ВСТУП

Пріоритетним завданням проголошеної в Україні стра­тегії гарантування безпеки людини, суспільства та держави є запобігання виникненню надзвичайних си­туацій (НС) і забезпечення стійкості території, адмі­ністративно територіальних одиниць (АТО) та об'єктів економіки (ОЕ), якщо вони трапляються. Виконання цього завдання вимагає прийняття науково обґрунтованих управлінських рішень при пла­нуванні заходів щодо зниження ризиків виникнення надзвичайних ситуацій та мінімізації можливих наслідків. Необхідність науково-методологічного забезпечення реалізації превентивної політики щодо забезпечення прийнятого рівня безпеки надскладної системи «людина-техніка-середовище» (Л-Т-С) на підґрунті ризик-орієн-товного підходу (РОП), спричинила інтенсивний розвиток дослі­джень проблем безпеки, управління і оцінки ризику виникнення надзвичайних ситуацій, моделювання та прогнозування їхнього розвитку. У зв'язку з цим запровадження комплексної оцінки тех­ногенної та природної безпеки держави, окремих її регіонів, адмі­ністративно територіальних одиниць на підставі оцінки безпеки окремих об'єктів економіки набуло важливого значення. До того ж, досить часто керівники і персонал об'єктів економіки бувають не готові до оперативного прийняття рішень щодо дій стосовно забезпечення захисту працівників потенційно небезпечних об'єк­тів (ПНО) та населення, котре мешкає поблизу, від вражаючих чинників НС, які створюються на них, і чекають розпоряджень представників МНС марно втрачаючи час, хоча при цьому добре розуміють, що дії на початковій стадії розвитку надзвичайної си­туації зазвичай є визначальними у подальшому.

Однією з кількісних характеристик небезпек є ризик, тобто ступень можливості впливу їхніх небезпечних вражаючих чин­ників на систему Л-Т-С. Ризик появи надзвичайних ситуацій зви­чайно розглядається як ймовірність або частота виникнення її джерела. У той же час оцінка ризику характеризується невизна­ченістю, яка свідчить, що фахівці, котрі визначають ризик, не

мають змоги точно його описати. Під час прогнозування швидше вказуються межі можливості виникнення останнього, визначені в процесі відповідного дослідження. Пов'язано це в першу чергу з тим, що навіть висококваліфіковані спеціалісти не можуть знати всіх тонкощів реалізації процесів, що відбуваються у системі Л-Т-С, особливостей функціонування обладнання виробництв, які існують на сьогодні.

Необхідно також зауважити, що прогностичні оцінки небезпе­ки територій, адміністративно територіальних одиниць чи об'єктів економіки для людини, на яких базується цивільна без­пека (ЦБ) безпосередньо не стосуються визначення кількісних характеристик ризику. Оскільки апріорі вважається, що при на­явні існування ризику надзвичайних ситуацій, вона може виник­нути в будь-якому випадку. Однак розрахункові показники не­безпеки необхідні як підґрунтя превентивних заходів поперед­ження надзвичайних ситуацій. Результати дослідження підходів до оцінки небезпеки територій, адміністративно територіальних одиниць чи об'єктів економіки дають підстави стверджувати, що чим більше цілеспрямованих вихідних показників береться для цього, тим точніше оцінка. Так при наявності 10 показників роз­рахунки, що виконуються за діючими методиками, надають по­хибку в 6...8 %, при 5 показниках похибка складає 30...50 %, а при 3—75...80 %. Таким чином, для максимального зменшення похибки у визначені небезпеки територій, адміністративно тери­торіальних одиниць чи об'єктів економіки необхідно ідентифіку­вати як можна більше постійно діючих показників, котрі вплива­ють на їхню безпеку.

Найбільш масштабними за наслідками є надзвичайні ситуації, які спричиняють радіоактивне та хімічне зараження навколиш­нього середовища. У зв'язку з цим безсумнівна необхідність по­стійного моніторингу радіаційного та хімічного забруднень (за­ражень) територій, адміністративно територіальних одиниць та потенційно небезпечних об'єктів. Більш того, саме моніторинг є обов'язковим елементом для визначення необхідних заходів ке­рівниками цивільного захисту (ЦЗ), вживання найбільш доціль­них дій персоналом підприємств та населенням, що опинилися на забрудненій (зараженій) місцевості. Особливе місце у нейтралі­зації таких надзвичайних ситуацій посідає фактор часу. Тому оперативне визначення даних для прийняття адекватних управ­лінських рішень є важливою складовою всього процесу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, особливо у воєнний час, коли обстановка може досить швидко змінюватися.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я