2.20. Перехідна провідність. Перехідна функція за напругою

Введемо поняття перехідної провідності.

Як відомо, струм в будь-якій вітці схеми може бути поданий у вигляді добутку напруги на вході схеми і власної або взаємної провідності g (t), тобто:

де g(t) - перехідна провідність, функція часу t.

Перехідна провідність чисельно дорівнює перехідному струму вітки, як­що на вхід схеми подати постійну напругу величиною 1 В. При цьому i(t )= g (t). Визначається g (t) розрахунком і дослідним шляхом. Так для схеми на рис. 2.2:

Подпись: 1Подпись: /іtПодпись: Вважаємо E = 1В => i(t) = ij E  (t)Подпись: E=1 Л
J
1_e

Таким чином: g(t) = — ■ 1 _e Rlt

R \

R

(2.118)

Існує поняття перехідної функції за напругою k(t) - це безрозмірна вели­чина, яка чисельно дорівнює напрузі між точками a і b схеми, якщо на вхід си­стеми подана стала напруги в 1 В: Uab (t) = U ■ k(t). (2.119)


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я