5.2. Оцінка збитків від наслідків надзвичайних ситуацій

Оцінка ризиків виникнення несприятливого впливу на сис­тему «Л-Т-С»

Поняття про збиток, як результат прояву небезпек. Аналіз впливу різних природних явищ на людину, суспільство й об'єкти матеріальної культури, аварій у сфері виробничої діяльності сус­пільства свідчать, що вини часто супроводжуються людськими жертвами. До того ж, можуть завдавати шкоди здоров'ю людей, довкіллю, значні матеріальні втрати і порушувати умови життя населення, тобто утворювати сукупний соціально — економічний збиток. У загальному випадку до економічних наслідків небезпе­чних подій належать: скорочення основних виробничих потуж­ностей у результаті їх повного або часткового руйнування, втрати об'єктів соціально — культурної сфери, вилучення з господарсь­кого обороту с/г, лісових і водяних угідь, скорочення трудових ресурсів і робочої сили; зниження рівня життя населення, непря­мі збитки і збитки втраченої вигоди в сфері матеріального вироб­ництва і послуг, витрати суспільства на ліквідацію їхніх наслідків тощо. Економічний збиток диференціюється на прямий, посеред­ній, збиток від втраченої вигоди, витрати на ліквідацію наслідків небезпечних ситуацій.

Прямий збиток складається з господарського і демографічно­го. Елементи прямого господарського збитку: руйнування буди­нків культурно — побутового призначення, виробничих, адміні­стративних господарських будинків і споруд, вихід з ладу транспортних засобів, верстатів, устаткування; втрата запасів сировини і матеріалів, готової продукції, сільськогосподарсь­ких, лісових, водяних угідь; зниження обсягу виробництва. Елементи прямого демографічного збитку: зменшення трудових ресурсів за рахунок загибелі населення, міграційного відтоку з зони НС, скорочення робочої сили внаслідок тимчасової втрати працездатності.

Непрямий збиток утворюється в результаті дії вторинних вра­жаючих чинників НС. До елементів непрямого збитку належать: економічні втрати суб'єктів господарської діяльності, списання, як безнадійної, кредиторської заборгованості потерпілих від НС підприємств, компенсації, матеріальна допомога й інші однора­зові виплати потерпілим, додаткові витрати, що пов'язані зі змі­ною маршрутів транзитних транспортних потоків. Збиток від втраченої вигоди відбивається у недоодержанні прибутку чи очі­

куваних результатів у зв'язку зі зривом виробничих програм, програм розвитку виробництва і сфери послуг.

Витрати на ліквідацію НС та її наслідків поділяються на:

ліквідацію НС (передислокацію сил та засобів, витрату за­пасів, додаткові виплати залученим до ліквідації НС, медичну допомогу тощо);

відновлення ОЕ і населення (медичну і психологічну реабі­літацію, санаторно — курортне лікування тощо).

Екологічні ризики, що пов'язані з загрозою здоров'ю і життю людей, з одного боку, і з загрозою стану життєвого середовища, з іншого, характеризуються як однаковими, так і різними ознака­ми. Вони можуть походити від джерел безупинної або разової дії. Джерелами безупинної дії є шкідливі викиди від стаціонарних установок та транспортних систем, результати використання до­брив, інсектицидів і гербіцидів у сільському господарстві, місця зосередження промислових та побутових відходів (відвали порід біля вугільних шахт, могильники гірничо — металургійних під­приємств, міські смітники тощо). Разовими джерелами можуть бути аварійні викиди шкідливих речовин у наслідок вибухів чи інших аварійних ситуацій на промислових об'єктах, а також до­рожньо-транспортні аварії під час перевезення небезпечних хімі­чних речовин. Причинами разових викидів можуть бути і приро­дні катастрофи (землетруси і зсуви, бури й урагани, повені та вулканічні виверження). Незалежно від характеру дії джерела не­безпеки, результатом прояву останньої виступає збиток, що за­вдається і людям, і довкіллю. Це вимагає одночасного розгляду обох видів екологічного ризику. Разом з тим, у багатьох випадках екологічні ризики, що пов'язані з загрозою здоров'ю і життю лю­дей необхідно розглядати окремо від ризиків, обумовлених за­грозою стану життєвого середовища.

