3.4. Шкідливі речовини та їхній вплив на організм людини

Шкідлива речовина - це речовина, яка у випадку порушення вимог безпеки може при контакті з організмом людини зумовити виробничі травми, професійні захворювання або відхилення в стані здоров'я, що негативно позначається в цілому на здоров'ї нації.

На підприємствах хімічної промисловості інженерно-технічний персонал має контакт із шкідливими речовинами: автобензини; роз­чинники - діхлоретан, бензол, толуол, ксилол, чотирихлористий вуглець; пил ґрунтовий, пил металів.

При систематичному прониканні пилу до організму людини мо­жуть виникнути професійні захворювання, такі як хронічні трахеї­ти, бронхіти. Токсичний пил може викликати отруєння.

Шкідливість речовини залежить від її фізичної будови й стану, фізико-хімічних властивостей, концентрації, шляхів проникнення в організм в момент отруєння і від умов праці.

Шкідливі речовини зустрічаються в газоподібному, пароподіб­ному, рідкому і дрібнодисперсному розпиленому стані. Шкідливі речовини проникають в організм людини через дихальні шляхи, травний тракт і навіть шкіру. Однак основний шлях їхнього про­никнення - через дихальні шляхи. При цьому шкідливі речовини всмоктуються слизовою оболонкою і відразу потрапляють у кров, минаючи печінку, що в організмі людини є для них механічним і біо­хімічним бар'єром. У середину організму шкідливі речовини потра­пляють при палінні й прийомі їжі брудними руками. Частина цих речовин всмоктується в шлунково-кишковому тракті, надходить в печінку, де частково руйнується, нейтралізується і повертається з жовчю в травний тракт, а пройшовши його, виділяється з організму. Інша частина виділяється, минаючи печінковий бар'єр. Токсичні ароматичні й хлоровані вуглеводневі сполуки, такі як бензол, ксилол, толуол, діхлоретан, а також тетраетилсвинець, добре розчинні в жирах і ліпоїдах, легко проникають в організм людини навіть через неушкоджену шкіру.

Організм людини видаляє шкідливі речовини через кишечник, легені з видихуваним повітрям і частково через шкіру. Деякі з них можуть виділятися з жовчю, слиною і грудним молоком.

Шкідливі речовини за ступенем впливу на організм людини по­діляються на чотири класи небезпеки: 1 - надзвичайно небезпечні; 2 - високонебезпечні; 3 - помірно небезпечні; 4 - мало небезпечні. .

Шкідливі речовини щодо токсичної дії на зазначені органи або системи людини поділяються на такі, що:

діють на нервову систему, викликаючи підвищену збудливість, порушення з боку внутрішніх органів, стомлюваність і сонли­вість. Це метанол, етиловані бензини;

призводять до структурних змін в тканинах печінки - жирового переродження; появи вогнищ омертвіння (некроз) і заростання частини печінки жировою тканиною (цироз). Це діхлоретан, чо-тирихлористий вуглець;

порушують роботу кровотворних органів, які реагують з гемо­глобіном крові, що руйнує червоні кров'яні тільця, порушують кровотворення кісткового мозку. Це окис вуглецю, бензол, толу­ол, свинець, тетраетилсвинець;

зв'язують біологічні каталізатори організму - ферменти, відсут­ність яких призводить до розладу роботи більшості життєво важ­ливих систем організму. Це ртуть і фосфорорганічні сполуки;

подразнюють верхні дихальні шляхи. Це пари кислот, арома­тичні вуглеводні;

припікають і подразнюють шкіру і слизові оболонки. Це сірчана, азотна, соляна кислоти, їдкий калій і натр, кальцинована сода;

викликають утворення злоякісних пухлин - канцерогени - 3, 4-бензпірен.

