12.1. Консалтингові схеми в енергетиці

Консалтингові схеми в енергетиці и

Енергетичний аудит і методичні основи його проведення и

Енергетичний менеджмент и

Енергозбереження

Паливно-енергетичні кризи, яких зазнали країни Західної Європи на початку 70-х років XX ст., змусили суспільство переглянути своє ставлення до взаємодії процесів виробництва та використання енергіі й довкілля. Було розроблено і вжито комплекс заходів, що мали за мету раціональніше використання енергії. Одним з основних державних заходів стало створення консалтингових схем.

Консалтингова схема — це система пла­номірних заходів, здійснюваних у якійсь спеціально обраній галузі. До таких заходів належать:

• створення консалтингових фірм, що на­дають споживачам енергії, розробникам, працівникам планово-економічного сек-

тора, експлуатаційному персоналові й керівникам підпри­ємств послуги у сфері економії енергії;

створення необхідного числа навчальних курсів і проведен­ня занять зі слухачами різного рівня;

розробка відповідних навчальних програм та ілюстративно­го матеріалу;

проведення широкої інформаційної кампанії через засоби масової інформації, випуск друкованої продукції, що рекла­мує та пояснює саму ідею енергозбереження;

висвітлення в пресі вдалих прикладів економії енергії, підго­товка і публікація статей для фахівців у технічних журналах. Створення і впровадження цілої низки консалтингових схем

зумовили зміни на краще у сфері економії енергії країн Західної Європи. Так, загальне споживання енергії в Данії 1990 р. зали­шалося на рівні 1973 року, тимчасом як валовий національний продукт за цей самий час виріс на 40 %

Істинно такий підхід застосовують для побудови системи ра­ціонального поєднання заходів щодо економії енергії та захисту довкілля. За основу беруть розважливе планування енергоспо­живання, яке веде до того, що завдяки вдосконаленню техно­логії та інфраструктури використовується прийнятна кількість енергії. Воно охоплює систему в цілому, включно з усіма етапа­ми перетворення енергії — виробництвом, транспортуванням, розподілом і використанням її кінцевим споживачем.

В основі створення реалістичного плану дій для економії енергії лежить відповідне законодавство в галузі енергетики, а також наявність у суспільстві відповідних стандартів і норм. Щоб упровадити програму енергозбереження, треба провести попередній економічний аналіз, заснований на точних даних про дійсне споживання енергії, на прийнятній системі тарифів, інформації про окупність і т. ін.

Задля цього конче слід: скласти перелік і вибрати з нього першочергові заходи з оптимізації споживання енергії; ухвалити рішення щодо здійснення обраних заходів; оптимізувати роботу енергосистеми і вибрати енергетичний менеджмент; регулярно оцінювати результати й інформувати всіх зацікавлених про стан справ.

Мета цих дій — зберегти досягнутий рівень економії, оці­нити результативність ужитих заходів і планувати подальшу економію. Інформацію потрібно систематично збирати з усіх частин енергосистеми, порівнювати з наявними базами даних, паралельно оновляючи їх. На всіх етапах має здійснюватися поточне інформування. Результатами оцінювання і зібраною інформацією мусить користуватися цілий розвій фахівців, зо­крема у галузі енергетики, і кінцевих споживачів. Усе це сприяє накопиченню досвіду і поступовим змінам у ставленні різних соціальних груп до цієї проблеми. Процес є обопільним обміном думками з ключових питань: щодо методів економії енергії, удо­сконалення цінової політики, оцінки нової продукції, екологіч­них проблем енергетики та енергетичних аспектів екології.

Отже, консалтингові схеми — це практичний інструмент затвердження політики раціонального й екологічно чистого одержання і використання енергії, необхідна ланка між планом та отриманням результатів. Під раціональним використанням енер­гії мають на увазі вдосконалення технологій і цілий набір методів для їхнього оптимального впровадження та застосування.

Удосконалення енерготехнологій та енергозбереження в будь-якій країні залежить від ефективності такого енергетич­ного устаткування й систем, як-от:

тепловиробні системи — ТЕС, ТЕЦ, опалювально-виробничі котельні, установки центрального опалення, котлоаґреґати різного призначення, печі;

системи розподілу тепла — підстанції, теплові мережі;

теплоізоляція будівель, труб, резервуарів високотемператур­ного робочого тіла, теплообмінників;

вентиляційне устаткування будівель різного призначення;

обладнаннядля виробництва електроенергії — електростанції, турбомашини, вентиляційні аґреґати;

системи електропостачання;

електроустановки, електроустаткування, прилади, що керу­ють енергією та споживають її.

Взагалі ефективність використання енергії ґрунтується на заходах з удосконалення постачання енергії, її розподілу і спо­живання. Що ж до ресурсів, використаних на їхнє впроваджен-

ня, то важливо, аби схеми мали чітко окреслені межі. Роботу консалтингових схем треба координувати таким чином, щоб консультанти-фахівці з різних питань могли разом розв'язувати спільні проблеми, створюючи загальну базу знань, підвищуючи свою кваліфікацію та аналізуючи одержані результати.

Цікавим є вивчення досвіду й енергетичної політики держав Західної Європи, де велику увагу приділяють упровадженню нетрадиційних джерел енергії. Так, 2005 року приблизно 10 % від усієї виробленої енергії планується дістати за рахунок від­новлюваних джерел енергії. Для того, щоб надати цій проблема­тиці економічної привабливості, уряди багатьох країн роз­робили спеціальну програму державних субсидій. Наприклад, держава покриває до 30 % ціни на вітрогенератор або сонячну нагрівальну установку. Створено спеціальну систему випро­бувань, апробації і тестування такого устаткування з видачею технічного паспорта. Чим нижча продуктивність установки, тим менше розмір субсидій. Таким чином, з ринку видаляють гірші зразки техніки, причому цей процес здійснюється за до­помогою економічних важелів, якими управляє держава.

Країни ЄС ухвалили програму з поліпшення екологічної ситуації, пов'язану зі скороченням СО, СО2 NOx, наголосивши на посиленні норм щодо викидів цих речовин. Аби їх задо­вольнити, треба перейти до досконаліших технологій і змен­шити споживання енергії. Цьому сприяють ефективні системи оподаткування, зокрема податок на викид СО2 який робить украй невигідною експлуатацію енергетично неефективного устаткування.

Оскільки енергетична ефективність найтісніше пов'язана з екологією, то державі варто звести екологічну чистоту в ранг стратегічної мети, а енергетичну ефективність — у ранг засобу для досягнення цієї мети.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я