Кількісна оцінка екологічних ризиків

Можливість екологічних катастроф і негативного впливу на людей та довкілля техногенних процесів обумовлює необхідність кількісного оцінювання ризику, який характеризує подібні події і процеси. Найбільш об'єктивною оцінкою рівня екологічної без­пеки антропогенної діяльності, що поєднує різні її аспекти, а са­ме технічну, економічну, екологічну і соціальну, є оцінка рівня сумарного ризику, під яким розуміють ймовірність виникнення і розвитку несприятливих природно-техногенних процесів, котрі супроводжуються, як правило, негативними екологічними нас­

лідками. При цьому рівень екологічного ризику зростає через не­достатність вивчення умов функціонування «нової» природно-технічної системи, можливості передбачати весь комплекс не­сприятливих процесів і шляху їхнього розвитку, а також через бракування інформації про властивості та показники окремих компонентів довкілля, необхідні для побудови оперативних, се-редньострокових і довгострокових прогнозів розвитку природно-техногенних процесів. Крім того, істотно зростає рівень екологі­чного ризику через те, що практично неможливо оцінити уза­гальнену реакцію природного середовища від сумарного впливу окремих видів антропогенної діяльності, котра носить синергети­чний характер і здатна спричинити катастрофічні наслідки. Ран-жування рівнів екологічного ризику за ступенем значимості до­зволяє виділити наступні категорії: малоймовірний (Р < 0,2), можливий (Р = 0,2...0,4), ймовірний (0,4 < Р < 0,7) і дуже ймовір­ний (Р > 0,7).

Інтегральну кількісну оцінку екологічних ризиків можливо отримати через екологічні збитки довкілля, котрі відбиваються, у вигляді фактичних екологічних, економічних та соціальних втрат і виявляється у вигляді природних, трудових, матеріальних та фі­нансових ресурсів об'єктів господарювання, а також погіршення соціально-демографічних умов проживання населення. Екологіч­ний збиток довкіллю виявляється у вигляді погіршення якості атмосфери, водяних і земельних ресурсів, стану біоресурсів (змі­на якісного стану флори та фауни і скорочення біорізноманіття). Оцінити величину сумарних екологічних збитків від забруднення та погіршення стану довкілля, на регіональному рівні можна

Збитки у природно-техногенній сфері

Негативним наслідком НС у природно-техногенній сфері є збиток, що завдається життю і здоров'ю людей, майну і довкіл­лю. Дотепер має місце істотне розходження тлумачень понять «збиток», «економічний збиток», «еколого-економічний збиток» і т.п. Прийнято вважати, що збиток може бути як прямим, так і не­прямим. До прямого економічного збитку від якоїсь дії відно­сяться відбиті у вартісній формі витрати, втрати і збитки, обумо­влені саме цією дією тепер і в даному конкретному місці. До непрямого економічного збитку від якоїсь дії відносяться змуше­ні витрати, утрати, збитки, обумовлені вторинними ефектами (ді­ями чи без діями, породженими первинною дією) природного, техногенного чи соціального характеру. Величину прямого еко­

номічного збитку для конкретного об'єкта можна визначить шляхом розрахунку різних складових утрат, виражених у вартіс­ній формі, на основі об'єктивних методів їхнього виявлення. Зна­чні труднощі виникають при визначенні непрямого економічного збитку.

У відомій мірі як прямий, так і непрямий збиток враховується величиною соціально-економічного збитку (СЕЗ) людині, і суспі­льству і довкіллю.

Оцінка збитку життя і здоров'ю людини. Як базову величину оцінки збитку життя і здоров'ю людини можна використовувати розмір одноразової страхової виплати. Оцінка вартості людсько­го життя вкрай складне і можливі найрізноманітніші підходи. Основні з них базуються:

на теорії корисності, тобто завданні певним чином функ­ції корисності людини для суспільства. Економічний збиток у цьому випадку дорівнює втрати корисності, вираженої в еко­номічних показниках. Зокрема, часто використовується (явно чи неявно) припущення про те, що суспільна корисність люди­ни можна вимірити за допомогою середньорічних доходів на­селення;

значенні показника валового внутрішнього продукту на душу населення. Передчасна смерть приносить збиток, що дорів­нює значенню ВВП на душу населення;

використанні компенсаційних виплат, які держава виплачує спадкоємцям у випадку настання смерті в результаті виникнення різних НС.

Кожний з перерахованих вище підходів має свої недоліки і використовується в силу недостатньої розробленості інших ме­тодів.

