17.3. Приклади конструкцій електричних ручних машин

Існують різні конструкції дрилів, електропилок, електрорубанків, елект-рошліфувальних машин, електромагнітних перфораторів і інших електрифіко­ваних ручних інструментів, але силове електрообладнання їх завжди будується на основі електродвигунів обертового руху або на базі тільки зворотно­поступальних рухових пристроїв, або являє собою комбінований електромеха-нізм з обертовим ударним елементом зворотно-поступальної дії.

Комбінований електромеханізм. Прикладом ручного електроінс­трумента, який застосовують як електробур і електромолоток, служить елект­ромагнітний перфоратор, наприклад типу ІЕ-4709 Б (рис. 17.2). Цей перфоратор підключається гнучким переносним проводом до мережі напругою 220 В і час­тотою 50 Гц, споживана сила струму в номінальному режимі 3,2 А, споживана потужність - 650 Вт.

Вібратори. Вібраторами називають вібраційні машини, призначені для збудження механічних коливань. Вони являють собою машини, які пере­творюють механічну, електричну або хімічну енергію на механічні коливання і передають їх матеріалам або пристроям. Коливання характеризують ампліту­дою А, тобто найбільшим відхиленням від середнього положення, вимірюваним у міліметрах, і частотою п, тобто кількістю періодів коливань в одиницю часу (в 1 с).

а б Рис. 17.2 - Електромагнітний перфоратор: (а) - будова; (б) - принципова схема: 1 - робочий орган; 2 - гумовий фартух; 3 - букси; 4 - двигун; 5 - вими­кач з самоповерненням; 6 - ручка; 7 - провід; 8 - отвір; 9 - корпус

Ефективне ущільнення бетонної суміші вібруванням досягається лише при певних значеннях амплітуди й частоти, за яких виникають прискорення, що

знижують сили внутрішнього тертя між частками суміші настільки, що вони почи­нають переміщуватися відносно одна одної під дією сили ваги. На практиці засто­совують вібратори з частотою коливань п = 25...250 с-1 і амплітудою коливань 0,1...3 мм (більші значення амплітуди для менших значень частоти).

За видом привода вібратори поділяють на електромеханічні, електромагніт­ні, пневматичні, гідравлічні й моторні, що приводяться до дії двигунами внутріш­нього згоряння. Найбільше поширення одержали електромеханічні інерційні віб­ратори з обертовими неврівноваженими вантажами, закріпленими на валу ротора електродвигуна або на окремому валу, що отримує обертання від електродвигуна через муфту або клиноремінну передачу.

Поверхневі й зовнішні вібратори. Найбільш широко застосовують елек­тромеханічні вібратори відцентрового типу, в яких інерційний елемент у вигля­ді дебаланса або бігунка робить обертовий рух і передає виникаючу при цьому відцентрову силу на підшипники вала дебаланса або опору бігунка.

Поверхневі електричні вібратори мають однакові за конструкцією одно­вальні вібраційні дебалансні механізми з вбудованим електричним двигуном (мотор-вібратором), збуджуючим кругові коливання. Складовими елементами мотор-вібратора (рис.17.3) є трифазний АД 2 з короткозамкненим ротором, на консольних кінцях вала якого жорстко закріплені два дебаланса 3, симетрично розташовані відносно електродвигуна, і литий алюмієвий корпус 1 з чотирма кронштейнами 4 для кріплення за допомогою бовтів до основи, яка передає ко­ливання б етонній суміші.


2

На рис. 17.4, як приклад, показана будова дебалансного вібратора ІВ-70. Він складається з корпуса, електродвигуна й дебалансного віброзбуджувача. В алюмінієвому корпусі 1 з підшипниковими щитами 4 розташований трифазний асинхронний електродвигун, до обмоток статора 3 якого струм поступає через клемну коробку 2, а ротор 5 укріплений на валу 6. Вал опирається на підшип­ники 7, а на консольних частинах вала укріплені дебаланси 8, закриті кришками 9. Кришки стягнуті шпильками 10 і щільно примикають до корпуса, в нижній частині якого перебувають настановні лабети з отворами під болти кріплення

вібратора до коритоподібної основи, опалубки або інших елементів конструкції, через яку коливання передаються часткам бетонної суміші.


При поверхневому ущільненні бетонної суміші основа вібратора передає ефективні коливання на глибину до 20 см. Поверхневий вібратор, встановлений на рейці, може служити для розрівнювання і поверхневого ущільнення бетонної суміші на великій площі. Вібратор, якщо його від'єднати від рейки й основи, може бути використаний як зовнішній вібратор для надання коливань опалубці, ринві, стінці бункера. Він має два здвоєних дебаланси, які являють собою ста­леві циліндричні деталі, ексцентрично укріплені на валу. Оскільки центр маси дебаланса зміщений відносно осі вала, то при обертанні вала й дебалансів ви­никає відцентрова сила інерції, що надає вібратору змушені коливання. Частота коливань дорівнює частоті обертання дебалансів, а амплітуда коливань зале­жить від маси коливних частин і статичного моменту маси дебалансів, під якою мають на увазі добуток маси дебалансів на ексцентриситет маси, тобто на від­стань від осі обертання до центра маси дебалансів.

Оскільки зовнішній дебаланс в кожній парі має чотири шпонкових пази, його можна встановити під різними кутами відносно внутрішнього, змінюючи загальний ексцентриситет маси здвоєного дебаланса. Коли осі дебалансів збігаються, ексцент­риситет маси найбільший, а при збільшенні кута ексцентриситет маси зменшується, оскільки загальний центр маси для розсунутих дебалансів, лежить посередині лінії, що з'єднує центри маси кожного дебаланса, і відстоїть від осі обертання на меншій відстані. Відповідно зменшуються статичний момент маси дебалансів і змушуюча сила, яку вони викликають.

Вібратор ІВ-70 при частоті 2800 хв-1 і відповідній установці зовнішніх деба­лансів генерує змушуючу силу, рівну 2; 2,5; 3,15 і 4 кН. Живлення електродвигуна

здійснюється від мережі змінного трифазного струму напругою 220/380 В і часто­тою 50 Гц. Потужність електродвигуна 0,4 кВт, маса вібратора 20 кг. При безпосе­редньому обслуговуванні вібратора, наприклад при поверхневому ущільненні бе­тонної суміші, напруга 220/380 В являє велику небезпеку для обслуговуючого пе­рсоналу. В цьому випадку використовують аналогічний за будовою вібратор ІВ-68, який розвиває при частоті 1400 хв-1 змушуючу силу у 5 кН і має електродвигун, що живиться струмом напругою 36 В від знижувального трансформатора. Зовні­шні вібратори прикріплюють до опалубки, тічкам, бункерам. Їхні електродвигуни живляться струмом безпосередньо від мережі напругою 220/380 В і не вимагають понижувальних трансформаторів, що особливо зручно при використанні великої кількості вібраторів.

Внутрішні (глибинні) вібратори застосовують для ущільнення бетонної суміші при виготовленні великих збірних будівельних елементів, насичених арма­турами, а також при спорудженні монолітних залізобетонних конструкцій. Їхня робота досить ефективна, тому що корпус вібратора впливає безпосередньо на бе­тонну суміш. Внутрішні вібратори виготовляють з вбудованим електродвигуном, що обертає дебалансний вал у корпусі, і з винесеним електродвигуном, що пере­дає обертання віброелементу гнучким валом.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я