3.8 . Електродиспетчерські пункти

Диспетчеризацією будь-якого виробництва називають систему безперервного технічного контролю і оперативного керівництва виробничим процесом. Стосовно системи електропостачання міського електричного транспорту диспетчеризація забезпечує безперервний контроль технічного полягання устаткування тягових підстанцій, позитивних і негативних ліній, контактної мережі, а також дає можливість вибрати таку схему електропостачання, за якої будуть гарантовані найбільша надійність і

якнайменші втрати електроенергії. Успішне рішення цих задач можливе лише за централізованого управління і контролю на основі автоматики і телемеханіки.

На сьогодні у великих містах створені районні диспетчерські пункти, що обслуговують від 5 до 15 тягових підстанцій кожний. Разом з тим, підвищення надійності роботи тягових підстанцій і обумовлене цим зменшення кількості сигналів і полегшення роботи диспетчера, стали причиною істотного укрупнення диспетчерських пунктів. Створюються диспетчерські пункти для (25—30) тягових підстанцій і більше.

Перехід від районних диспетчерських пунктів до центрального (ЦДП), управління всією системою електропостачання трамвая і тролейбуса міста, сприяє підвищенню техніко-економічних показників роботи. Значно скорочується кількість бригад диспетчерів. Бригада,що обслуговує ЦДП, має вищу кваліфікацію і оперативно вирішує виникаючі питання, що скорочує час простою транспорту при пошкодженнях в системі електропостачання.


Електродиспетчерські пункти (рис. 3.11) розташовують, як правило, в спеціально обладнаному приміщенні однієї з тягових підстанцій району.

Устаткування електродиспетчерських пунктів (рис. 3.11) складається з диспетчерських сигнальних щитів 1, пультів управління 6, релейної апаратури телекерування 4, телесигналізації і телевимірювання 5. Диспетчерські щити 1 випускають збірними з окремих панелей. Панелі щитів 2 набирають з горизонтально розташованих металевих секцій каркасного типу. Диспетчерські столи служать для організації робочого місця диспетчера, розміщення щита управління, приймальних приладів телевимірювання і апаратури прямого диспетчерського зв'язку (телефонного комутатора). Кнопки виклику телевимірювання і приймальні прилади розташовують на панелі приладового корпусу.

Лінії зв'язку між диспетчерським пунктом і керованими об'єктами бувають повітряними і кабельними. Повітряні лінії зв'язку прокладають по опорах або по поперечних тросах підвіски контактної мережі. Але, як показав досвід експлуатації, повітряні лінії зв'язку є малонадійними. Стан ізоляції проводів залежить від метеорологічних умов (туман, дощ, ожеледиця), від забруднення і пошкодження ізоляторів. Сильні вітри і ожеледь приводять до схльостування і обриву проводів. Крім того, на роботу ліній впливають грозові розряди.

Кабельні лінії зв'язку відносяться до числа найнадійніших каналів зв'язку. Вони мало схильні до механічних пошкоджень і зовнішніх впливів атмосфери; крім того, опір ізоляції кабельних ліній достатньо великий .


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я