У загальному випадку величину СЕЗ від загибелі і травмуван­ня людей Y, у.о., можна прийняти пропорційною узагальненому збитку здоров'ю <G>, що відбивається в роках скорочення три­валості життя (СТЖ)

Y=а<G>,

де а — ціна збитку здоров'ю людини, у.о./(чол./рік);

а = аоб +асуб,

де аоб — об'єктивна (господарська) складова ціни збитку, котра характеризує прямий економічний збиток для суспільства в ре­зультаті смерті чи хвороби людини як виробника національного

продукту, а також витрати на компенсацію збитку, лікування то­що. Вона містить у собі:

недовироблення ВВП унаслідок тимчасової непрацездатно­сті, інвалідності, передчасної смерті, а також зниження продук­тивності праці, погіршення якості продукції, збільшення плинно­сті кадрів;

збільшення витрат соціального страхування на виплати до­помоги за тимчасовою непрацездатністю при збільшенні захво­рюваності і пенсій, при зростанні рівня інвалідності;

збільшення витрат на охорону здоров'я при зростанні рів­ній захворюваності й інвалідності.

Величина аоб залежить від віку, статі, професійної підготовки людини тощо, для непрацюючих пенсіонерів, інвалідів і дітей аоб < 0.

Суб'єктивна (соціальна) складова ціни збитку асуб відбиває суб'єктивне відношення людини до ризику, ступінь неприйняття визначених видів ризику. Величина соціальної компоненти ціни збитку може бути визначена як розмір додаткової заробітної пла­тні за додатковий ризик. Для орієнтації розрахунків можна вико­ристовувати наступні значення складових ціни збитку, у.о./(чол./рік):

аоб =аГ = 100; Ла^б =Ла ™ = 10 000.

Значення узагальненого збитку здоров'ю <G> у випадку лета­льного виходу дорівнює 1 року. В інших випадках при тому чи іншому ступені враження людини величину СТЖ можна визна­чити, використовуючи співвідношення

< G >= P(1 - Ros),

де Р — час протягом року, що відповідає тому чи іншому фізич­ному чи психоемоційному стану людини, визначається за статис­тичним медичними даним для летального результату Р = 1; Ros — коефіцієнт за шкалою Россера, відбиває ступінь погіршення ста­ну здоров'я людини у випадку захворювання чи втрати працезда­тності з урахуванням фізичного стану і рівня дистресу, у якому перебуває людина у випадку настання негативного впливу (до-дат. III табл. III.7).

Таким чином, формула для визначення величини сумарного СЕЗ, враховуючого 7чол, у.о., при техногенній аварії будь-якого роду буде мати вигляд

^чел =аЦр-(1 -Rosj)Nj ,

де i — вид негативного впливу (токсичний, термічний тощо.); j — ступінь впливу (граничне враження, враження середньої ва­гомості, летальний вихід); Nj — кількість третіх персон, які попа­ли під j-ий ступінь впливу негативного фактора при аварії k-го типу, чол.

Величину ризику нанесення шкоди життю і здоров'ю людини, у.о./(чол./рік), в наслідок техногенної аварії можна подати у ви­гляді:

R   =YW Y

j

де j — ступінь негативного впливу (летальне, ураження середньої важкості тощо).

Величина W^j, рік1 по суті є індивідуальним ризиком ура­ження людини j-й ступеня, розрахованим за формулою

k

де k — індекс, що визначає тип аварії (вибух, пожежа, викид ток­сичних речовин і тощо); wk — частота виникнення аварії k-го ти­пу, рік- ; Рпоі,|к — вражаючий фактор, що визначає ймовірність ураження j-ого ступеня при аварії k-го типу.

Порядок розрахунку збитків за типами надзвичайних си­туації

Розрахунок збитків за типами НС відбувається за «Методикою оцінки збитків від наслідків НС техногенного ті природного ха­рактеру» (Постанова КМ № 862 (862-3003-п) від 04.06.2003). Збитки від наслідків НС поділяються на види залежно від завда­ної фактичної шкоди. Загальний їх обсяг розраховується як сума основних локальних збитків Відповідно до територіального по­ширення та обсягів заподіяних або очікуваних економічних збит­ків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні НС — державний, регіональний, міс­цевий та об'єктовий.

Розрахунок збитків (З) при НС здійснюється за наступною за­гальною формулою:

З = Нр + Мр + Мп + Рс/г + Мтв + Рл/г + Ррек + Рпзф +Аф + Вф + Зф.,

де Нр — втрати життя та здоров'я населення; Мр — руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції; Рс/г — вилучення або порушення сільськогосподарських угідь; Мтв — втрат тваринництва; Рл/г — втрати деревини та інших лісо­вих ресурсів; Ррек — знищення або погіршення якості рекреацій­них зон; Рпзф — збитки, заподіяні природно-заповідному фонду; Аф — забруднення атмосферного повітря; Вф — забруднення по­верхневих і підземних вод та джерел, внутрішніх морських вод і територіального моря; Зф — забруднення земель несільськогос-подарського призначення.

