8.6. Алгоритми і правила їх складання

Алгоритм - точний припис, що визначає послідовність операцій процесу перетворення початкових даних у потрібний результат. Алгоритм створюється в три етапи:

Складається концептуальна схема алгоритму, яку отримують при простому переліку в логічному порядку всіх головних подій технологічного процесу. Концептуальна схема містить загальні вирази, які показують, що по­винно бути зроблено для отримання потрібного результату.

Складається функціональна схема алгоритму. Вона визначає, як це може бути досягнуто. Це найбільш докладний з документів, в якому визначені всі логічні зв'язки.

Складається структурна схема команд, що являє собою покажчик для кодування програми для конкретної мікроЕОМ, мікроконтролера або іншо­го МПП.

Алгоритм записується у вигляді послідовності дій над вхідною інформа­цією. Ці дії називаються операторами. Алгоритм може бути записаний у слове­сній формі по кроках або зображений графічно. Прийнята послідовність графі­чного зображення алгоритму - зверху вниз і зліва направо. Концептуальна схе­ма алгоритму розробляється у вигляді набору великих модулів таким чином, щоб вона, бажано, вмістилася на одній сторінці аркуша. При складанні функці­ональної схеми кожен модуль деталізується і перетворюється у множину функ­ціонально самостійних схем.

При написанні програм на символьній мові (асемблері) всі елементи про­грами відображаються у символьній формі, яка передає їх зміст. Мікропрогра-ми представляють направленим графом, що складається з вершин: " Початок", "Кінець", операторних (відповідають одній мікрокоманді кожна) та умовних (еквівалентних умовним переходам до двох міток). Якщо операторні й умовні вершини графа міс тять повний опис мікрооперацій і бульових виразів (логічних умов), то його називають змістовним.

Опрацьовування завдань зображують у вигляді блок-схем (або граф мік-ропрограм). У кожному графі або блоці міститься опис однієї або декількох операцій. Надаючи блокам різну форму, створюється зорове представлення пе­вних операцій. Блок - схема є корисним допоміжним засобом для опису того, як працює конкретна програма. Графічний вигляд підкреслює логіку програми, процес рахунку і управління програмою. Блок - схема не залежить від мов про­грамування, а тому корисна при створенні продуктів на будь- яких мовах про­грамування.

Стрілки на блок-схемах мікропрограм показують напрям розвитку подій у програмі.

Існують три основні типи блок - схем:

Системні блок-схеми. У системній блок-схемі показується, які пристрої використовуються для введення, висновку і зберігання даних. Алгоритм зобра­жується у вигляді єдиного блоку (рис.8.4 а).

Укрупнені блок схеми (основні). У таких блок-схемах алгоритм опра­цьовується на принциповому рівні (рис .8.4 б).

Докладні блок-схеми (детальні). У блок-схемах цього типу відбувається подальша деталізація алгоритму, описаного укрупненою блок-схемою. Кожен блок представляє одну або дві - три команди (рис .8.4, в).

Всі вершини, крім початкової, мають довільне (не менше одного) число входів.

Якщо операторні й умовні вершини графа містять повний опис мікроопе-рацій і булевих виразів (логічних умов), то його називають змістовним.

Мова, призначена для описування мікропрограм в термінах операторів, називається мовою мікро програмування. Оператори в мікропрограмі викону­ються послідовно від початку до кінця. Для зміну такого порядку використову­ють оператори переходу і мітки.

Початок          -           р          J I

Рис .8.4 - Вирішення задач у вигляді блок-схем: а - послідовні або лінійні; б,в - з використанням циклів і галуження

Графи мікропрограм, написаних на мовах високого рівня, завжди мають менш докладний вигляд, ніж для мови асемблера. Зв'язано це з тим, що опера­тори мов високого рівня завжди відповідають декільком машинним кодам.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я