10.4. Заземлення

Під заземленням будь-якої частини електроустановки, як було зазначеноу п.10.2, розумієть навмисне з'єднання її з заземляючим пристроєм. Заземляючий пристрій складається із заземлювачів і заземлюючих провідників. Заземлювач являє собою один або декілька з'єднаних між собою металевих провідників (електродів), що знаходяться в безпосередньому контакті з землею. Заземлюю­чі провідники - металеві провідники, що з'єднують заземлювач із заземленими частинами электроустановки.

Главою 1.7 ПУЕ [1.8] встановлено, що в приміщеннях з підвищеною за­грозою, особливо небезпечних і в зовнішніх електроустановках захисне зазем­лення або занулення обов'язково у всіх випадках при напрузі змінного струму вище 42 В і постійного струму вище 110 В. У приміщеннях без підвищеної не­безпеки заземлення потрібно при напрузі 380 В й вище змінного струму і 440 В і вище постійного струму.

Заземленню (зануленню) підлягають усі металеві корпуси електродвигу­нів, пускової апаратури, електроінструменти, металеві труби електропроводок, короба, лотки, металеві оболонки, броня і муфти кабелів, кабельні конструкції, кронштейни й інші металеві елементи кріплення електропроводок і т.д. Незва­жаючи на те, що житлові будинки відносять до приміщень без підвищеної не­

безпеки, заземленню (зануленню) підлягають корпуса кухонних стаціонарних електроприладів потужністю 1,3 кВт і вище, таких, як посудомийні, автоматич­ні пральні машини, а також корпуса щитів, щитків, світильників і сталеві труби, короби, лотки електропроводок на сходових клітках, у технічних підпіллях і на горищах. Металеві оболонки і броня кабелів, як правило, повинні бути заземле­ні на початку і на кінці траси.

Не підлягають заземленню арматура ізоляторів, кронштейни й освітлюва­льна арматура при її встановленні на дерев'яних опорах, корпуса електроприй-мачів з подвійною ізоляцією, двері, що відкриваються, на металевих заземлених шафах. У житлових кімнатах, а також у кухнях і вбиральнях квартир металеві корпуси стаціонарно встановленого освітлювального електроустаткування і пе­реносних побутових електроприладів і машин потужністю до 1,3 кВт (праски, чайники, холодильники, швейні машини і т.д.) заземлювати (зануляти) не по­трібно. У ванних кімнатах можуть застосовуватися прилади і машини, що ма­ють подвійну ізоляцію, які не потрібно заземлювати (зануляти). При викорис­танні у ванних кімнатах машин і приладів з одинарною ізоляцією їхні металеві корпуса необхідно заземлювати (зануляти).

Корпуса сталевих або чавунних ванн з'єднуються за допомогою сталевої смуги з трубами водопроводу для вирівнювання потенціалів, що можуть з'яви­тися на корпусі ванни при ушкодженні схованих електропроводок, які знахо­дяться в конструкціях будинків.

У чотирипроводних мережах змінного струму з глухозаземленою нейт-раллю приєднання корпуса електроприймачів і інших частин електроустановок, підлягаючих заземленню, до заземлювача без підключення до нульового захис­ного проводу не дозволяється, тому що при цьому не гарантується безпека лю­дей, оскільки при замиканні на корпус через два послідовних заземлювача струм однофазного КЗ може виявитися недостатнім для спрацювання захисту.

Необхідно відзначити, що заземлення в будинках і спорудах є загальним як для всіх електротехнічних установок, так і для пристроїв автоматики. У яко­сті заземлювачів, в першу чергу використовують так звані природні заземлюва­чі. До них відносять водопровідні й інші металеві трубопроводи без антикоро­зійного покриття, за винятком трубопроводів з горючими рідинами або горю­чими і вибуховими газами, свинцеві оболонки кабелів, металеві конструкції й арматура залізобетонних будинків і споруд, що мають з'єднання з землею, фун­даменти, обсадні труби тощо. Алюмінієві оболонки кабелів і неізольовані алю­мінієві провідники використовувати в якості заземлювачів не дозволяється.

У тих випадках, коли природні заземлювачі відсутні або їхній опір пере­вищує необхідне значення, улаштовуються штучні заземлювачі, що складають­ся з відрізків кутової сталі (розмірами 50х50х4 мм) довжиною 2,5 - 3 м, некон­диційних сталевих труб діаметром 50 мм тієї ж довжини з товщиною стінки не менше 3,5 мм, відрізків круглої сталі діаметром 12 - 14 мм, довжиною до 5 м і більше.

Зазначені відрізки (електроди) занурюють в ґрунт на відстані один від одного приблизно 3 м і з'єднують між собою сталевою смугою розміром 40х4 мм. Верхні кінці електродів повинні бути на глибині 0,6 - 0,7 м від повер­хні. Сполучну смугу прокладають в траншеї глибиною 0,6 - 0,7 м. Усі з'єднання здійснюють зварюванням. Кількість електродів залежить від розмірів, питомого опору ґрунту, глибини промерзання і деяких інших факторів і визначається на підставі спеціального розрахунку.

В електроустановках до 1 кВ із глухим заземленням нейтралі нульові за­хисні провідники повинні бути вибрані таким чином, щоб при однофазному за­миканні на корпус або на нульовий провідник відбувалося швидке від­ключення захистом дефектної ділянки. ПУЕ вимагають, щоб при цьому струм однофазного КЗ у найбільш віддаленій точці кола перевищував не менш ніж у 3 рази номінальний струм плавкої вставки найближчого запобіжника або номіна­льний струм комбінованого або теплового розчеплювача автоматичного вими­кача.

У повітряних мережах змінного струму занулення здійснюється за допо­могою нульового проводу, прокладеного на тих же опорах лінії, що і фазні про­води. На кінцях повітряних ліній (або відгалужень) довжиною більш 200 м, а також на вводах у будинки, електроустановки яких підлягають зануленню, ви-конувють повторні заземлення нульового проводу загальним опором у мережах 380/220 В не більш 10 Ом, при цьому опір кожного з повторних заземлень по­винний бути не більш 30 Ом.

Для повторного заземлення, в першу чергу, використовують природні за­землювачі. Повторні заземлювачі підвищують умови безпеки, особливо при об­ривах нульового проводу. У повітряних лініях довжиною до 200 м і кабельних мережах будь-якої довжини повторні заземлення не потрібні, тому що в них обрив нульової жили малоймовірний. У житлових будинках з електроплитами в квартирах повторні заземлення виконуються і при кабельних вводах.

Детальніше з захисними заходами електробезпеки можна ознайомитися у главі 7 ПУЕ [1.8], розділі


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я