9.4. Улаштування внутрішніх електричних мереж

У житлових будинках найбільший обсяг електромонтажних робіт припа­дає на виконання груповых електропроводок у квартирах, поетажних коридо­рах і на сходових клітках. Залежно від виду застосованих проводок обирають марки проводів, електровстановлюючі й електромонтажні вироби.

Прокладку живлячих мереж від ВРП до квартир, для освітлення сходів до ліфтів і інших приймачів загальнобудинкового призначення здійснють тех­нічним підпіллям або підвалом відкрито у вініпластовьгх трубах, коробах і лот­ках.

Труби і лотки у підпіллях і підвалах залежно від конструкції будинку крі­плять до стін на скобах або кронштейнах або підвішують по перекриттям. Від­галуження в трубних проводках виконують у металевих розподільних короб­ках. Труби з'єднують на муфтах або манжетах.

Для економії труб і зменшення кількості каналів у будівельних конст­рукціях дозволяється спільна прокладка в них проводів одного виду освітлення (робочого або евакуаційного) при числі проводів у трубі або каналі не більш дванадцяти. При цьому спільна прокладка взаємно резервованих кіл, а також кіл робочого й евакуаційного освітлення забороняється. Допускається сполу­чення нульових проводів живлячих ліній квартир і группових ліній сходового освітлення.

При великому числі паралельно прокладених труб їх монтують блоками, виготовленими на заготівельних підприємствах монтажных організацій.

Підйом проводів ліній (стояків), що живлять квартири і освітлення сходів і поверхових коридорів, здійснють приховано в каналах стін сходової клітки або поетажных коридорів. Не дозволяється спільна прокладка в загальному ка­налі мереж сильних і слабких струмів. У цих же стінах установлюють поетажні щитки і шафи для живлення квартир і розгалуження мереж слабких струмів. У цегельних будинках канали і ніші для встановлення щитків виконують в проце­сі будівництва будинку за допомогою інвентарних труб і шаблонів.

У великопанельних і великоблочних будинках канали для підйому елек­тричних мереж і ніші для щитків виконують у спеціальних бетонних елек-троблоках [1.4, 1.9] (рис. 9.14) або електропанелях.

Лінії, що живлять ліфти, прокладають в канали електропанелей або в ша­хтах ліфтів, а також у спеціальних блоках, призначених для прокладки інжене­рних комунікацій. В окремих каналах електропанелей прокладають мережі те­лебачення і радіотрансляції. Заборонено сполучати в одному каналі, трубі, ко­робі і з іншими мережами лінії живлення і керування усіх видів протипожеж­них пристроїв. Їх проводять в окремих каналах коробах, трубах.

Слід зазначити, що у великопанельних безкаркасних будинках технічне підпілля або підвал перетинає велика кількість опорних залізобетонних стін, які утрудняють прокладку електричних мереж і ускладнюють монтаж електрично­го освітлення. У цих стінах передбачають прорізи для прокладки електричних, а також санітарно-технічних мереж. Для прокладки мереж живлення і загально-будинкових групових мереж у трубах і каналах зазвичай застосовують провід

марок АПВ, АПРН, рідше АПРТО, а в групових мережах освітлення також АППВ. Для освітлення технічних підпіль, підвалів і горищ застосовують світи­льники в захищеному виконанні з лампами накалювання.

Групові електричні мережі квартир складаються з подачі живлення до світильників загального освітлення приміщень, до штепсельних розеток для приєднання світильників місцевого освітлення і побутових приладів, а в будин­ках з електроплитами - до електроплит.

У житлових кімнатах світильники (люстри) загального освітлення улаш­товують, як правило, на стелі в центрі кімнати. У глибоких кімнатах світильник загального освітлення часто зміщають від центра. У житлових кімнатах пло­щею 12 м2 і більше передбачають можливість встановлення багатолампових світильників із включенням ламп двома групами, для чого до світильника про­кладають три проводи і встановлюють здвоєний вимикач.

У кухнях малого розміру, передпокаях, ванних кімнатах і вбиральнях сві­тильники дозволяється встановлювати на стелі або стіні. У кухнях передбача­ють розетки для підключення додаткового світильника над рабочим столом го­сподарки або вбудованого в кухонні меблі, а також підключення надплитного фільтра.