Бензин. Етиловані бензини більш токсичні, тому що містять етилову рідину, до складу якої входить тетраетилсвинець. Етилова рідина випаровується навіть при температурі 0°С. Отруєння бензи­ном найчастіше зазнають працівники, зайняті очищенням резерву­арів і ємностей, зливом і наливом, а також насосних станцій, водії і заправники літаків. Бензин потрапляє в організм людини через дихальні шляхи і навіть неушкоджену шкіру. Бензин з організму людини виділяється через легені, а розчинений у ньому тетраетилс­

винець накопичується в організмі людини, викликаючи важкі отру­єння навіть при невеликих кількостях. Хронічне отруєння етилова­ним бензином настає при його постійному діянні в концентраціях, вище гранично допустимих. При цьому з'являються запаморочення, головний біль, сп'яніння, нудота, блювота.

Гостре отруєння етилованим бензином виникає при вдиханні чи попаданні великих кількостей його на тіло людини, наприклад, при переливанні, розбризкуванні, аваріях, а також під час підсмок­тування через шланг і випадкового заковтування. При цьому може порушитися дихання людини, наступити втрата свідомості, судома. При ковтанні з'являються болі в животі і блювота. Робота з етило­ваним бензином повинна проводитися тільки в спецодязі. Бензин, що потрапив на руки і тіло, треба змивати теплою водою з милом. Засмоктування бензину через шланг заборонено.

Перша допомога при отруєннях - винести потерпілого на сві­же повітря, утеплити його, при потребі зробити штучне дихання. При подразненні слизової оболонки ока - промити його 2 % роз­чином питної соди.

Метанол (метиловий спирт) - прозора, безбарвна рідина із спе­цифічним спиртовим запахом. Найбільш шкідливий з усіх спецрі-дин. Сильна нервово-судинна отрута. Уражає зір. Сліпота настає при прийомі усередину 5...10 г, при прийомі 30 г - смерть.

Симптоми отруєння при легкій формі - загальна слабість, за­паморочення, головний біль, шум у голові, почуття сп'яніння, трем­тіння рук, порушення функцій шлунку і кишечника, при отруєнні середньої ваги - розлад зору.

Облиті місця промивають великою кількістю води. У випадку прийому у середину потерпілого негайно направляють до лікарні.

Луги. Потрапляючи на шкіру, луги викликають опік. При по­паданні усередину організму зумовлюють важке дихання, як наслі­док опіку і набряку гортані, різкі болі в порожнині рота, стравоході і шлунку, кровотечу зі стравохідного і шлункового тракту і посла­блення серцевої діяльності.

Вирізняють два види дії шкідливих речовин - гостру й хронічну. Гостра дія - результат впливу великих концентрацій шкідливих ре­човин протягом невеликого проміжку часу. Хронічна дія - резуль­тат тривалого впливу концентрацій шкідливих речовин, що не ви­кликають при однократному вдиханні відчутних ознак отруєння.

Професійні отруєння і захворювання можуть виникати тільки при вмісті шкідливих речовин у повітрі вище визначеної концентра­ції. Граничнодопустимими концентраціями (ГДК) шкідливих речо­вин у повітрі робочої зони є такі концентрації, які при щоденній ро­боті протягом 8 годин і більше, але не більше 41 години на тиждень, протягом набуття робочого стажу не можуть викликати у працюю­чих захворювань чи відхилень у стані здоров'я, що виявляється за допомогою сучасних методів дослідження.

При одночасному вмісті в повітрі робочої зони декількох шкід­ливих речовин аналогічної дії розрахунок загально-обмінної венти­ляції слід робити шляхом підсумовування об'ємів повітря, необхід­них для розведення кожної речовини окремо до її ГДК.

Сума відношень концентрацій шкідливих речовин (C1, С2,..., Сп) у повітрі до їх гранично допустимого значення (ГДК1, ГДК2, ГДКп) не повинна перевищувати одиниці, тобто:

С1/ГДК1 + С2/ГДК2 + ... + Сп/ГДКп < 1.


Авторы: 239 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я

Книги: 268 А Б В Г Д Е З И Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Э Ю Я