3.5. Пристрої для створення заспокійливого моменту

Рухома частина, а отже, і покажчик відлікового пристрою займають певне положення, що відповідає значенню вимірюваної величини тільки тоді, коли обертаючий момент дорівнює моменту протидіючому. При будь-якій зміні вимірюваної величини змінюється обертаючий момент і, отже, порушується рівність між значеннями обертаючого й протидіючого моментів. Рухома частина вимірювального механізму під дією різниці названих моментів почне переміщуватися в ту або іншу сторону доти, доки не буде рівності між значеннями обертаючого й протидіючого моментів. Час, необхідний для цього, називають часом заспокоєння рухомої частини приладу.

Для забезпечення необхідного часу заспокоєння рухомої частини в аналогових приладах застосовують різні пристрої, що створюють заспокійливий момент. До них відносяться повітряний, магнітоіндукційний або рідинний заспокоювачі.

Повітряний заспокоювач (рис. 3.4, а) застосовується, головним чином, у приладах старих розробок, що мають рухому частину на осі із протидіючими пружинами. Він являє собою закриту камеру 1, всередині якої переміщується при русі рухомої частини легке алюмінієве крило 2, жорстко закріплене на осі 3 рухомої частини вимірювального механізму. Між алюмінієвим крилом 2 і корпусом 1 є невеличкий зазор. При русі крила повітря переміщується з однієї частини камери в іншу, створюючи заспокійливий момент, що сприяє оптимальному заспокоєнню рухомої частини приладу.

Магнітоіндукційний заспокоювач (рис. 3.4, б) складається з нерухомого постійного магніту 1 з магнітопроводом 2 (можливе застосування декількох постійних магнітів) і крила заспокоювача 3, жорстко скріпленого з рухомою частиною приладу. Крило заспокоювача виконане з немагнітного матеріалу, звичайно алюмінію.

При відхиленні рухомої частини, а отже, і крила заспокоювача, в останньому при перетинанні поля постійного магніту наводяться вихрові струми. Взаємодія цих струмів з полем постійного магніту створює заспокійливий момент.

а          б в

Рис. 3.4 - Заспокоювачі а - повітряний; б - магнітоіндукційний; в - рідинний

Магнітоіндукційний заспокоювач за конструкцією простіше повітряного заспокоювача і більш зручний при регулюванні заспокійливого моменту. Однак застосування магнітоіндукційного заспокоювача можливо лише в приладах, де поле постійного магніту не буде істотно впливати на роботу вимірювального механізму.

Рідинний заспокоювач застосовується, головним чином, у приладах, що мають малі розміри за висотою, однак останнім часом його стали застосовувати й у приладах звичайного габариту. Рідинний заспокоювач (рис. 3.4, в) складається із двох дисків. Диск 1 закріплюється на рухомій частині приладу, а диск 2 - на нерухомій частині. Проміжок між дисками зазвичай становить 0,1­0,15 мм. Між дисками заливається спеціальна маловисихаюча кремнійорганічна рідина 3. Рідина в проміжку утримується поверхневим натягом. Для запобігання

витікання рідини із проміжку поверхні дисків, що зіштовхуються з рідиною, ретельно поліруються.

Завдяки певній в'язкості застосовуваної рідини при відхиленні рухомої частини, тобто при обертовому русі диска 1 щодо диска 2, через тертя між шарами рідини виникає заспокійливий момент.

Рідинний заспокоювач застосовується, головним чином, у приладах, в

яких рухома частина укріплена на розтяжках. Розтяжка 4 проходить крізь невеликі отвори, зроблені в дисках.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я