У ванних кімнатах застосовують освітлювальну арматуру з захисним склом і з заглубленим патроном або патроном з високим ізолюючим кільцем. При встановленні світильників з люмінесцентними лампами вони повинні мати спеціальну конструкцію патрона, що виключає дотик до струмоведучих частин.

Штепсельні розетки в приміщеннях встановлюють з урахуванням ймові­рного розміщення меблів і найбільш зручних місць підключення електричних приладів. У загальній кімнаті встановлюють одну або дві здвоєні розетки для приєднання приладів без збільшення довжини мережі. Висота розміщення роз­еток не регламентується.

Вимикачі для світильників загального освітлення в житлових кімнатах улаштовують усередині біля входу в кімнату; для світильників у ванній кімнаті і вбиральні вимикачі розташовують зовні - у передпокої або коридорі. Настінні вимикачі розміщують на висоті 1,5 м.

Світильники в санвузлах розміщують так, щоб проводка в стінах цих при­міщень була найменшої довжини і розташовувалася у віддаленні від труб водо­проводу і каналізації.

Способи схованої прокладки групової мережі в квартирах, поетажних ко­ридорах і інших сухих приміщеннях житлових будинків вибирають в залежнос­ті від конструкції стін, перегородок, перекриттів і підлог. У цегляних і шлако­бетонних оштукатурених стінах проводку виконують спеціальними проводами безпосередньо під шаром штукатурки. У стінах із крупних бетонних блоків проводку виконують у швах між блоками.

У гіпсобетонних збірних стінах і перегородках з окремих плит провода прокладають у борознах, виконаних при виготовленні плит або на місці будів­ництва, із закладенням проводу штукатурним або гіпсовим розчином. У цеге­льних, шлакобетонних, бетонних стінах і гіпсобетонних збірних стінах і пере­городках ніші для розміщення розподільних коробок і під вимикачі і штепсель­ні розетки виконують фрезеруванням спеціальною насадкою до електродриля. Борозни виконують також фрезеруванням за допомогою електродриля і спеціа­льного пристосування або за допомогою пневматичного молотка.

Нормативні вимоги до улаштування внутрішніх електричних мереж обєк-тів цивільного призначення наведені в [1.1, 1.3]. Розглянемо деякі з цих вимог.

На всіх об'єктах цивільного призначення слід застосовувати кабелі і про­води з мідними жилами.

Мережі живлення і розподільні мережі, якщо їх розрахунковий переріз дорівнює 16 мм2 і більше, як правило, виконуються кабелями і проводами з алюмінієвими жилами.

Живлення окремих електроприймачів, крім електроприймачів квартир, які відносять до інженерного обладнання (насоси, вентилятори, калорифери, кондиціонери тощо), може виконуватись кабелями або проводами з алюмініє­

вими жилами перерізом не менше ніж 2,5 мм , за винятком тих, що встановлені на віброосновах.


Спосіб монтажу електропроводки залежно від типу кабелів і проводів ви­бирають відповідно до табл.9.4 за умови, що зовнішній вплив на кабелі і прово­ди відповідає вимогам діючих стандартів на ці кабелі і проводи.

Кабельні вводи в будинок виконують в трубах завглибшки не менше ніж 0,5 м і не більше ніж 2 м від поверхні землі. При цьому в одну трубу затягують один силовий кабель.

Прокладання труб виконують з нахилом у бік вулиці. Труби для вводів кабелів рекомендується закладати безпосередньо до приміщення, де розташо­вані ВП, ВРП, ГРЩ. Кінці труб, а також самі труби при прокладанні через стіну ретельно ущільнюють для виключення можливості проникнення в приміщення вологи і газу.

Кабелі розміщують у доступних місцях відкрито на кабельних конструк­ціях, на стелях, у каналах будівельних конструкцій або в неметалевих трубах. У підвалах кабелі прокладають в коридорах, виділених для прокладання комуні­кацій.

Прокладання транзитних кабелів через підвали і технічні підпідлогові простори будинків забороняється.

