4.2. Викопне органічне паливо


Паливом називають горючу речовину, яку еко­номічно доцільно спалювати для одержання великих кількостей теплоти. Упродовж XX ст. основним джерелом теплоти залиша­лися горючі речовини органічного походження — органічне викопне паливо, хоча посутньо зросли й обсяги використання ядерного палива (табл.4.1).

Металічні мінеральні ресурси

Енергетичні ресурси

Неметалічні мінеральні ресурси

Горючі корисні копалини

Вугілля, нафта, природний газ та горючі сланці

Ядерне пальне

Уран, торій, літій, дейтерій

Тепло Землі

Геотермальна енергія

Горючі корисні копалини

Сировина для виробництва пластиків

Корисні копалини для хімічної та будівельної промисловості, для виробництва добрив, флюсів і барвників

Енергія Сонця

Будівельні матеріали

Енергія потоків вітру, океанських течій, хвиль тощо

Цемент, пісок, гравій, азбест та ін.

І

Вода

Припливи

Енергія припливів

Озера, ріки, ґрунтові води

Рис. 4.1. Класифікація ресурсів корисних копалин та енергії. Курсивом показано енергетичні ресурси, що не є корисними копалинами

Величезний енергетичний ресурс, що його становлять усі види органічного палива, підрозділяють на три основні категорії:

потенційні запаси викопного палива, які на сучасному етапі розвитку науки і техніки неможливо або економічно недо­цільно добувати;

доступні, які можливо, але економічно не завжди доцільно добувати;

економічні, видобуток яких економічно виправданий і до­цільний на сучасному рівні розвитку науки і техніки. Найбільший інтерес викликають нафта і газ, запаси яких

обмежені. Водночас саме їх видобуток і переробка найбільш економічно вигідні й доцільні з погляду використання робочої сили та охорони довкілля.

Залежно від характеру використання паливо буває: енерге­тичним, технологічним і побутовим; за аґреґатним станом — твердим, рідким і газоподібним; за способом одержання — при­родним і штучним.

Основними видами органічного палива, яке використо­вують в енергетиці, є: тверде (вугілля і торф); рідке (мазут); газоподібне (природний газ). Торф і вугілля — продукти роз­кладу органічної маси рослин, які відрізняються один від одного хімічним віком (торф — наймолодший). Щонайдавніші родовища вугілля відомі в канадській арктиці (~350 млн років). Найважливіший період вуглеутворення в історії Землі при­падає на останні 350—250 млн років. Вугленосні поклади в цей проміжок часу виявлено на всіх континентах, але найпотужні­ші — у Північній Америці, Європі й Азії, які протягом періоду вуглеутворення розташовувалися в екваторіальних і помірних широтах. Теплий клімат і достатня кількість опадів сприяли розвитку величезних масивів боліт і формуванню вугілля в цю знаменну вугільну епоху.

Геологи вважають, що вагомішу частину головних вугільних басейнів уже відкрито. Світові запаси всіх видів вугілля оцінено в 8 620 млрд т, а додаткові потенційні ресурси — в 6 650 млрд т. До видобувних запасів вугілля зараховують запаси, що містять­ся в шарах потужністю не менше 0,3 м завтовшки і залягають на глибині не більше 2 000 м. Запаси вугілля, що не відповідають

цим вимогам, належать до потенційних ресурсів. Приблизно 43% вугілля світу залягають у країнах СНД (колишнього СРСР), 29% — у Північній Америці, 14,5% — у країнах Азії, переважно в Китаї, 5,5% — у Європі. На решту світу припадає 8% вугілля. Хоча вугілля у всьому світі не є основним видом палива, але труднощі із забезпеченням нафтою і газом ведуть до того, що в найближчі десятиліття вугілля стане панівним паливом на планеті.

Викопне вугілля поділяють на три чільні види: буре, кам'яне і антрацит; буре вугілля за своїм хімічним віком є старшим від торфу, слідом за ним іде кам'яне вугілля, а потім —антрацит. Значна роль у забезпеченні ПЕК паливом належить нафті та природному газу. Дані щодо їх реґіонального розподілу наведе­но на рис.4.2. Енергетичний еквівалент оцінених потенційних ресурсів (за даними всесвітньої енергетичної конференції) становить: нафти — (1,5* 1022) Дж, газу — (1,1 • 1022) Дж. Як бачимо, ресурси нафти й газу, так само як і вугілля, розміщені на земній кулі досить нерівномірно. За умов збереження наявної швидко­сті зростання споживання всі ресурси нафти й газу можуть ви­черпатися вже через кілька десятиліть.

Світові енергоресурси


Як видно з табл. 4.2., доволі перспективним здається вико­ристання альтернативних відновлюваних і невичерпних дже­рел ПЕР. Утім, сучасна енерготехнологія ще далека від масового їхнього застосування. Проте, людство досі не наблизилося до розв'язання проблем використання термоядерної енергії, загаль­ні запаси якої є просто-таки фантастичними — 3,6х109 ЕДж (за нинішнього рівня енерговитрат їх вистачить на 10 млн років!).


Стосовно України, то її енергетика нині перебуває у важкому стані, попри те, що тільки розвідані запаси вугілля тут станов­лять ~ 47 млрд т. Одначе технологія видобутку вугілля не відпові­дає геологічним особливостям родовищ. Спостерігається значний дефіцит решти видів ПЕР, що наочно демонструють дані табл.4.3.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я