Основні типи НС визначені постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1998 р. № 1099 «Про порядок класифікації надзвичайних ситуацій». Для кожного типу НС згідно з класифі­катором встановлюється перелік основних характерних збитків щодо кожного рівня НС залежно від масштабів шкідливого впли­ву. Ці види за типами та масштабами НС наведені у додатку IV, табл. IV.1 (прямим шрифтом виділено збитки, які необхідно обов'язково розраховувати, курсивом — збитки, що мають місце у деяких окремих випадках).

Витяг з «Методики оцінки збитків від наслідків НС... » для найбільш часто застосованих розрахунків подано нижче.

Розрахунок збитків від втрати життя та здоров 'я насе­лення

Розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення визна­чається як:

де 2^Бтрр — втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва; £Вдп — витрати на виплату допомоги на поховання; £Ввтг — ви­трати на виплату пенсій у разі втрати годувальника;

а) втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва роз­раховуються на підставі даних, наведених у таблиці IV.2, за на­ступною залежністю:

ЕБтрр = МлN + IV^N + МіN + MN,

де Мл, Мт — втрати відповідно від легкого та тяжкого нещасного випадку; Мі, Мз — втрати відповідно від отримання людиною ін­

валідності та загибелі; N — кількість постраждалих від конкрет­ного виду нещасного випадку.

б)         витрати на виплату допомоги на поховання розраховують-
ся за формулою:

ЕВдп = Мдп • М,,

де Мдп — 0,15* тис. грн./людину — допомога на поховання (за даними органів соціального забезпечення); N — кількість за­гиблих;

в)         витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальника
розраховуються на кожну дитину за формулою:

ЕВвтг = 12 • Мвтг • (18 - Вд),

де 12 — кількість місяців у році; Мвтг — 0,03V

 тис. грн. — розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліття — 18 років (за даними органів соціального забезпечення); Вд — вік дитини.

Розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основ­них фондів, знищення майна та продукції

Збитки від руйнування та пошкодження основних фондів, знищення майна та продукції розраховуються за формулою:

Мр = Фв + Фг + Пр + Прс + Сн + Мдг

де Фв — збитки від руйнування та пошкодження основних фон­дів виробничого призначення; Фг — збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення; Пр — збитки від втрат готової промислової та сільськогосподар­ської продукції; Прс — збитки від втрат незібраної сільськогос­подарської продукції; Сн — збитки від втрат запасів сировини, напівфабрикатів та проміжної продукції; Мдг — збитки від втрат майна громадян та організацій;

а) розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основ­них фондів виробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від пов­ного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів

виробничого призначення та розраховуються за такою фор­мулою:

Фив = І (АР' • K'e) - Лв,

де АР' — зменшення балансової вартості і-го виду основних фон­дів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації; K'a — коефіцієнт амортизації і-го виду основних фондів вироб­ничого призначення; n — кількість видів основних фондів виро­бничого призначення, що були частково або повністю зруйнова­ні; Лв — ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устатку­вання;

б)         розрахунок збитків від руйнування та пошкодження основ-
них фондів невиробничого призначення

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів невиробничого призначення (житла, комунікацій, споруд та будівель допоміжного призначення тощо) розраховуються ви­ходячи із залишкової балансової вартості зруйнованих об'єктів за такою формулою:

Фг = І    (АР'' • K'a) - Лв,

і=1

де АР' — балансова вартість і-го виду повністю зруйнованих фо­ндів невиробничого призначення з урахуванням відповідних ко­ефіцієнтів індексації; K'a — коефіцієнт амортизації і-го виду фо­ндів невиробничого призначення; n — кількість видів зазначених фондів, що були повністю зруйновані; Лв — ліквідаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування;

в)         розрахунок збитків від втрат готової промислової та сіль-
ськогосподарської продукції

Розрахунок збитків від втрат готової промислової та сільсько­господарської продукції провадиться за такою формулою:

Пр = Прп + Прс

Збитки від втрат готової промислової продукції (Прп) розрахо­вуються виходячи з її собівартості або за цінами придбання з урахуванням індексації за такою формулою:

m

Прп = І   (С • q'),

де С — собівартість одиниці і-го виду промислової продукції; q' — кількість втраченої продукції і-го виду; m — кількість видів промислової продукції, втрачених під час НС.

