5.4. Групова квартирна мережа

Групова квартирна мережа є завершальною ланкою електричної мережі житлового будинку. Вона призначена для живлення освітлювальних і побуто­вих електроприймачів.

З погляду безпеки групові лінії доцільно виконувати однофазними. У пер­спективі при значному зростанні навантажень можливе влаштування трифазних чотирипроводних вводів у квартири, але при цьому необхідні додаткові заходи по забезпеченню електробезпеки, такі, як більш надійна ізоляція провідників і приладів, а також пристрій автоматичного захисного відключення (АЗВ). Однак і при трифазних вводах доцільно групові лінії загального освітлення і штепсельної мережі усередині квартир виконувати однофазними, а для жив­лення електричних плит, електро-водонагрівачів, тощо - трифазними. Як пра­вило, рекомендується виділяти загальне освітлення на окрему групову лінію.

З метою економії проводів норми допускають змішане живлення загально­го освітлення і штепсельних розеток. У квартирах з числом кімнат більше трьох допускається улаштування додаткової групової лінії для живлення штепсель­них розеток на струм до 16 А.

Кількість штепсельних розеток, встановлюваних у квартирах, регламенто­вано нормами і складає:

у житлових кімнатах квартир і гуртожитків - одна розетка на кожні по­вні і неповні 6 м2 площі кімнати;

у коридорах квартир - одна розетка на кожні повні і неповні 10 м пло­щі. У загальній кімнаті квартир, обладнаних кондиціонерами, - додаткова роз­етка на струм 10 А для підключення кондиціонера;

у кухнях квартир площею до 8 м2 - три штепсельні розетки на струм 6 А, а 8 м2 і більше - чотири для підключення холодильника, побутового прила­ду, надплитного фільтра, місцевого освітлення;

одна штепсельна розетка з заземлюючим контактом на струм 25 А для підключення побутового приладу потужністю до 4 кВт (у будинках з електро­плитами потужністю до 5,8 кВт ця ж розетка використовується для підключен­ня електроплити);

одна штепсельна розетка з заземлюючим контактом на струм 40 А для підключення електроплити потужністю від 5,9 до 8 кВт. Варто мати на увазі, що розетки 25 і 40 А не призначені для вимикання електроплит під наванта­женням.

Збільшення кількості штепсельних розеток має на меті по змозі уникнути застосування мешканцями різних подовжувачів, які створюють підвищену за­грозу ураження електричним струмом. У ванних кімнатах може встановлюва­

тися штепсельна розетка, яка підключається через роздільний трансформатор потужністю 20 ВА.

На рис. 5.8 наведена схема групової мережі квартири з електроплитою. Як видно з рисунка, для занулення корпуса стаціонарної електроплити і побутових приладів, що вимагають занулення, від поверхового щитка прокладається окремий провідник. Перетин його приймається рівним перетинові фазного про­відника. Ні в нульовому захисному, ні в нульових робочих проводах апарати захисту не встановлюються. Для безпечної зміни лічильника 2 перед ним вста­новлюють двополюсный вимикач 1.

У кожну квартиру від стояка через щиток з комутаційною захисною та облі­ковою апаратурою (рис. 5.8) відходить не менше двох груп проводів від однієї фа­зи та нульового проводу. Таким чином, навіть за наявності трьох груп проводів у квартиру лінійна напруга 380 В не заводиться, що підвищує електробезпеку і до­зволяє використовувавти для обліку електроенергії однофазний лічильник.

Різні фази стояка заводять у квартири почергово для забезпечення рівномір­ного завантаження фаз.

Двополюсний вимикач або автомат 1 підводить електроенергію до лічильни­ка 2 на 5 або 10 А. Оскільки лічильники допускають тривалі перевантаження по струму до 400%, навіть за наявності ектроплит лічильник на 10 А цілком забезпе­чує усі вимоги.

Для заземлення корпусів електроприладів, які підключаються через трикон-тактні розетки на 10 та 25 А, від стояка прокладають окремий нульовий провід.

Згідно з ПУЕ в кожній кімнаті квартири повинно бути встановлено не мен­ше однієї розетки на кожні повні або неповні 6 м площі, а в коридорах квартир - на кожні повні або неповні 10 м2 площі.

У кухнях квартир має бути не менше трьох штепсельних розеток, одна з яких повинна бути на 10 А з третім заземлюючим контактом для підключення еле­ктроінструмента. Крім того, в кухнях з електроплитами повинна встановлюватися розетка на 25 А з третім заземлюючим контактом.

Розетку на 25 А дозволяється встановлювати і в кухнях з газовими плитами за рахунок квартиронаймача при наявності спеціального дозволу електропостача-ючоі організації.

Дозволяється у квартирах встановлювати більше розеток, щоб уникнути ви­користання трійників та шнурів-подовжувачів, які за статистикою викликають ба­гато пожеж і нещасних випадків.

Рис. 5. 9

Схема включення роздільного трансформатора

У ванних кімнатах та душо­вих вимикачі та штепсельні розетки встановлювати забороняється. До­зволяється встановлювати у ванних кімнатах квартир розетки, що під­ключаються через роздільні транс­форматори з коефіцієнтом трансфо­рмації 1:1 (рис. 5.9). При цьому пер­винна обмотка трансформатора та його корпус повинні бути заземлені, вторинну обмотку заземлювати за­бороняється (так само, як і корпус електроприладу, який живиться від цього трансформатора).

Від роздільного трансформатора може живитися тільки один електроприймач із захистом плавким запобіжником або автоматом зі струмом уставки не більше 15 А.

Контрольні запитання і завдання

Які застосовують схеми живлення житлових будинків висотою до 5 по­верхів? Поясніть їх особливості?

Які застосовують схеми живлення житлових будинків висотою 9 - 16 поверхів? Поясніть їх особливості?

Які особливості схем живлення житлових будинків висотою 17 поверхів і вище?

Які вимоги до ВРП житлових будинків?

Які особливості улаштування живлячих ліній усередині будинків?

Які особливості улаштування живлячих ліній ліфтів?

Які особливості улаштування групової квартирної мережі?

Чим регламентоване число штепсельних розеток, що встановлюють у квартирах?

В яких випадках улаштовують роздільні трансформатори?


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я