Зварюванням називається процес створення нерознімних з'єднань дета­лей машин, конструкцій і споруд за умови їх місцевого або загального нагріван­ня, пластичного деформування, або за умови спільного впливу цих двох факто­рів, наслідком чого є встановлення міжатомних зв'язків у місці з'єднання.

Електричне зварювання широко використовують у будівництві, тому що зварені шви мають високу якість і велику міцність. Міцність звареного з'єднан­ня забезпечується атомними або молекулярними зв'язками. Важливе значення має при цьому взаємна дифузія атомів матеріалів, які зварюють.

В електрозварюванні використовують явище електричної дуги, що стано­вить собою електричний розряд, який супроводжується високою температурою й значною щільністю струму, що може досягати кількох тисяч ампер на 1 см2, падіння напруги на дузі є незначним (10 - 20 В).

Сучасна зварювальна техніка має у своєму арсеналі багато способів зва­рювання. У будівництві найбільш поширені два способи електричного зварю­вання: дуговий і контактний.

Електродугове зварювання, при якому плавлення металу країв зварюва­них деталей і електрода (або присадочного металу) здійснюється за рахунок те­пла, яке виділяється електричною дугою, виконується вручну, напівавтоматич­но або автоматично.

Ручне дугове зварювання може здійснюватися двома способами: спосо­бом Бенардоса і способом Славянова.

Зварювання за способом російського винахідника М.М. Бенардоса (рис.15.1) здійснюють в такий спосіб. Позитивний полюс джерела постійного струму приєднується до зварюваних деталей, а негативний - до електрода Е, що не плавиться. Між електродом Е (вугільним, графітовим або вольфрамовим) і виробом збуджують електричну дугу. Краї виробу і присадочный матеріал, що вводиться до зони дуги М, нагрівають до плавлення і одержують ванночку роз­плавленого металу. Після затвердіння ванночки утворюється зварний шов. Да­ний спосіб використовується, як правило, при зварюванні кольорових металів або їхніх сплавів, а також при наплавленні твердих сплавів.

Зварювання за способом Н.Г. Славянова (рис.15.2) виконують за допомо­гою електрода, що плавиться. Електрична дуга збуджується між металевим еле-

ЕЛЕКТРООБЛАДНАННЯ БУДІВЕЛЬНИХ МАЙДАНЧИКІВ, ПІДПРИЄМСТВ І БУДІВЕЛЬ

ктродом і кромками зварюваного виробу. Утворюється загальна ванна розплав­леного металу, після охолодження якого з'являється зварний шов.

собом Бенардоса

собом Славянова

За способом Славянова, що є найбільш поширеним, можливе застосуван­ня й змінного струму за умови покриття стрижневого електрода спеціальною обмазкою. Обмазка електродів та флюси, якими покривають місце зварювання, містять значну кількість елементів, які мають низьку температуру іонізації і підвищують стійкість електричної дуги.

Автоматичне й напівавтоматичне зварювання під флюсом здійснюється шляхом механізації основних рухів, які виконує зварник, - переміщенні електрода вздовж його осі до зони дуги й переміщення його вздовж зварного шва.

При напівавтоматичному зварюванні подача електрода уздовж його осі до зони дуги механізована, а переміщення електрода уздовж зварного шва зварник виконує вручну. При автоматичному зварюванні механізовані всі операції, не­обхідні для процесу зварювання.

Розплавлений метал захищається від впливу кисню й азоту повітря спеці­альним гранульованим флюсом. Висока продуктивність і гарна якість швів за­безпечили широке застосування автоматичного й напівавтоматичного зварю­вання під флюсом.

Електричне контактне зварювання здійснюється за допомогою тепла, яке виділяється струмом при проходженні через кромки деталей, що зварюються. При цьому в місці з'єднання країв зварюваних деталей виділяється найбільша кількість тепла, яка розігріває їх до зварювального стану.