Збитки від втрат готової сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі середніх оптових цін для різних ре­гіонів України за такою формулою:

m '=1

де Ц — середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні; q1 — кількість втраченої сільськогоспо­дарської продукції і-го виду; m кількість видів втраченої сільсь­когосподарської продукції;

г) розрахунок збитків від втрат незібраної сільськогосподар­ської продукції

Збитки від втрат незібраної сільськогосподарської продукції (Прс) розраховуються на базі показників середньої врожайності основних видів сільськогосподарських культур для різних регіо­нів України та середнього прогнозованого рівня оптових закупі­вельних цін на відповідну сільськогосподарську продукцію з урахуванням нездійснених витрат, необхідних для доведення її до товарного виду, за такою формулою:

m

Прс = І (5і • к • y'j • Ц - Зідод),

=1

де 5 — площа пошкодження і-ї сільськогосподарської культури; кі — середній коефіцієнт пошкодження посівів і-ї сільськогоспо­дарської культури; У j — середня очікувана прогностична урожай­ність і-ї сільськогосподарської культури в j-му регіоні; Ц — про­гностична середня оптова ціна і-го виду сільськогосподарської продукції в j-му регіоні на час після збирання врожаю; Зідод — ви­трати, необхідні для доведення всього обсягу втраченої і-ї сільсь­когосподарської продукції до товарного вигляду; m — кількість видів втраченої незібраної сільськогосподарської продукції.

Розрахунок (Прс) потребує обов'язкового перерахування після збирання врожаю;

ґ) розрахунок збитків від втрат сировини, матеріалів та на­півфабрикатів, проміжної продукції

Збитки від втрат сировини, матеріалів та напівфабрикатів, не­обхідних для виробництва продукції та надання послуг (Сн), роз­раховуються виходячи з витрат відповідних підприємств та орга­нізацій на їх придбання або із середніх значень оптових цін на

сировину, матеріали, напівфабрикати на момент виникнення втрат за такою формулою:

m

Сн = X (Ц'сер • 9і),

де Ц'сер — середня оптова ціна одиниці і-ї сировини, матеріалів та напівфабрикатів на момент виникнення втрат; q' — обсяг втраче­них сировини, матеріалів, напівфабрикатів.

Збитки від втрат проміжної продукції (Снпром) підприємств розраховуються виходячи з її собівартості за такою формулою:

m

Снпром — X    (С ^ q X

'=1

де С — собівартість і-го виду проміжної продукції; q' — кіль­кість втраченої проміжної продукції і-го виду;

д) розрахунок збитків від втрат майна громадян та організа­цій

Збитки від втрат іншого майна (Мдг) розраховуються для ор­ганізацій виходячи з його залишкової балансової вартості, а для громадян — виходячи із середньої ринкової ціни відповідного майна на момент його втрати, що оцінюється експертним шля­хом, за такою формулою:

n m Мдг = X    (Р • K'a • кі • 9'орг) + X    (Цс.р • 9'гр),

' =1      ' =1

де Р1 — балансова вартість і-го виду втраченого майна організа­цій; K'a — коефіцієнт амортизації і-го виду втраченого майна ор­ганізацій; кі — індекс зміни цін стосовно часу придбання і-го ви­ду майна; 9'орг — кількість втраченого майна організацій і-го виду; Цс р — середня ринкова ціна j-го виду втраченого майна громадян; 9гр — кількість втраченого майна громадян j-го виду; m — кількість видів майна, втраченого організаціями; n — кіль­кість видів майна, втраченого громадянами.

Розрахунок збитків від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва

Розрахунок збитків від не вироблення продукції внаслідок припинення виробництва (Мп) окремо у даній методиці не роз­глядається, тому що для їх визначення повинна бути проведена експертиза. В цьому разі експертне оцінювання може здійснюва­тися на основі середньорічних обсягів виробництва, коли термін

вимушеного припинення виробництва в цілому чи окремих цик­лів порівнюється із середніми значеннями нормального функціо­нування за аналогічний період (у разі сезонних робіт — за відпо­відний сезонний період). Збитком у цьому разі буде розмір не отриманого прибутку від реалізації продукції за узгодженими ці­нами базового періоду. Якщо виробництво здійснювалося част­ково, збитком стане прибуток, що розраховується від вартості невиробленої продукції.

Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільсько­господарських угідь

Розрахунок збитків від вилучення або порушення сільськогос­подарських угідь внаслідок виникнення НС провадиться на базі нормативних показників збитків для різних видів сільськогоспо­дарських угідь по областях і АР Крим за такою формулою:

Рс/г = Рс/г1 + Рс/г2,

Збитки від вилучення сільськогосподарських угідь з користу­вання (Рс/г1) визначаються з:

Рс/г1 = Н • П,

де Н — норматив збитків (узагальнений вартісний показник роз­міру заподіяної шкоди, який умовно відповідає вартісному вимі­ру унеможливлення використання продуктивності землі) для різ­них видів сільськогосподарських угідь по областях і АР Крим (табл. IV.3); П — площа сільськогосподарських угідь відповідно­го виду, які вилучаються з користування, у гектарах.

Збитки від порушення сільськогосподарських угідь (Рс/г2) роз­раховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності за фо­рмулою:

Рс/г2 = (1 - k) • Н • П,

де Н — норматив збитків для різних видів сільськогосподарсь­ких угідь по областях і АР Крим (табл. IV.3); П — площа сільсь­когосподарських угідь відповідного виду, які вилучаються з ко­ристування, у гектарах; k — коефіцієнт зниження продуктивності

угіддя.

Розрахунок збитків від втрат тваринництва

Збитки від втрат тваринництва розраховуються виходячи з ва­ртості 1 тонни живої маси тварини, що зазнала пошкодження

внаслідок НС, та загальної маси постраждалих тварин. Вартісні показники відбивають середні регіональні заготівельні ціни на заріз худоби. Розрахунок збитків здійснюється за наступною за­лежністю:

Мтв = В • N,

де Мтв — розмір збитків, тис. гривень; В — вартість 1 тонни жи­вої маси постраждалої тварини за середніми цінами, які склалися на підприємстві, що зазнало втрат у період, який безпосередньо передував НС, але не більше ніж протягом 6 місяців; N — загаль­на вага постраждалих тварин.

Розрахунок збитків від втрати деревини та інших лісових ресурсів

Визначення збитків від втрати деревини та інших лісових ре­сурсів внаслідок виникнення НС провадиться для груп лісів по областях і АР Крим з урахуванням коефіцієнта продуктивності лісів за типами лісорослинних умов за формулою:

Рл/г = Рл/г1 + Рл/г2 + Рл/г3

Збитки від знищення лісу та вилучення земельних ділянок лі­сового фонду для цілей, не пов'язаних з веденням лісового гос­подарства (Рл/г1), розраховуються за формулою:

Рл/г1 = Н • К • П,

де Рл/г1 — розмір збитків, тис. грн; Н — норматив збитків (уза­гальнений вартісний показник розміру заподіяної шкоди, яка умовно відповідає вартісному виміру втрат внаслідок неможли­вості господарського використання лісів чи іншої корисності, пов'язаний з природними властивостями деревини та іншої лісо­вої продукції) для груп лісів по областях та АР Крим (табл. IV.4); К — коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісогосподарсь­ких умов областей та АР Крим (табл. IV.5); П — площа лісової ділянки, що вилучається або знищується, у гектарах.

Збитки від пошкодження лісів (Рл/г2) розраховуються на базі коефіцієнта зниження продуктивності угідь за формулою:

Рл/г2 = (1 - k) • Н • П,

де Рл/г2 — розмір збитків, тис. грн; Н — норматив збитків для груп лісів за регіонами України (табл. IV.4). Уточнюється згідно з нормативно-методичною базою Держкомлісгоспу на час НС з урахуванням коефіцієнта інфляції; П- площа лісової ділянки, що

зазнала шкідливого впливу НС; k — коефіцієнт зниження проду­ктивності угіддя.

У разі переведення лісів у менш цінну групу розмір збитків розраховується за формулою:

Рл/г3 = (Н2 - Н1) • К • П,

де Рл/г3 — розмір збитків, тис. грн; Н2 та Н1 — нормативи збитків відповідно для груп, до яких угіддя відносилися до та після шкід­ливого впливу НС (табл. IV.4); П — площа лісової ділянки, що зазнала шкідливого впливу НС; К — коефіцієнт продуктивності лісів за типами лісорослинних умов (табл. IV.5).

Розрахунок збитків від забруднення земель несільськогоспо-дарського призначення

Збитки від забруднення землі нафтопродуктами розрахову­ються аналогічно до збитків від забруднення підземних вод на базі питомого показника збитків у частках неоподатковуваного рівня доходів громадян (НМД) з урахуванням відносної екологі­чної небезпечності забруднюючої речовини та природної захи­щеності підземних вод у розрахунку на 1 тонну нафтопродуктів за такою формулою:

Зф =7n • n • М • L, (5.2.)

