3.2. Технічні вимоги

Загальні технічні вимоги до всіх аналогових і цифрових приладів, а також до мір електричних величин і вимірювальних перетворювачів сформульовані в ДСТ 30012.1-2002 «Прилади аналогові електровимірювальні показуючі прямої дії і допоміжні частини до них». На підставі ДСТ 30012.1-2002 розроблені й введені в дію часткові державні стандарти на окремі види електровимірювальної апаратури, наприклад ДСТ 8711-93(2002) «Особливі вимоги до амперметрів і вольтметрів», ДСТ 8476-93(2002) «Особливі вимоги до ватметрів і варметрів», ДСТ 8039-93(2002) «Особливі вимоги до фазометрів» і т.д. Державні стандарти на окремі види апаратури встановлюють різні класи точності приладів. Так, ДСТ 8711-93(2002) для амперметрів і вольтметрів встановлює наступні класи точності: 0,05; 01; 0,2; 0,5; 1,0; 1,5; 2,5; 4,0 і 5,0. Крім того, дозволяється випуск амперметрів і вольтметрів класу точності 0,3.

Класи точності приладів встановлюються за основною приведеною похибкою. Найбільше чисельне значення основної приведеної похибки приладу кожного даного класу не повинне перевищувати чисельного значення цього класу. Наприклад, для приладу класу 0,2 чисельне значення найбільшої основної приведеної похибки не повинне перевищувати ±0,2%.

Крім того, у державних стандартах для кожного даного класу точності приладу регламентуються похибки від варіації показників і зміни показників приладу від різних зовнішніх факторів (нахил приладу, температура навколишнього середовища, зовнішні магнітні й електричні поля й т.д.).

Вимоги до електричної міцності й опору ізоляції між ізольованими від корпуса за постійним струмом електричними колами приладів встановлюються відповідними державними стандартами. Крім того, регламентується час заспокоєння рухомої частини приладів.

Час встановлення показників, обумовлений часом заспокоєння рухомої частини, в абсолютної більшості аналогових приладів не повинен перевищувати 4 с. Це означає, що з моменту подачі вимірюваної величини на вхід приладу або з моменту зміни цієї величини, положення покажчика відлікового пристрою встановлюється не більш ніж через 4 с. Винятком є термоелектричні й електростатичні прилади, для яких найбільший час встановлення показників не перевищує 6 с.

Відповідно до вимог державних стандартів, аналогові показуючі прилади повинні витримувати навантаження напругою або струмом, рівним 120% кінцевого значення, протягом 2 годин. Регламентуються також короткочасні (ударні) перевантаження приладів струмом і напругою. Так, для амперметрів класів точності 0,5-5,0 передбачена можливість перевантаження струмом, рівним 10-/#, протягом 0,5 с.

Для всіх приладів за значеннями впливаючих кліматичних і механічних величин ДСТ 30012.1-2002 встановлює сім різних груп. Регламентуються значення кліматичних і механічних величин для кожної групи приладів, як при робочих умовах застосування, так і при транспортуванні й зберіганні приладів (граничні умови). Так, четверта група засобів вимірювання має наступні кліматичні робочі умови застосування: нижнє значення температури навколишнього повітря -10° С, верхнє +40° С, найбільша відносна вологість повітря 90% при температурі +30° С й атмосферному тиску 86-106 кПа.

Принцип дії приладу, можливість його роботи в тих або інших умовах, можливі граничні похибки приладу встановлюються за умовними позначеннями, нанесеними на циферблаті приладу. Види умовних позначень для маркування приладів, встановлені ДСТ 30012.1-2002, наведені в додатку А.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я