5.1. Внутрішні розподільні мережі в будинках

Сучасні внутрішні розподільні мережі в будинках, особливо в багатосекцій-них висотою понад 16 поверхів, досить складні. У таких будинках ліфти, проти­пожежні системи (насоси, вентилятори димовидалення та подачі свіжого повітря), протипожежна автоматика та огороджувальні вогні належать до першої категорії [1.1]. Тому до безперебійності електропостачання таких будинків став­лять особливі вимоги.

У нашій країні найчастіше використовують розімкнені мережі з односто­роннім живленням, які простіші за своєю конструкцією порівняно із замкненими і потребують для свого спорудження менше кабельної продукції. Схема такої ме­режі зображена на рис. 5.1,а.

За кордоном іноді використовують замкнені мережі (рис. 5.1,б), в яких через наявність автомата слабкого зв'язку 3 між стояками точка струморозподілу може автоматично переміщуватися, що зменшує вплив асиметрії навантаження у фазах і покращує якість напруги. Крім того, у такій замкненій мережі дещо зменшується максимум навантаження. При аварії в будь-якій точці мережі, в першу чергу, ви­микається автомат З, уставка якого менше уставок автоматів 1 і 2. Потім вимика­ється автомат на пошкодженій ділянці мережі, а непошкоджена частина мережі залишається в роботі. Розширення замкнених мереж у нашій країні стримує дефі­цит автоматів, які можуть забезпечити чітку селективність у роботі й вимикаючу здатність, тому що струми короткого замикання у замкнених мережах зростають. Збільшується в замкнених мережах і витрата кабельної продукції.

5.1.1. Схеми вводів у житлові будинки висотою до 5 поверхів включно

Для живлення таких будинків за відсутності в квартирах електроплит застосо­вують магістральні петльові схеми з резервною перемичкою або без неї. Така найпростіша схема кабельної мережі показана на рис. 5.2. Резервна перемичка 8 підключається при виході з ладу кожної з живлячих ліній 9 або 10, що повинні розраховуватися за проходженням по ним струму аварійного режиму і за при­пустимими втратами напруги.

При проектуванні такої схеми враховується припустиме перевантаження кабелів (залежить від марки і умов прокладки) у післяаварійному режимі і при­пустимі втрати напруги.

Якщо врахувати, що житлові будинки висотою до 5 поверхів відносять до ІІІ категории надійності, то улаштування резервної перемички не є обов'язко­вим. Але у великих містах зі складними умовами розкопування кабельних тра­ншей усунення аварії протягом доби буває досить складним, тому прокладку резервної перемички довжиною не більш 70 - 80 м вважають доцільною.

До недоліків схеми (рис. 5.2) слід віднести:


в нормальному режимі резервна пермичка не використовуються;

при відключенні однієї з живлячіх ліній, наприклад 9, електропостачан­ня всіх будинків здійснюється по кільцю, у результаті чого навіть при підвищених припустимих втратах напруги іноді доводиться збільшувати перетин кабелів.

На рис. 5.3 наведена модифікація описаної схеми, в якій на вводах у буди­нок замість рубильників установлюють перемикачі. При аварії однієї з живля-чіх ліній ця схема в ряді випадків виявляється більш економічною. Недоліком схеми є деяке ускладнення ввідного пристрою і подовження живлячих ліній. Крім того, у кожен будинок (крім тупикового) доводиться заводити вже не два,


а чотири кабелі. Схема зручна при забудові в лінію, але менш економічна при інших планувальних рішеннях.

Рис 5.3 - Схема живлення житлових будинків висотою до 5 поверхів

з перемикачами на вводах:

1 - ТП; 2, 7 - запобіжники; 3, 4, 5 - житлові будинки; 6 - ВРП; 8 - перемикачі; 9, 10 - живлячі лінії.

У невеликих містах і селищах, де широко застосовують повітряні лінії, ре­зервування не потрібно, тому що несправність може бути швидко виявлена й усунута.


5.1.2. Схеми вводів у житлові будинки висотою 9 - 16 поверхів викону­ються як радіальними, так і магістральними з перемикачами на вводах (рис. 5.4).

При цьому зазвичай одна з живлячих ліній використовується для приєд­нання електроприймачів квартир і загального освітлення загальбудинкових приміщень (підвал, сходові клітки, холи, горища, зовнішнє освітлення тощо); інша живляча лінія призначена для підключення ліфтів, протипожежних при­строїв, евакуаційного й аварійного освітлення, елементів диспетчеризації і ко­дових замків на дверях під'їздів.

При виході з ладу однієї з живлячих ліній усі електроприймачі будинку підключаються до лінії, що залишилася в роботі, яка розрахована з урахуван­ням припустимих перевантажень при аварійному режимі. Перебій у живленні споживачів у випадку цієї схеми продовжується зазвичай не більше 1 год, тобто часу, необхідного для виклику чергового електромонтера, який і здійснює по­трібні перемикання на ВРП.

Схема може бути використана і для будинків висотою до 5 поверхів, об­ладнаних квартирними електроплитами.

Для живлення будинків висотою 9 - 16 поверхів з електроплитами, а також багатосекційних будинків з великою кількістю квартир з газовими плитами до­водиться застосовувати три або більше живлячих ліній (вводів).

На рис. 5.5 приведені схеми живлення житлових будинків із трьома вво­дами. Перший ввід резервує другий, другий резервує третій і третій резервує перший (рис. 5.5,а); модифікація цієї схеми наведена на рис. 5.5,б, де перший і другий вводи взаємно резервують один одного, а третій ввід резервується від першого. Така схема зручна при ремонті однієї зі зборок низької напруги на підстанції. Однак у цьому випадку на один кабель припадає все навантаження будинку, і в цьому винятковому випадку частина електроприймачів відключається на період ремонту.


Рис. 5.5 - Схема живлення будинків висотою 9 + 16 поверхів з трьома вводами

5.1.3. Схеми вводів у житлові будинки висотою 17 поверхів і вище. При

побудові схеми живлення житлових будинків 17 - 25 поверхів і більше необхід­но враховувати, що ліфти, евакуаційне й аварійне освітлення, вогні світлового огородження, протипожежне устаткування відносять до електроприймачів

першої категорії за надійністю електропостачання. Для таких будинків застосо­вуються радіальні схеми з АВР на вводах, до силових вводів приєднуються і протипожежні пристрої, вогні світлового огородження, евакуаційне й аварійне освітлення. Відповідна схема показана на рис. 5.6.

Лінії живлення квартир

Лінії живлення ліфтів і аварійного освітлення

У цих будинках, як правило, навантаження на вводах неоднакові. Це при­зводить до того, що силовий ввод вибирається за аварійним режимом. Доцільно частину навантажень квартир приєднувати до силового вводу (якщо при цьому перепади напруги від вмикання силових електроприймачів не перевищують до­пустимі держстандартом).


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я