де Зф — обсяг збитків від забруднення поверхні землі та ґрунтів, гривень; Yn — питома величина збитків, завданих довкіллю, в НМД; n — розмір НМД, грн.; М — маса скинутої забруднюючої сировини, кілограмів; L — коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних вод: для ґрунтових — 1, для міжпласто-вих безнапірних — 1,3, для між пластових напірних (артезіансь­ких) — 1,6.

Розрахунок величини збитків внаслідок забруднення земель іншими (крім нафтопродуктів) речовинами здійснюється шляхом введення до формули (5.2) коефіцієнта, який враховує екологічну небезпечність забруднюючої речовини (Кі), за формулою:

Зп.в = Кі • Yn • n • Уз • L,

де Зпв — обсяг збитків від забруднення підземних вод, гривень; Кі = 0,05/ГДКі, ГДКі — величина гранично допустимої концент­рації або безпечного рівня впливу і-ої забруднюючої речовини; Yn — питома величина збитків, завданих довкіллю, в НМД; n — розмір НМД, грн.; Уз — об'єм забруднених підземних вод, м3; L — коефіцієнт, який враховує природну захищеність підземних

вод: для ґрунтових — 1; для міжпластових безнапірних — 1,3; для міжпластових напірних (артезіанських) — 1,6.

Виявлення факту безпосереднього забруднення земель здійс­нюється візуально та за допомогою хіміко-аналітичних дослі­джень проб ґрунтів. Маса (об'єм) забруднюючих речовин, які по­трапили на поверхню землі, встановлюється документально чи шляхом прямих натурних замірів. В умовах повного насичення шару ґрунту рідкими забруднюючими речовинами їх обсяг може бути розрахований за наступною залежністю:

V = F • H • u,

де V — об'єм забруднюючих речовин, м3; F — площа забруднен­ня, м2; H — глибина просочування, м; u — дефіцит насичення, в частках від одиниці.

Для своєчасного попередження негативних процесів і виник­нення екологічних ризиків уявляється необхідним і доцільним використання даних екологічного та еколого-геосистемного мо-ніторингів, інформація яких є підставою для аналізу тенденцій і прогнозу розвитку негативних процесів, а також для кількісних оцінок екологічних збитків довкілля.

Приклад розрахунку збитків від впливу пожеж на гіпоте­тичному об'єкті економіки.

З року в рік основними причинами виникнення пожеж зали­шаються: необережне поводження з вогнем (біля 55 %), пору­шення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації електроустановок (23 %), порушення правил пожежної безпеки при влаштуванні та експлуатації печей, теплогенеруючих агрега­тів та установок (біля 10 %) тощо. Отже, в більшості причин ви­никнення пожеж (більше 60 %) головну роль відіграє «людський чинник» (необережне поводження з вогнем, паління, експлуата­ція електроприладів, пічного опалення, пустощі дітей з вогнем та ін).

Користуючись «Методикою оцінки збитків від наслідків НС техногенного і природного характеру», визначається розмір зби­тків від втрати життя та здоров'я населення при виникненні по­жежі на ОЕ за формулою:

де Нр — розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення, грн.; £Втрр — втрати від вибуття трудових ресурсів з виробницт­ва, грн.; £Вдп — витрати на виплату допомоги на поховання, грн.;

£Ввтг — витрати на виплату пенсій у разі втрати годувальни­ка, грн.

Втрати від вибуття трудових ресурсів з виробництва розрахо­вуються на підставі даних, наведених у таблиці IV.2, за форму­лою:

ЕВтрр = МлМ + MN + М;/У + MN = 0,28 • 3 + + 6,5 • 2 + 47 • 1= 60,84 тис. грн. = 60 840 грн.

де Мл, Мт — втрати відповідно від легкого та тяжкого нещасного випадку; М,-, Мз — втрати відповідно від отримання людиною ін­валідності чи загибелі; N — кількість постраждалих від конкрет­ного виду нещасного випадку.

Отже, втрати ОЕ від вибуття трудових ресурсів з виробництва становлять 60 840 грн.

Витрати на виплату допомоги на поховання можна визначити з:

ЕВдп = Мдп • N = 1,5 • 2 = 0,3 тис. грн. = 300 грн.

де Мдп — 0,15* тис. гривень/людину — 1360 грн допомога на по­ховання (за даними органів соціального забезпечення); N — кі­лькість загиблих.

