6.3. Джерела енергії малої енергетики

До малої енергетики належать промислові ТЕЦ і котельні, все устаткування комунальної енергетики, заводські котельні й ТЕС, промислові печі, побутові енергоустановки різ­ної теплопродуктивності. Для них характерний низький рівень економічності, надійності та безпеки, зокрема й екологічної. Мала енергетика споживає понад 60% від усіх ПЕР України. Обсяги споживання газоподібного, рідкого і твердого палива становлять (в умовному паливі) відповідно 49%, 20% і 31%.

В Україні налічують близько 2,0 млн одиниць паливоспа-лювальних установок, які теж належать до малої енергетики. Значна їхня частина (десь 1,5 млн) — малометражні котли тепло­продуктивністю меншою за 0,1 МВт.

Особливу групу енергогенерувального устаткування малої енергетики являють собою промислові ТЕЦ (243 одиниці загаль­ною потужністю 3 100 МВт). Загальне вироблення електроенергії промисловими ТЕЦ у 1995 р. становило 5,7 млн кВттод, а тепло­вої енергії — 43,3 млн Гкал. При цьому витрачено 11,3 млн т у.п., зокрема 7,5 млрд м3 газу, 1,7 млн т рідкого палива (переважно топ­кового мазуту) й 0,4 млн т вугілля. Техніко-економічні показники більшості згаданих ПТЕЦ є вельми низькі, одначе їхній вплив на екологію дуже великий.

Найбільшими споживачами палива виступають також про­мислово-виробничі й опалювальні котельні, з яких 1 750 мають одиничну встановлену потужність понад 20 Гкалтод.

Отже, на потреби енергогенерувальних потужностей сис­тем теплопостачання малої енергетики витрачають більше первинних ПЕР, ніж на будь-яку іншу галузь народного гос­подарства. Ефективність використання палива й екологічні показники даних систем не завжди відповідають сучасним вимогам науково-технічного проґресу. Існує велика кількість низькоефективних котельних та індивідуальних теплогенера-торів, що спалюють найдефіцитніші види палива — газ, мазут (близько 60% від загальної кількості палива, споживаного всім ПЕК). Середньозважена питома витрата умовного палива на ви­роблення теплової енергії є доволі високою (43,5 кг у.п./ГДж або 181,9 кг у.п./Гкал) і відповідає ККД трохи більше як 75%. У цілому ряді випадків теплові ККД дрібних котелень та індивідуальних джерел у 1,5... 2,0 раза нижчі від технічно припустимого рівня.

Усі ці джерела теплоти найбільшою мірою споживають первинні ПЕР і трудові ресурси, забруднюють довкілля, спри­чинюють вагоміше екологічне навантаження на міста й населені пункти.

Досконалішими з економічного та екологічного боку є теплоелектроцентралі й великі районні котельні. Проте їх ви­користання економічно виправдане лише за наявності великих централізованих споживачів. Потреба в розлогих і дорогих те­плових мережах помітно знижує ефективність ТЕЦ і масштаби їх застосування.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я