При закріпленні устаткування гайки болтів повинні бути затягнуті на величину зусилля попереднього затягування, зазна­чену в технічних умовах на монтаж. При відсутності цієї вели­чини крутного моменту при остаточному затягуванні болта вона не повинна перевищувати вказаної в табл. 5.14.

Для затягування фундаментних болтів слід застосовува­ти ручний чи механізований інструмент, а також спеціальні при­строї, зазначені в табл. 5.15 і 5.16. Вид інструментів повинен бу­ти вказаний у проекті проведення робіт.

Розрахункові болти діаметром понад 64 мм, як правило, треба затягувати шляхом попередньої витяжки спеціальними гі­дравлічними ключами з контролем зусилля за манометром або подовженням.

Затягування болтів треба виконувати рівномірно. Для конструктивних болтів затягування здійснюють в два «обходи», для розрахункових - не менше ніж у три «обходи». Болти слід затягувати в шаховому порядку симетрично щодо осей устатку­вання.

Затягування болтів при безпідкладковому способі мон­тажу устаткування (попередня й остаточна) виконують в два етапи. Остаточне затягування слід робити після досягнення міц­ності матеріалу підливи не менш 70%.

При роботі устаткування зі значними динамічними нава­нтаженнями гайки болтів у необхідних випадках треба захищати від самовідгвинчування шляхом стопоріння.

Стопоріння здійснюють за допомогою:

контргайок;

пружинних шайб (за ДСТ 6402);

шайб стопірних з лапками (за ДСТ 13463).

Необхідність установки контргайок, пружинних шайб і шайб стопіріння залежить від типу і характеру роботи устатку­вання і повинна бути зазначена в проекті устаткування.

Після завершення циклу пусконалагоджувальних робіт і випробування устаткування гайки болтів треба підтягти до роз­рахункової величини зусилля затягування. Контроль зусилля за­тягування здійснюється за величиною крутного моменту чи пе­реміщенням подовженням болта, кутом повороту гайки чи за величиною тиску в гідросистемі спеціальних гідроключів.

Величина крутного моменту прикладеного до гайки кон­структивного болта, визначається відповідно до типу і характе­ру устаткування, але не більше величини, наведеної в табл. 5.11.

Розрахункові болти затягуються на величину крутного моменту Мкр, Н м, що визначається за формулою (3,18).

Зусилля затягування знімних болтів, встановлюваних у фундамент з ізолюючою трубою, може контролюватися за вели­чиною подовження шпильки 8 . Ця величина визначається за формулою

8 = F(HS + hJ/EAs, (5.2)

де їанк - глибина закладення болта, м; Hs - висота виступаючої над фундаментом частини болта до середини затягнутої гайки, м; Е = 2-108 - модуль пружності матеріалу болта, кПа.

Контроль остаточної величини зусилля затягування до­пускається здійснювати за кутом повороту гайки.

Для болтів, встановлюваних у фундаменти до бетону­вання (вигнуті й з анкерною плитою), кут повороту гайки слід визначати за формулою

= 3600f144 , (5.3) їз       EAS - S ' а для знімних болтів - за формулою

g0 = 360° F -(Іанк + 2ds)

g =        EAs - S        '          l )

де S - крок різьблення.

При визначенні подовження 8 болта треба користувати­ся годинниковими індикаторами, прецизійними нівелірами та іншими приладами, що забезпечують виміри з точністю не ме­нше ±0,02 мм щодо ненавантаженої поверхні фундаменту.

Кут повороту гайки слід визначати за допомогою мірних підкладок, шаблонів, транспортирів та інших пристроїв, що за­безпечують точність вимірів не менше ±50.

Величину крутного моменту Мкр, можна контролювати за допомогою граничних і динамометричних ключів, вказаних у табл. 5.12 і 5.13.

При застосуванні рідкоударних гайковертів типу ИЭ3112, ИЭ3115А, ИЄ3118 крутний момент слід контролювати за часом роботи гайковерта.