Таким чином, витрати ОЕ на виплату допомоги на поховання становлять 300 грн. Далі розраховуються витрати на виплату пе­нсій у разі втрати годувальника на кожну дитину:

ЕВвтг = 12 • Мвтг • (18 - Вд) = 12 • 0,037 • (18 - 9) = = 3,996 тис. грн. = 3996 грн. де -12 — кількість місяців у році; Мвтг — 0,037* тис. гривень — розмір щомісячної пенсії на дитину до досягнення нею повноліт­тя — 18 років (за даними органів соціального забезпечення); Вд — вік дитини.

3 розрахунку видно, що витрати на виплату пенсій у разі втра­ти годувальника на ОЕ становлять 3996 грн, майже 4000 грн.

Існують інші розрахунки виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника наприклад:

Годувальник (батько, 15.06.1967 року народження) помер 15.09.2007 року у віці 40 років 3 місяці. Страховий стаж стано­вить 45 років (в тому числі 19 років 9 місяців — період з дня смерті до дня досягнення пенсійного віку (60 років). 3аробітна плата, визначена за нормами частини 1 статті 40 Закону України про пенсійне забезпечення становить 2322,03 грн. (928,81 грн. х х 2,5, де: 928,81 грн. — середня заробітна плата в галузях еконо­міки України за 2006 рік, 2,5 — індивідуальний коефіцієнт заро­бітної плати годувальника).

Визначаємо розмір пенсії за віком померлого годувальни­ка: 2322,03 • 0,45 = 1044,91 грн. — основний розмір пенсії; 410,06 грн. • 20 % = 82,01 грн. — доплата за понаднормовий стаж.

Загальний розмір пенсії за віком становить 1044,91 + 82,01 =

= 1126,92 грн.

Розмір пенсії в разі втрати годувальника з 16.09.2007 року становить 563,46 грн. (50 % пенсії за віком).

Загальний розмір збитків від втрати життя та здоров'я насе­лення ОЕ:

Нр = 60840 + 300 + 3996 = 65 136 грн.

Загальні збитки від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення складаються із збитків від пов­ного або часткового руйнування і пошкодження будівель, споруд, корпусів, техніки, обладнання та інших видів основних фондів виробничого призначення та розраховуються:

Ф"ь = І" = 1(ЛР1' • К'а) - Лв = 250 • 1,02 - 180 = 75 тис. грн. = 75 000 грн.

де АР' — зменшення балансової вартості ,-го виду основних фон­дів виробничого призначення внаслідок повного або часткового руйнування з урахуванням відповідних коефіцієнтів індексації; АР' = 10 % • 2500 = 250 тис. грн. K'a — коефіцієнт амортизації ,-го виду основних фондів виробничого призначення; K'a = 1,02, оскі­льки будівлі та споруди відносяться до першої групи основних фондів " — кількість видів основних фондів виробничого при­значення, що були частково або повністю зруйновані; Лв — лік­відаційна вартість одержаних матеріалів і устаткування, складає 180 тис. грн.

Таким чином, загальний розмір збитків від руйнування та по­шкодження основних фондів виробничого призначення внаслідок пожежі на ОЕ буде складати 75 000 грн.

Загальний обсяг збитків від наслідків виникнення пожежі на ОЕ:

3 = Ф"ь + Нр = 75 000 + 65 136 = 140 136 грн.

де 3 — загальний обсяг збитків від наслідків пожеж, грн.; Ф"ь — розмір збитку від руйнування та пошкодження основних фондів виробничого призначення внаслідок пожежі, грн.; Нр — розмір збитків від втрати життя та здоров'я населення, грн.

Отже, загальний обсяг збитків на досліджуваному ОЕ від ви­никнення пожежі становить 140 136 грн.

Питання до самоконтролю:

Як поділяються аварії за вражаючим потенціалом?

З урахуванням яких рівнів здійснюється експертні оцінки часто­ти техногенних аварії?

Охарактеризуйте поняття про збиток, як результат прояву не­безпек.

З яких складових складається прямий збиток?

З яких складових складається непрямий збиток?

Як поділяються витрати на ліквідацію надзвичайної ситуації та її наслідків?

Які категорії виділяють при ражуваннірівнів екологічного ризику?

Яким чином відбувається оцінка збитку життя і здоров'я людини?

9.         Поясніть об'єктивну (господарську) складову ціни збитку.
10. Поясніть суб'єктивну (соціальну) складову ціни збитку.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я