечують виміри з точністю не менше ±0,02 мм щодо ненавантаженої поверхні фундаменту.
Кут повороту гайки слід визначати за допомогою мірних підкладок, шаблонів, транспортирів та інших пристроїв, що забезпечують точність вимірів не менше ±50.
Величину крутного моменту Мкр, можна контролювати за допомогою граничних і динамометричних ключів, вказаних у табл. 5.12 і 5.13.
При застосуванні рідкоударних гайковертів типу ИЭ3112, ИЭ3115А, ИЄ3118 крутний момент слід контролювати за часом роботи гайковерта.