Вибір виду електропроводки і способів прокладання проводів і кабелів з урахуванням вимог електробезпеки, пожежної безпеки виконується згідно з главою 2.1 ПУЕ [1.8]. При цьому враховується, що:

а) ізольовані проводи без захисної оболонки згідно з табл. 9.4 слід про­кладати тільки в трубах, коробах і на ізоляторах. Не допускається прокладати

ізольовані проводи без захисної оболонки в порожнинах будівельних конструк­цій, а також на поверхні стін, по стелі, на лотках, кронштейнах, на тросах (струнах). У цьому випадку необхідно застосовувати ізольовані проводи в захи­сній оболонці та кабелі;

б)         не допускається замонолічене прокладання кабелів і проводів без мож-
ливості їх заміни в панелях стін, перегородках та перекриттях під час виготов-
лення конструкцій на заводах будіндустрії або під час спорудження будівель.
Не допускається також замонолічення проводів у монтажних стиках панелей;

в)         у будинках, конструкції яких виготовлені із негорючих будівельних
матеріалів згідно з ДСТУ Б В.2.7-19, допускається прокладання групових ме-
реж кабелем або ізольованими проводами в захисній оболонці в борознах стін,
перегородок, перекриттів під штукатуркою, у шарі підлоги. Електропроводки
під штукатуркою повинні розташовуватись горизонтально, вертикально або па-
ралельно краю стін приміщення, тобто паралельно архітектурним лініям на від-
стані не більше ніж 150 мм від плит перекриття і не більше ніж 500 мм від під-
логи.

У житлових будинках стояки ліній живлення квартир, групові лінії освіт­лення сходових клітин прокладають приховано в каналах будівельних констру­кцій (електроблоках). У цих же конструкціях рекомендується розміщувати су­міщені поверхові електрошафи (щитки) і ящики для з'єднання і розгалуження провідників. Дозволяється для прокладання стояків застосовувати комплектні струмопроводи і труби.

Поверховий щиток встановлюють на відстані не більше ніж 3 м по дов­жині електропроводки від стояка живлення з урахуванням вимог гл. 3.1 ПУЕ.

Прокладання вертикальних ділянок розподільної мережі всередині квар­тир не допускається.

У технічних поверхах, підпідлогових просторах, неопалюваних підвалах, горищах, вентиляційних камерах, вологих та особливо вологих приміщеннях електропроводку рекомендується виконувати відкрито.

У сходових клітках дозволяється розміщувати тільки мережі освітлення цих кліток і коридорів.

У місцях проходу кабелів і проводів крізь стіни, перегородки, міжповер­хові перекриття забезпечується можливість заміни проводки. Для цього прохід виконують у трубі чи коробі або в будівельних конструкціях передбачають отвори. Порожнини в місцях проходу, а також між кабелями, проводами і тру­бою або коробом закладають масою, що легко виймається і забезпечує ту ж во­гнестійкість, що й елементи конструкції будівлі.

Монтаж електропроводки не повинен зменшувати експлуатаційні якості будівельних конструкцій і пожежну безпеку. Ніяка електропроводка не може проходити крізь несучі елементи конструкцій будівлі, якщо цілісність цих не­сучих елементів конструкції будівлі не може бути забезпечена після монтажу електропроводки.

Незахищені ізольовані проводи зовнішньої електропроводки розміщають і відгороджують таким чином, щоб вони були недоступні з місць, де можливе часте перебування людей, наприклад з балконів.

Відкрите прокладання незахищених ізольованих проводів на роликах і ізоляторах виконують на висоті не менше ніж 2 м.

Висота відкритого прокладання захищених ізольованих проводів і кабе­лів, які прокладаються в трубах і коробах, плінтусах з каналами для електро­проводок, а також спусків до вимикачів, розеток, пускової апаратури, щитків і світильників, які встановлюються на стінах, не нормується.

Виводи електропроводки із підготовки підлоги до технологічного облад­нання, яке установлено на відстані від стіни приміщення, виконують в метале­вих тонкостінних трубах.

Контрольні запитання і завдання

На які групи поділяють електрообладнання живлячих і розподільних мереж?

Які типи трансформаторних підстанцій застосовуються в міських елек­тричних мережах?

Дайте характеристику блочно-модульній КТП?

Дайте характеристику КТП кіоскового типу?

Поясніть на плані розміщення трикамерної закритої підстанції?

Поясніть на плані розміщення чотирикамерної закритої підстанції?

У яких випадках застосовуються вбудовані (прибудовані) ТП?

Поясніть призначення і комплектність ввідно-розподільних пристроїв?

Які конструктивні особливості розподільних шкафів?

Поясніть умовні позначення у маркуванні розподільних шаф?

Поясніть особливості улаштування внутрішніх електричних мереж у будинках?

Поясніть особливості групових електричних мереж?


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я