Архітектуру мікропроцесора характеризують: список команд, формати команд, способи адресації; розрядність і ємність адресованої пам'яті; структура регістрів і їхні функції та ін.

Першими склалися архітектури МП: з акумулятором, регістром загально­го призначення (РЗП), зі стековою організацією і комбіновані.

Структура всіх МП містить однакові пристрої, вузли і блоки, об'еднані спільною внутрішньою шиною даних; АЛБ; ПК; IR - регістр команд (інструк­цій); FL - регістр ознак (прапорців); EAR - регістр виконавчої адреси; БІФ -блок інтерфейсу з вихідними шинами адреси, даних, керування.

В архітектурі МП з акумуляторами (рис.7.2) додатково використовують індексний регістр Х і покажчик стека SP; регістр R виконує функції акумулято­ра А. При виконанні арифметико-логічних операцій перший операнд попере­дньо розміщується в А, а другий - з оперативної пам'яті (ОП) безпосередньо поступає на вхід АЛБ. Результат операції розміщується в А, а в FL - запису­ються ознаки операції.

В архітектурі МП з РЗП використовують від 8 до 16 регістрів, кожний з яких може виконувати функції акумулятора.

У МП зі стековою архітектурою відсутні акумулятор і РЗП, а R виконує функції регіс тра тимчасового зберігання даних ОП на час виконання операції. Читання даних і їхнє записування у стекову пам'ять здійснюють за допомогою покажчика стека SP (с тек - структура даних "останній прийшов - перший ви­йшов").